Атріовентрикулярна блокада: причини, симптоми, діагностика і лікування

У здорової людини частота серцевих скорочень в нормі повинна становити від шістдесяти до вісімдесяти разів у хвилину. Такий ритм дозволяє судинах наповнюватися кров’ю в момент скорочення серця, щоб внутрішні органи мали можливість отримати достатню кількість кисню. Нормальне проведення імпульсів забезпечує згрупована діяльність волокон міокарда. Електричні імпульси зароджуються у вузлі синуса, за серцевим волокнам вони передаються на атріовентрикулярний вузол (АВ-вузол), а потім по шлуночкової тканини. Атріовентрикулярна блокада, яка перешкоджає нормальній передачі сигналів, може стати причиною порушення руху крові по судинах.

Опис проблеми

АВ-вузол, що виступає складовою провідної системи серця, гарантує витримане скорочення передсердь і шлуночків. Сила електричних сигналів, які надходять з сайту синуса, зменшується в атриовентрикулярном вузлі, що дає можливість предсердиям скорочуватися і проштовхувати кров у шлуночки. Після нетривалої паузи сигнали потрапляють в пучок Гіса, потім до ніжок пучка і тільки потім до шлуночків, провокуючи їх скорочення. Такий злагоджений процес забезпечує стабільне просування крові.

Атріовентрикулярна блокада (АВБ) – один з видів розлади проведення сигналів з передсердь за атриовентрикулярному вузла до шлуночків. Ця патологія стає причиною порушення серцевого ритму і розлади руху крові по судинах. При цьому електричні імпульси можуть передаватися дуже повільно або зовсім припинити своє проходження. Атріовентрикулярна блокада в МКБ 10 має номери 144.0, 144.1, 144.2 і 144.3, куди входить передсердно-шлуночкова блокада 1, 2 і 3 ступеня, а також інша, неуточненная блокада.

Захворювання пов’язане з пошкодженням атріовентрикулярного вузла, пучка чи ніжок пучка Гіса. Медиками встановлено закономірність: чим нижче область порушення, тим важче протікає хвороба, провокуючи несприятливі прогнози. У 17 % випадків можливий смертельний результат.

Епідеміологія

Найчастіше названа патологія діагностується у тих, хто страждає супутніми захворюваннями серця і судин. Наприклад, спільно з інфарктом міокарда вона спостерігається в 13 % випадків. Атріовентрикулярна блокада у дітей легкого ступеня реєструється у 2 % випадків з усіх пацієнтів. Важка блокада серця спостерігається у віці після сімдесяти років. Іноді патологія середнього ступеня тяжкості діагностується у людей, які не мають хвороби серця, особливо актуально це у спортсменів. А в 3 % випадків хвороба розвивається із-за прийому деяких медикаментозних препаратів. Повна атріовентрикулярна блокада з подальшим летальним результатом діагностується в 17 % випадків.

Ступеня тяжкості патології

У медицині прийнято виділяти наступні ступеня тяжкості названого захворювання:

1. Атріовентрикулярна блокада 1 ступеня характеризується сповільненням провідності імпульсів, які все-таки досягають шлуночків. Дана патологія виявляється найчастіше випадково при проведенні ЕКГ. Ця стадії хвороби не потребує терапії, але пацієнт повинен з обережністю вживати медикаменти, що знижують частоту скорочень серця, з метою попередження розвитку більш тяжкої форми хвороби. Ця ступінь недуги діагностується у молодих людей, зокрема у спортсменів.

2. Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня обумовлюється порушенням провідності, при якому проводиться тільки частина електричних сигналів. Існує кілька типів АВ-блокади другого ступеня:

  • Перший тип, при якому стан людини погіршується в залежності від тривалості затримки сигналів. При відсутності лікування настає повна блокада серця і смерть.
  • Раптова затримка сигналів, при якій відсутня проведення кожного другого або третього імпульсу.

3. Атріовентрикулярна блокада 3 ступеня характеризується повною блокадою серця, при якій провідність імпульсів припиняється, шлуночки починають скорочуватися у власному ритмі. Все це сприяє порушенню кровообігу. При відсутності лікування настає летальний результат.

При діагностуванні блокад першого або другого ступеня говорять про такої патології, як неповна атріовентрикулярна блокада. Коли ж спостерігається третя ступінь захворювання, діагностують повну блокаду серця, здатну викликати розвиток ускладнень і навіть смертельний результат.

