Збільшені лімфовузли на шиї: причини, симптоми та особливості лікування

Ускладнення лімфаденіту

Якщо лімфаденіт в запущеній або ускладненій формі, може знадобитися хірургічне втручання. Гнійні форми лімфаденіту вимагають розкриття. Вражений лімфовузол розкривають під анестезією. З допомогою дренажної трубки викачують з нього гній, потім рану обробляють антисептиком і зашивають. Нагноівшіеся лімфовузли іноді видаляють і проводять гістологічне дослідження на наявність онкології.

Також хвороба в рідкісних на сьогоднішній день випадках без відповідного лікування може ускладнитися некрозом тканин, зараженням крові, утворенням нориць, тромбофлебітом суміжних вен.

Особливості лімфаденіту у дітей

Причини збільшених лімфовузлів на шиї у дитини можуть бути різні. Найбільш часто вони пов’язані з інфекційними захворюваннями, що протікають в організмі, зниженням імунітету, пухлинними процесами. Як зазначалося вище, лімфаденіт у дітей може бути пов’язаний з періодом прорізування зубів, мононуклеозом, хворобою котячої подряпини.

Для початку педіатр огляне дитину на наявність інфекцій в роті і захворювань верхніх дихальних шляхів, так як збільшення лімфовузлів у дітей до 12 років часто пов’язано саме із захворюваннями прилеглих до них органів.

Цікаве:  Причини печії і як від неї позбутися

Гнійна ангіна спричинить за собою збільшення лімфовузлів на шиї, а накопичення гною в них – гострий лімфаденіт. При отитах, фурункулах у вусі запалюється лімфовузол за вухом, а при карієсі, пульпіті – підщелепні лімфовузли.

Буває, що під час гострого респіраторного захворювання лімфовузол збільшується, але не викликає хворобливих відчуттів. Відбувається це із-за недосконалої імунної системи дитини, яка в першу чергу приймає на себе боротьбу з інфекцією і сильно реагує на неї.

На думку відомого педіатра Євгена Олеговича Комаровського, збільшення лімфовузлів на шиї у дитини – часте явище. В основному, цей симптом говорить про природної дитячої реакції імунної системи і не вимагає ні лікарського втручання, ні додаткових обстежень, крім загального аналізу крові. Адже в ній лікуючий лікар зможе побачити лейкоцитарну формулу і вживатиме відповідні заходи, якщо це буде потрібно. З великою часткою ймовірності симптом пройде безслідно.