Серед життєво важливих органів, потрібних для повноцінної і нормального життя людини, потрібно виділити сечовидільну систему. При порушенні нормального функціонування цього органу виникають різні захворювання, які можуть доставити людині значний дискомфорт.
В основному, подібні порушення діагностуються у жінок в силу особливостей розташування сечовипускального каналу. Існує безліч різних причин виникнення таких хвороб, зокрема, такі як переохолодження організму або випадкові статеві контакти. Багато пацієнтів не відразу звертаються до лікаря при виникненні симптоматики, так як вважають, що подібні патологічні процеси не несуть в собі жодної загрози. Однак це далеко не так і вони можуть спровокувати серйозні наслідки.
Найпоширеніші захворювання
При виникненні найменшого дискомфорту і симптомів захворювання сечового міхура не варто відкладати візит до уролога. Відсутність своєчасного лікування на початкових стадіях загрожує стрімким прогресуванням патологічного процесу та розвитком тяжких наслідків.
Найпоширенішими захворюваннями сечового міхура, з якими дуже часто звертаються до лікаря, є:
- цистит;
- освіта каменів і відкладення солей;
- хвороби нейрогенного характеру;
- злоякісні новоутворення;
- ендометріоз;
- лейкоплакія;
- цистоцеле;
- гіперактивність сечового міхура.
Подібні порушення зустрічаються найбільш часто і мають досить виражену симптоматику. При появі перших ознак потрібно звернутися до лікаря, тому що наслідки можуть бути дуже складними.
Сечокам’яна хвороба
Серед захворювань сечового міхура можна виділити сечокам’яну хворобу, а також відкладення солей. Подібна проблема добре відома чоловікам і жінкам, так як причиною розвитку патологічного процесу є похибка харчування та спадкова схильність.
Крім цього, утворення каменів досить часто буває причиною не повністю вилікуваного циститу і уретриту. Крім ознак, які супроводжують багато захворювань сечового міхура, до симптомів можна віднести головні болі, диспепсичні порушення, зниження частоти сечовипускань. Призводить до солеотложению зловживання шкідливою їжею, солоними і копченими стравами. Для одужання потрібно не тільки проводити лікування, але і дотримуватися дієти.
Цистит
Цистит – бактеріальне запалення внутрішньої стінки сечового міхура. Збудником цієї хвороби найчастіше є кишкова паличка і трихомонади, проте також може бути стафілокок. В порожнину сечового міхура хвороботворні мікроорганізми проникають з області прямої кишки або зовнішніх статевих органів. В основному спостерігається цистит у жінок, так як у них уретра набагато коротше і ширше.
Варто відзначити, що провокуючим чинником служить зниження імунітету, що відбувається в результаті хронічних запальних процесів, що протікають в організмі і переохолодження. Серед основних ознак циститу можна виділити:
- приступоподібні болі і різі;
- прискорене сечовипускання;
- печіння і свербіж при сечовипусканні;
- помутніння сечі і поява прожилок крові.
За формою перебігу розрізняють гострий і хронічний цистит. Так як ознаки циститу у жінок схожі з симптомами інших патологій сечового міхура, то перед тим як проводити лікування, потрібна комплексна діагностика. Лікування цієї хвороби антибактеріальну і щоб призначити необхідні препарати потрібно зробити бакпосів сечі для визначення чутливості до антибіотиків.
Для більшої результативності терапії можуть додатково призначатися інші препарати, засоби народної терапії, а також важливе дотримання спеціальної дієти. Саме тому зі звичного раціону слід викреслити гострі та солоні страви. В якості пиття добре підійде журавлинний морс, так як він володіє антибактеріальними якостями.
Лейкоплакія
Серед захворювань сечового міхура потрібно виділити лейкоплакію, що виявляється у вигляді зміни слизової оболонки (її потовщенням і зроговінням). Епітелій стає більш жорстким, що перешкоджає його нормальному функціонуванню та скорочувальної здатності.
Симптоми лейкоплакії аналогічні протікання запального процесу, який в основному спостерігається при сечокам’яній хворобі або циститі. Варто відзначити, що характерних ознак перебігу цієї хвороби не існує, саме тому, потрібно комплексна діагностика для визначення наявності проблеми.
Для лікування потрібно застосування протизапальних, антибактеріальних засобів, вітамінів, а також проведення курсу фізіотерапії. Це дозволить повернути стінок сечового міхура еластичність.