Різновиди АВ-блокади

У медицині також виділяють і інші різновиди описуваного захворювання:

  • Дистальна блокада, при якій порушення провідності сигналів спостерігаються в пучках Гіса.
  • Проксимальна блокада, яка характеризується порушеннями в передсердях і АВ-вузлі.
  • Комбінована АВ-блокада. Вона обумовлюється наявністю різнорівневих порушень провідності імпульсів.
  • Крім того, існує кілька форм патології:

    • Гостра блокада, що утворюється при інфаркті міокарда або в результаті вживання деяких лікарських препаратів.
    • Інтермітуюча атріовентрикулярна блокада, що розвивається при ішемії і коронарної недостатності.
    • Хронічна блокада.

    Причини розвитку хвороби

    У деяких випадках атріовентрикулярна блокада 1 ступеня діагностується і у здорових людей, які не страждають патологіями серця. Також вона може виявлятися у пацієнтів з ВСД гіпотонічного типу. Зазвичай захворювання не проявляє ніяких ознак і проходить саме по собі. Але у випадку збереження патології тривалий період часу говорять про наявність у людини серйозних проблем з серцем.

    Атріовентрикулярна блокада 2 ступеня, як і третій, найчастіше свідчить про розвиток у людини органічного ураження серця. Сюди можна віднести такі хвороби:

  • Інфаркт міокарда, при якому порушення провідності сигналів відбуваються через загиблої та ураженої тканини.
  • Вади серця. У цьому випадку спостерігається глибокий розлад будови серцевого м’яза.
  • Ішемія, при якій спостерігається гіпоксія міокарда, зниження функціональності м’язи.
  • Тривала гіпертонія, що призводить до розвитку кардіоміопатії.
  • Кардіосклероз, що виникає внаслідок міокардиту. У цьому випадку серцевий м’яз покривається рубцями, які не здатні проводити імпульси.
  • Інші захворювання: цукровий діабет, гіпотиреоз, виразка шлунка, інтоксикація організму, інфекційні хвороби, ЧМТ та інші.
  • Також причинами розвитку АВ-блокади можуть стати хірургічні втручання на серці: протезування, пластику вад, катетеризація та інші. Дуже рідко діагностуються вроджені блокади серця, при яких відсутні деякі ділянки провідної системи. Зазвичай патологія супроводжується іншими вродженими аномаліями.

    Часто розвиток захворювання провокує інтоксикація організму медикаментозними препаратами, наприклад, блокаторами кальцієвих каналів або солями літію.

    Симптоми і ознаки недуги

    Вроджена атріовентрикулярна блокада в дитячому і підлітковому віці протікає безсимптомно. При першого ступеня захворювання симптоми блокади відсутні. Пацієнти можуть скаржитися тільки на стомлюваність, слабкість, легке запаморочення, дзвін у вухах, мигтіння крапок перед очима або відчуття браку повітря при фізичній активності. Особливо часто це явище спостерігається при бігу, так як блокада серця перешкоджає забезпеченню повноцінного припливу крові до мозку.

    При блокаді другого і третього ступеня спостерігається порушення серцебиття (брадикардія). Захворювання характеризується раптовим появою слабості, запамороченням, порушенням ритму серця. У разі непрохідності імпульсів до шлуночків виникають судоми, втрата свідомості на кілька хвилин. Дане явище в медицині іменується нападом МЕМ, воно є дуже небезпечним, бо може спричинити повну зупинку серця. Але це буває рідко, зазвичай пацієнт приходить до тями, а сприяє цьому включення обхідних шляхів проведення імпульсів.

    Лікарі рекомендують проходити обстеження. Якщо спостерігаються у людини випадки МЕМ, то такий пацієнт повинен бути госпіталізований. У рідкісних випадках, коли після нападу хворий так і не приходить до тями, потрібна невідкладна медична допомога.

    Ускладнення і наслідки

    При блокадах серця ускладнення виникають у вигляді уповільнення серцевого ритму на фоні ураження органу органічної природи. Найчастіше АВ-блокада призводить до хронічної серцевої недостатності, аритмій, тахикардиям. Перебіг захворювання нерідко ускладнюється нападами МЕМ, які можуть закінчитися летальним результатом в результаті зупинки серця. Багаторазові напади МЕМ в похилому віці стають причиною розвитку синдрому інтелектуально-мнестичних розладів. Рідко може спостерігатися і кардіогенний шок, колапс, енцефалопатія.

