Заглотковий абсцес: причини, симптоми, діагностика і методи лікування

Заглотковий абсцес (код за МКХ-10 J39.0) в дитячому віці починає розвиватися після появи в організмі інфекції. Спершу вона може проявлятися у вигляді риніту і не надавати великого дискомфорту. Потім вражає навколишні лімфовузли і потрапляє з ними в заглотковий простір, де і викликає абсцес.

Причини

Абсцес може розвиватися у дітей на тлі таких інфекційних захворювань:

• ГРВІ;
• кір;
• скарлатина;
• дифтерія;
• грип.

У дорослих заглотковий абсцес найчастіше формується на тлі травми носоглотки, наприклад, коли кость вкололась в носоглотку, під час обстеження внутрішніх органів через рот або під час її опіку. Також даний стан може бути викликано у дорослих ускладненням ангіни. Причинами заглоточного абсцесу горла у дорослих можуть бути туберкульоз або сифіліс. Це пов’язано з порушенням мікрофлори носоглотки і організму в цілому.

За статистикою, пацієнти з хронічними інфекційними захворюваннями страждають від заглоточного абсцесу частіше, ніж з простим перебігом хвороби. Знижений імунітет, цукровий діабет, пухлина або ВІЛ можуть також стати причиною розвитку цієї патології.

Симптоми

Симптоми абсцесу перераховані нижче:

• гострі прояви болю в горлі;
• підвищення температури тіла до 39-40 °С;
• порушення загального стану.

На тлі інших наявних у хворого інфекційних захворювань симптоми заглоточного абсцесу у дорослих проявляються різким погіршенням стану здоров’я.

У дітей з’являється незрозуміле почуття занепокоєння, що призводить до проблем порушення сну і апетиту.

У новонароджених дітей дане захворювання може викликати порушення сну.

Найпершим симптомом заглоточного абсцесу у дорослих є поява болю в горлі, що посилюється при ковтанні води або їжі. Ця біль іноді настільки виражена, що пацієнти змушені утриматися від частого прийому їжі. Відзначається зміна голосу, найчастіше він стає хриплим. Якщо абсцес знаходиться у верхньому або нижньому відділі носоглотки, то у пацієнта спостерігається закладеність носа.

Якщо абсцес великий, то у пацієнта можуть проявлятися напади задухи. Ці напади з’являються найчастіше стоячи, так як в цьому стані гній починає стікати вниз і починає заважати проходу повітря. При абсцесі виявляється припухлість лімфовузлів. Якщо заглотковий абсцес у дітей викликав набряк навколишніх тканин, то можлива поява припухлості на шиї.

Прихильність

Заглотковий абсцес можна класифікувати в залежності від того, де вона розташована, на наступні види:

• Эпифарингеальный вид абсцесу —це нагноєння клітковини, яка локалізується вище піднебінної дуги. Для даного виду абсцесу характерно одностороннє відчуття болю у горлі, біль у жувальних м’язах і лімфовузлах на стороні розвитку абсцесу.
• Мезофарингеальный вид абсцесу. Цей абсцес розташовується між коренем язика і краєм піднебінної дужки.
• Гипофарингеальный вид абсцесу. Даний абсцес знаходиться нижче кореневої зони мови.
• Змішаний вид абсцесу — займає заглотковий простір і одного кілька анатомічних зон.

Форми перебігу

Заглотковий абсцес класифікується в залежності від форми перебігу на наступні види:

Початкова форма. На цій стадії з’являється набряк і почервоніння. Дану форму рекомендують лікувати медикаментозним методом.

Гостра форма. Найчастіше розвивається в результаті нагноєння лімфатичних вузлів при інфікуванні стрептококами і стафілококами. Цю форму лікують хірургічним шляхом.

Хронічна. Дана стадія розвивається після неадекватного лікування гострої форми хвороби. Цю форму лікують хірургічним шляхом.

Ускладнення

Ускладнення заглоточного абсцесу виникають внаслідок розповсюдження інфекції. Особливо небезпечно це переміщення по верхніх дихальних шляхах.

Якщо інфекція поширилася і осіла на бронхах, то це є причиною появи бронхопневмонії.

Під час поширення інфекції спостерігається порушення роботи легенів, що стає причиною розвитку в них пневмонії.

Також інфекція може поширитися в порожнину черепа, що призводить до розвитку абсцесу головного мозку або менінгіту.

Серйозним ускладненням є задуха. Воно виникає за рахунок перекриття дихальних шляхів за наявності вираженого набряку гортані в місці розриву абсцесу. Під час прояву таких нападів може рефлекторно порушуватися робота серця аж до зупинки серцевої діяльності.

Важким ускладненням є розрив абсцесу, так як в цей час відбувається стікання гною по стінках глотки. Він може вражати великі судини, що може викликати кровотечу або утворення тромбів. Цей гній може проникнути в область середостіння, де може викликати розвиток гнійного медіастиніту, що є причиною виникнення сепсису.

Діагностика

Діагностика заглоточного абсцесу здійснюється лікарем-отоларингологом (лором) шляхом опитування хворого і комплексного клінічного обстеження. Мета дослідження полягає у вивченні характеру і тривалості скарг, і на основі цього – уточнення основного захворювання, з’ясуванні, що стало причиною формування абсцесу. Для діагностики у дітей інформація про характер перших симптомів і загального стану імунітету уточнюється у батьків.

Після цього лікар переходить до комплексного клінічного дослідження, яке складається з огляду хворого з метою виявлення специфічних ознак запального процесу інфекційного характеру, таких як почервоніння слизової оболонки глотки, болючість ділянки при пальпації, збільшення лімфовузлів.

