Дискінезія жовчних шляхів: симптоми, лікування і наслідки

Дискінезія жовчних шляхів є поширеним захворюванням ШКТ. За неофіційними даними, від цієї хвороби страждає практично кожен третій. Точної статистики немає, тому що далеко не всі хворі звертаються за медичною допомогою: патологія завдає чимало неприємностей, але життя не загрожує. Однак у ряді випадків хвороба може призвести до ускладнень. Саме тому варто знати, як лікувати дискінезію жовчовивідних шляхів.

Опис патології

Дискінезія жовчного міхура і жовчовивідних шляхів — це патологічний стан, який характеризується нерівномірним виділенням жовчі і порушенням скорочень гладкої мускулатури видільної системи і сфінктерів. Щоб зрозуміти, що це за захворювання, необхідно трохи заглибитися в анатомію, вивчивши функції жовчі і жовчних шляхів.

Жовчю називають біологічну рідина жовтувато-коричневого кольору, яка містить активні речовини і бере участь в травних процесах. Вона формується в печінці або печінкових ходах, потім через протоки надходить у жовчний міхур, де набуває необхідну концентрацію в ході видалення зайвої води. З жовчного міхура рідина надходить у дванадцятипалу кишку.

Основна функція цієї біологічної рідини полягає в розщепленні складних жирів, в результаті чого ті перетворюються під дією ферментів в жирні кислоти. Останні вже без проблем можуть засвоюватися організмом. Крім того, жовч бере участь в процесі повноцінного засвоєння жирів і вуглеводів.

По системі жовчовивідних шляхів ця рідина переміщається за допомогою гладенької мускулатури. Швидкість транспортування регулюється кільцевими м’язами (сфінктерами), якими «керують» гормони, що виробляються в підшлунковій залозі та шлунку. Якщо жовч переміщається занадто швидко, то вона потрапляє в шлунок в розбавленому вигляді, занадто повільно — стає занадто насиченою. І те, і інше негативним чином позначається на здоров’ї.

Класифікація

В залежності від того, що занадто повільно або занадто швидко переміщається жовч, захворювання ділять на два види. Гіперкінетичний тип дискінезії жовчовивідних шляхів (ДЖВП) — це занадто швидке транспортування жовчі в дванадцятипалу кишку, гіпокінетичний — повільна.

Розрізняються ці два типи одного і того ж захворювання не тільки симптомами і принципами лікування, але і за категоріями людей, які найбільш їм піддаються. Так, наприклад, гіперкінетична форма дискінезії жовчно вивідних шляхів частіше діагностується у молодих пацієнтів, а гипокинетическая виявляється у людей, які старше сорока років та осіб з нестійкою психікою. Взагалі, захворювання схильні більше жінки, ніж чоловіки. Зустрічається дискінезія жовчних шляхів у дітей, хоча не так часто, як у дорослих.

Медики дотримуються іншої класифікації, заснованої на тому, наскільки високим є тонус сфінктерів, які «керують» рухом жовчі. Якщо він вище норми, то хвороба називають гіпертонічною дискінезією жовчних шляхів, якщо нижче — гіпотонічній. В деяких випадках лікар може діагностувати змішаний тип захворювання, тобто одночасно і гипокинетические, і гіперкінетичні розлади.

Код за МКХ дискінезії жовчних шляхів — К83.9. МКХ-10 — міжнародна класифікація хвороб, документ, що використовується як основний статистичний і кваліфікаційний в охороні здоров’я.

Причини ДЖВП

Згідно з причин виникнення патології, дискінезія жовчно-вивідних шляхів ділиться на первинну і вторинну. Первинна виникає досить рідко, зазвичай вона обумовлена якимось анатомічним дефектом розвитку жовчного міхура або жовчовивідних проток. Це можуть бути перегин міхура, слабкість стінок, наявність перегородки всередині, подвоєну кількість проток, аномальне розташування або рухливість жовчного міхура.

У випадку з вторинною формою мають місце інші захворювання-причини. Спровокувати розвиток дискінезії жовчного міхура і жовчних шляхів можуть вірусні гепатити, дисфункція печінки та інші захворювання, різні патології ШКТ (гастрити, виразки, дуоденіт), жовчнокам’яна хвороба, апендицит, алергічні реакції, холецистит, патології жіночої статевої системи, запальні процеси, що протікають в черевній порожнині, період клімаксу.