Хвороби невротичного характеру
Багато пацієнтів цікавляться, які захворювання сечового відносяться до нейрогенним. Вони об’єднуються в окрему групу, і відмінною рисою є те, що виникають в результаті порушення психоемоційного фону. Подібні порушення по своїй симптоматиці дещо схожі з циститом, однак при цьому повністю відсутні хвороботворні мікроорганізми.
Серед основних симптомів захворювань сечового міхура, пов’язаних з психологічним перенапруженням можна виділити мимовільне виділення сечі, а також бажання весь час відвідувати туалет. Найбільш часто подібна проблема виникає через порушення нервових імпульсів. Крім того, спровокувати виникнення захворювань можуть інші патології організму, зокрема такі, як:
- розсіяний склероз;
- нейропатія;
- туберкульоз;
- цукровий діабет.
Всі вони мають негативний вплив на функціонування нервової системи. Варто відзначити, що психоемоційні порушення ще більше посилюються на тлі проявів нейрогенних хвороб. Людина знаходиться в постійному нервовому перенапруженні з-за боязні мимовільного виділення сечі серед сторонніх людей.
Злоякісні новоутворення
Так як ознаки захворювань сечового міхура злоякісного характеру виявляються лише на пізніх стадіях, то прогноз одужання досить несприятливий. Найбільш часто спочатку відбувається формування доброякісної пухлини, яка без проведення відповідного лікування збільшується в розмірах і перероджується в злоякісне утворення.
Серед основних симптомів наявності раку можна виділити такі, як:
- біль в області лобка;
- смердючий запах сечі;
- домішки крові в сечі;
- виділення з уретри.
Спровокувати розвиток раку може сечокам’яна хвороба, нелікований цистит, порушення харчування, зловживання спиртними напоями, тютюнопаління і багато інші негативні фактори.
Гіперактивність сечового міхура
Специфічне стан сечовидільної системи виникає при протіканні синдрому гіперактивності сечового міхура. Серед основних ознак протікання цього захворювання можна виділити прискорене сечовипускання. У групі ризику в основному люди похилого віку. Серед основних причин, що провокують подібне порушення, можна виділити такі, як:
- зловживання напоями, що містять кофеїн;
- тютюнопаління;
- вагітність і пологи;
- травми та пошкодження;
- неправильне лікування запальних процесів.
На початковій стадії доктор для проведення терапії призначає певні медикаментозні препарати і фізіопроцедури, а якщо вони не приносять ніякого результату, то показано проведення хірургічного втручання.
Інші захворювання
Досить складними і небезпечними можуть бути захворювання нирок і сечового міхура, так як вони провокують порушення функціонування цих органів. До таких порушень можна віднести такі, як:
- цистоцеле;
- кіста;
- склероз;
- екстрофія;
- ендометріоз;
- туберкульоз;
- виразка;
- грижа.
Серед захворювань сечового міхура у жінок потрібно виділити ендометріоз. В його основі лежить порушення в роботі статевої сфери. При викиді менструальної крові з яєчників вона потрапляє на слизову сечового міхура, що сприяє поширенню ендометріозу. Симптоми захворювання сечового міхура у жінок проявляються у вигляді:
- наявності домішок крові в сечі;
- нудоти;
- посилення хворобливих відчуттів перед менструацією;
- печіння внизу живота;
- болі в ногах.
Лікування патології проводиться виключно хірургічним шляхом після проведення цілого комплексу досліджень.
Крім того, у жінок досить часто зустрічається цистоцеле, яке характеризується опущенням сечового і піхви одночасно. Спровокувати його можуть розриви промежини при пологах, а також аномальне розвиток органів сечостатевої системи. Проявляється хвороба у вигляді нетримання сечі і частих позивів в туалет. При виникненні симптомів захворювання сечового міхура у жінок, лікування проводиться негайно хірургічним шляхом з подальшим тривалим періодом реабілітації.
Іноді розвивається така хвороба як дивертикул. При такій патології може спостерігатися одне або кілька випинань на сечовому міхурі. При цьому всередині органу формується порожнина, що нагадує собою мішечок, в якому накопичується сеча. На тлі перебігу патології у хворих досить часто виникає пієлонефрит або запалення.