Для візуального дослідження слизової задньої стінки глотки і виявлення абсцесів нижніх її відділів застосовується фарингоскопия. Загальний і біохімічний аналіз крові допоможуть з’ясувати вираженість запалення і на основі цього сформувати об’єктивне лікування.

Виявити патогенну мікрофлору в слизовій допоможе бактеріоскопія і бактеріологічне дослідження, біоматеріалом для яких послужить мазок зі слизової оболонки глотки. Щоб виявити наявність і локалізацію абсцесу, а також ступінь поширення гнійного процесу, використовують сучасні методи дослідження, такі як КТ і МРТ.

Розтин

Аутопсія заглоточного (ретрофарингеального) абсцесу виконується кількома способами.

• За допомогою хірургічного ножа. Інструмент слід обернути ватою або лейкопластиром. При цьому ріжуча частина залишається вільною, приблизно 0,05 – 0,06 див. Инцизия виконується починаючи знизу, від того місця, де починається випинання слизової оболонки. Глибина становить 0,5 див. Закінчити розріз потрібно в найбільш опуклої точки абсцесу. Щоб уникнути затікання гною в гортань, необхідно відразу після виконання розсічення нахилити голову пацієнта вниз.
• Гострими ножицями. В найвищу точку нагноєння вколюється ножиці. Щоб уникнути аспірації, спочатку слід зробити маленьке розсічення. Потім розкрити інструмент, щоб розширити краю розрізу. Використовуючи даний метод, паралельно можна взяти пробний зразок, з метою діагностики і лікування.
• Гній може затікати на шию, якщо заглотковий нарив розташований низько. Тоді розтин абсцесу краще робити зовнішнім хірургічним зрізом. Вести лінію в такому випадку рекомендується уздовж переднього краю Musculus sternocleidomastoideus (грудинно-ключично-соскоподібного м’яза). Якщо виконується велике перетин, є ймовірність пошкодити додатковий нерв.

При гнійних скупчень, пов’язаних з вухом, крім розтину, проводиться хірургічне лікування вуха.

Фармакологія

Медикаментозне лікування заглоточного абсцесу полягає у застосуванні антибіотиків. В даний час використовуються наступні групи:

• Цефалоспорини (“Цефтріаксон”, “Цефепім”).
• Макроліди (“Еритроміцин”, “Кларитроміцин”).
• Линкозамиды (“Лінкоміцин”, “Кліндаміцин”).

Механізм роботи цефалоспоринів блокує відновлення клітинної структури мікробів, що повністю губить їх. Залежно від представника, вони можуть вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Цефалоспорини призначаються дітям в будь-якому віці. Але їх безпеку у дітей до 6 місяців не доведена.

Макроліди блокують рибосоми у бактерії, що гальмує їх зростання. Макроліди найчастіше приймаються всередину.

Линкозамиды блокують оновлення білкової структури у бактерій, що уповільнює їх ділення і зростання. Залежно від представника, линкозамиды можуть вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Деякі з цих ліків здатні зменшувати біодоступність прийнятої їжі.

В парі з антибіотиками можуть використовуватися протизапальні та жарознижуючі засоби. Але їх варто використовувати лише в крайньому випадку, так як вони здатні викликати пригнічення і так ослабленого імунітету.

Народне лікування

Лікування народними засобами найчастіше проводиться з метою зменшення симптомів абсцесу горла і призупинення розвитку запалення. Вилікувати заглотковий абсцес народними засобами не представляється можливим. Це пов’язано з тим, що це захворювання має інфекційний характер виникнення.

Народні засоби включають в себе полоскання горла переліченими нижче розчинами і відварами:

Розчин солі і соди здатний значно зменшити кількість бактерій навколо заглоточного процесу. Для його приготування потрібно взяти одну столову ложку солі або соди і розчинити в склянці теплої води. Отриманим розчином полоскати горло протягом дня повторювати не менше п’яти разів. Кількість полоскань може бути збільшено, якщо розбавити розчин водою.

Настій з трав для полоскання голи. Приготування настою такого починають з висушування та подрібнення різних трав, потім отриману потерть заливають окропом і дають настоятися протягом кількох годин. Полоскання повторюють кілька разів в день.

Прийом соку каланхое дозволить локально прибрати запалення і зменшити симптоми розвитку абсцесу за рахунок видалення гнійного нальоту.

Прогноз

Своєчасна діагностика і виявлення заглоточного абсцесу дозволить вилікувати її без особливих проблем. За статистикою, якщо не допустити ускладнення, то своєчасне розтин абсцесу в більшості випадків дозволяє повністю позбутися від нього без появи небезпечних наслідків. Якщо було прийнято лікування не відразу і в результаті цього виявилися ускладнення, то в цьому випадку прогноз досить негативний аж до летального результату.

Профілактика

Щоб не допустити розвиток заглоточного абсцесу, необхідно проводити наступні заходи:

• коректне лікування лор-захворювань;
• рання діагностика при наявності лор-захворювань;
• своєчасне видалення сторонніх тіл з горла;
• своєчасне лікування будь-яких гнійних скупчень у горлі;
• уникнення опіків горла при прийомі гарячих продуктів.

Під час ендоскопічних обстежень не допускати травматизації горла. Якщо все-таки це сталося, то провести заходи щодо антибактеріальної обробки.

Загальні додаткові заходи по профілактиці заглоточного абсцесу:

• привчання горла до гарячих і холодних напоїв;
• нормалізація мікрофлори горла;
• зміцнення імунітету;
• прийом вітамінів;
• збалансоване харчування.