    Діагностичні заходи

    Діагностика захворювання починається з вивчення анамнезу та огляду пацієнта. В ході опитування визначається наявність кардіопатій, фактів вживання медикаментів, які впливають на ритм серця. При прослуховуванні органу фахівець відзначає випадіння шлуночкових скорочень, брадикардію. Потім лікар направляє пацієнта на електрокардіограму.

    Атріовентрикулярна блокада на ЕКГ може бути виявлена навіть без наявності симптоматики. Ця методика дає можливість виявити ступінь розвитку патології. Для постановки точного діагнозу часто використовується добовий моніторинг ЕКГ, який може вказати на причину появи захворювання.

    Крім того, призначається УЗД серця для виявлення характеру патології, а також Холтерівське моніторування АТ, проби з фізичними навантаженнями і ЕФІ для виявлення показань до хірургічного втручання. При супутніх серцевих патологіях нерідко застосовуються МРТ і лабораторні аналізи. Комплексна діагностика дає можливість поставити точний діагноз і розробити тактику терапії.

    Методи терапії

    Атріовентрикулярна блокада лікування вимагає тільки в тому випадку, коли діагностується її друга або третя ступінь. При першого ступеня патології потрібно тільки спостереження за пацієнтом. При розвитку захворювання з-за прийому лікарських препаратів лікар зменшує їх дозування або повністю скасовує. При блокаді в результаті органічного ураження серця, наприклад при інфаркті або міокардиті, лікар проводить терапію спеціальними медикаментами, а в подальшому може знадобитися і встановлення кардіостимулятора.

    При розвитку нападу МЕМ необхідно надати першу допомогу, застосувавши такі препарати, як «Ізопреналін» або «Атропін». У разі наявної серцевої недостатності передбачаються при атріовентрикулярній блокаді препарати у вигляді діуретиків або глікозидів. При хронічній формі блокади проводиться терапія з використанням «Теофіліну».

    Зазвичай консервативне лікування основної хвороби дозволяє повністю відновити провідність по атриовентрикулярному сайту. Але іноді утворюється рубець в області призводить до стійкого розладу провідності сигналів. В даному випадку пацієнту потрібно встановлення штучного кардіостимулятора. Також показанням до даної операції виступає наявність нападів МЕМ, хронічна брадикардія, блокада серця другого ступеня другого типу або третього ступеня, що супроводжується стенокардією, серцевою недостатністю або гіпертензією. Дане хірургічне лікування підвищує шанси пацієнта на повне одужання і покращує якість життя.

    Прогноз

    АВ-блокада першого ступеня має хороші прогнози. При правильно підібраному лікуванні другої і третьої ступеня захворювання ризик розвитку ускладнень значно знижується, а тривалість життя людини збільшується. Установка штучного кардіостимулятора дає можливість поліпшити якість життя пацієнтів та підвищити їх виживання. Але в деяких випадках блокада серця третього ступеня призводить до розвитку стійкої серцевої недостатності і навіть до летального результату.

    Профілактика

    Зазвичай АВ-блокада обумовлена наявністю основного захворювання чи патологічного стану, тому її профілактика спрямована в першу чергу на терапію захворювань серцево-судинної системи і виключення тривалого прийому медикаментів, які чинять негативний вплив на ритм серця.

    Профілактикою ускладнень виступають заходи, які націлені на попередження розвитку важких патологій серця, тому медики рекомендують своєчасно звертатися до медичної установи для постановки діагнозу і призначення ефективної терапії. З метою запобігання прогресування захворювання рекомендується проводити імплантацію кардіостимулятора. Вроджена форма захворювання має більш сприятливі прогнози, ніж набута протягом життя.

    Атріовентрикулярна блокада – серйозна патологія, яку легше попередити, ніж потім лікувати. При погіршенні самопочуття людина повинна проходити регулярні обстеження у кардіолога, а при постановці діагнозу – виконувати всі призначення лікаря.

    Медики наполягають на регулярному вживанні таких мікроелементів, як магній і калій, що сприяють підтримці в нормальному стані м’язи серця. Крім того, людина повинна правильно харчуватися, виключити шкідливі звички і вживання деяких груп медикаментів. При будь-яких проявах захворювання необхідно звернутися до лікаря.