Серед захворювань сечового міхура у чоловіків потрібно виділити грижу. Найчастіше вона виникає у людей літнього віку і при цьому спостерігається виділення мутної сечі. Пацієнт може виявити об’ємне новоутворення в нижній частині живота, яка стає дещо менше після випорожнення. При виникненні перших симптомів захворювань сечового міхура у чоловіків, потрібно звернутися до лікаря для проведення комплексного обстеження. Видалення грижі проводиться виключно тільки хірургічним шляхом.
Причини виникнення патологій сечового міхура різні, саме тому, лікування підбирається індивідуально. Самостійно визначити ознаки протікання тієї чи іншої хвороби досить складно, тому при виникненні перших ознак потрібно звернутися до лікаря, який зможе призначити комплексне лікування.
Основна симптоматика
Хворобливе сечовипускання значно погіршує якість життя. Щоб провести якісне та комплексне лікування, обов’язково потрібно визначити симптоми перебігу захворювань. Серед основних ознак вважаються такі, як:
- хворобливе, прискорене сечовипускання;
- біль внизу живота;
- зміна кольору сечі і появі неприємного запаху;
- нетримання;
- поява каламутних домішок.
Іноді захворювання супроводжуються слабкістю, нудотою, підвищенням температури. Кожен з цих ознак свідчить про початок запального процесу, саме тому, потрібно відвідати лікаря і провести комплексну діагностику.
Проведення діагностики
Симптоми і лікування захворювань сечового міхура можуть бути самими різними, тому попередньо потрібно провести комплексну діагностику для визначення характеру перебігу патології. Діагноз встановлює спеціаліст-онколог і для цього проводяться специфічні дослідження:
- аналізи сечі і крові;
- ультразвукова діагностика органів тазу;
- цитологічне дослідження;
- цистоскопія;
- аналізи на онкомаркери;
- томографія.
Все це дозволить визначити перебіг патологічного процесу і призначити комплексне лікування, яке дасть можливість усунути наявні порушення швидко і якісно.
Проведення лікування
Призначати лікування захворювань сечового міхура повинен тільки кваліфікований лікар, який попередньо проводить діагностику для визначення перебігу патології. Терапія полягає в прийомі протизапальних, антибактеріальних препаратів, а також засобів рослинної терапії.
При протіканні запальних процесів додатково показано дотримання дієти. При пошкодженні слизової оболонки сечового міхура виконується його інстиляція. Її принцип полягає у введенні лікарських препаратів в порожнину цього органу для протизапального і загоювального дії.
Медикаментозні препарати
Медикаментозне лікування захворювань сечового міхура у жінок і чоловіків підбирається індивідуально, залежно від особливості протікання патології. В основному призначаються препарати, що допомагають усунути запалення, нормалізують відтік сечі.
При протіканні лейкоплакії призначають антибактеріальні і протизапальні засоби, а також вітамінні комплекси. Для лікування туберкульозу і виразкового ураження потрібні антибіотики. При наявності циститу доктора призначають знеболюючі засоби, протизапальні препарати та імуностимулятори.
Народна терапія
Лікування початкових стадій протікання хвороб має на увазі під собою застосування народних засобів і методик. Однак перед їх застосуванням потрібна консультація лікаря, щоб уникнути виникнення побічних проявів.
Для усунення неприємної симптоматики можна застосовувати трав’яний збір, приготований на основі звіробою, мучниці, споришу, ромашки. Щоб прибрати запалення, готують цілющий відвар на основі кукурудзяних рилець і польового хвоща. Для посилення заспокійливого ефекту потрібно готове засіб додавати ялівець і фіалку.
Хірургічне втручання
Операцію на сечовому міхурі і нирках потрібно при протіканні злоякісних процесів, ускладнення і розривах органу. Проводиться вона і при утворенні каменів великого розміру, які не піддаються медикаментозному лікуванню.
Операція здійснюється кількома способами, в залежності від складності перебігу патології. У деяких випадках може бути показано повне видалення органу. Після проведення хірургічного втручання хворий повинен дотримуватися дієти.
Особливості профілактики
Обов’язково потрібно проводити профілактичні заходи, що мають на увазі під собою:
- дотримання гігієни;
- уникати переохолодження;
- приймати ліки тільки за призначенням лікаря.
Якщо у людини спостерігаються сильні болі внизу живота, то це може говорити про протікання хвороб сечостатевої системи. Обов’язково потрібно відвідати лікаря для проведення обстеження і подальшого лікування. Своєчасно проведена терапія гарантує швидкий процес одужання без наслідків.
