У СРСР до детективним опусам Агати Крісті ставилися з особливою повагою і теплотою. І в цілому, телеэкранизации детективних романів мали величезний успіх, згадати хоча б хрестоматійні стрічки про Шерлока Холмса і доктора Ватсона постановника В. Масленнікова. Перший вітчизняний Еркюль Пуаро з’явився на радянських екранах у проекті «Загадка Эндхауза» режисера і автора сценарію Вадима Дербеньова. Образ великого сищика втілив Анатолій Равикович, найбільш відомий публіці за «Покровським воротах». Традиційно кордон у кіно зображала Прибалтика, а в ролі англійців і французів засвітилися багато латиські й литовські актори. Справжній шанувальник жанру: детектив, Дербеньов планував приступити до зйомок ще однієї картини про Пуаро, знов запросивши Равиковича, але ідея так і не знайшла своєї реалізації.
Короткий зміст
В основі фільму «Загадка Эндхауза» розповідь про епізод з життя одного з кращих сищиків всіх часів і народів Еркюля Пуаро, який разом зі своїм приятелем капітаном Артуром Гастінгсом (Д. Крилов), відпочиваючи на курорті, стає очевидцем сцени замаху на життя міс Нік Баклі (Ст. Кяльмялите, озвучка Н. Гурзо). Шановна власниця пансіону, розташованого на околиці, не вірить у те, що хтось бажає її швидкої кончини. Великому сищикові насилу вдається переконати молоду жінку дотримуватися можливі заходи безпеки, поки він проводить розслідування інциденту.
У другорядних ролях були задіяні в кіно «Загадка Эндхауза» актори А. Харитонов (Джордж Челенджер), В. Озола (Меггі Баклі), В. Слуцька (Фредеріка Райс), П. Сиротін (інспектор Джепп) та інші.
Передісторія
Режисер Вадим Дербеньов до того, як приступити до знімального процесу «Загадки Эндхауза», вже мав досвід в екранізаціях безсмертних творів Крісті. Він брав участь у створенні стрічки «Таємниця «Чорних дроздів», в основі якої лежав роман письменниці «Кишеню, повний жита». До роботи над новим проектом постановник приступив з особливим завзяттям, маючи намір викликати значний резонанс у глядацької аудиторії. Він особисто не раз зустрічався з затвердженим на головну роль Анатолієм Равиковичем, щоб обговорити характер його майбутнього персонажа. Актор перейнявся азартом режисера, приклавши весь свій артистичний талант, щоб зробити свого героя не тільки незабутнім, яскравим, глибоким і колоритним, але і полемічним у відношенні до образу, раніше поданим Альбертом Фінні в кіно «Вбивство в «Східному експресі» (1974).
Програючи в порівнянні
Творцям «Загадки Эндхауза» трохи не пощастило, адже одночасно з прем’єрним показом результату їх зусиль пройшла прем’єра пілота цікавого британського серіалу «Пуаро Агати Крісті» з Девідом Суше в головній ролі. Природно, в основі сюжету зарубіжного проекту були пригоди бельгійського детектива Еркюля Пуаро. У порівнянні з проектом, який займалася сама Розалінда Хікс (дочка письменниці) радянський фільм однозначно програє. Причому, не в режисури чи майстерність виконавців, а в роботі художників, костюмерів і декораторів, які або були значно обмежені в засобах, або смутно розуміли своє завдання.
Критика
Дітище Вадима Дербеньова, незважаючи на наявні недоліки, все одно в рази краще, ніж робота сценариста і постановника Сергія Урсуляка «Невдача Пуаро» з Костянтином Райкіним у головній ролі. Рейтинг стрічки «Загадка Эндхауза» IMDb: 6.10, відгуки кінокритиків переважно позитивні. Сумнівам рецендентов піддалася лише простота і однозначність оповідання. Деякі особливо скептично налаштовані фахівці опускалися до голослівних звинувачень учасників знімальної групи, заявляючи, що кінематографісти були зайняті не стільки рішенням естетичних завдань, скільки насолоджувалися місцем зйомок – мальовничим курортом.