ДЖП може спостерігатися при будь-яких хронічних інфекціях, включаючи, наприклад, тонзиліт або карієс. Також захворювання може з’являтися внаслідок лямблиозов, при інших інфекціях і глистових інвазіях.

У деяких випадках основною причиною, що викликала симптоми дискінезії жовчних шляхів, є нераціональне харчування нездорові харчові звички. Негативним чином позначається вживання великої кількості солодощів, пряної їжі, спецій і приправ, занадто жирних страв, рослинного масла, алкогольних напоїв, снеків. Шкідливо тривале голодування та нерегулярність прийомів їжі.

Останнім часом набула поширення точка зору, згідно з якою дискінезія жовчних шляхів виникає внаслідок тривалого нервового перенапруження, стресів і переживань, невротичний станів. Це не нове твердження, адже давно існує стереотип про те, що всі хвороби від нервів. Для всіх патологій це, звичайно, перебільшення, але у випадку з дискінезією твердження виглядає правдоподібно.

Просування жовчі регулюється вегетативною нервовою системою, яка певним чином залежить від ЦНС і реагує на виробляються гормони. Так, будь-які переживання можуть позначитися на функціонуванні жовчовивідних шляхів. Крім того, при сильних стресах люди перестають піклуватися про регулярність і якість харчування, що також позначається на розвитку захворювання.

До інших факторів, які можуть викликати тривожні симптоми, в результаті чого буде потрібно лікування дискінезії жовчних шляхів, належать:

  • сидяча робота, відсутність фізичних навантажень;
  • зміна гормонального фону, порушення;
  • ожиріння або астенічний статура;
  • нестача вітамінів і корисних речовин в організмі;
  • дисбактеріоз і деякі інші патологічні стани.

Основні симптоми

Для гіперкінетичної і гіпокінетичним форм дискінезії жовчних шляхів ознаки відрізняються, але є загальний симптом — біль. У першому випадку вона різка, виникає, як правило, вночі або після їжі, має нападоподібний характер. Відчувається дискомфорт в правому підребер’ї, що може віддавати в лопатку або плече, нагадування болі при остеохондрозі. Приступ звичайно триває близько півгодини. Додатково пацієнт може скаржитися на прискорене серцебиття, оніміння кінцівок і дуже сильний біль під ребром.

При гіпокінетичним формі біль постійний, ниючий, локалізується під ребром. Дискомфорт нерідко може замінюватися відчуттям важкості та розпирання. Для цієї форми захворювання характерно здуття живота. Напади більш тривалі, можуть тривати годинами. Біль відступає після прийому їжі або жовчогінних препаратів. При застої жовчі характерні зміни кольору випорожнень і сечі (кал стає світлим, а сеча темніє), пожовтіння склер очей і шкірних покривів, сильний свербіж шкіри.

Симптоми дискінезії жовчних шляхів при в обох випадках виникають на тлі неправильного харчування, стресів, іноді причиною нападу може стати фізичне навантаження. Як при гіпокінетичним, так і при гіперкінетичній ДЖП можуть бути присутніми відрижка, нудота, розлади стільця, зниження або повна відсутність апетиту, рясне сечовиділення, гіркота в роті, неприємний запах з рота, ознаки з боку вегетативної нервової системи: безсоння, головний біль, прискорене серцебиття, підвищена втомлюваність та пітливість. У жінок можуть спостерігатися порушення менструального циклу, у чоловіків знижується потенція.

Ускладнення

Симптоми дискінезії жовчно-вивідних шляхів нерідко повністю ігноруються пацієнтами в період загострень. Але якщо ставитися до захворювання без належної уваги воно може стати причиною холециститу, хвороб печінки. Також небезпечно ДЖП холестазом — застоєм жовчі, що може призвести до колік і жовчнокам’яної хвороби, тобто утворенню каменів у жовчному міхурі. Запальний процес, що почався в цьому органі, може торкнутися підшлункову залозу, в результаті лікар діагностує панкреатит.

Дії пацієнта

Потрібно звернутися до гастроентеролога при виникненні симптомів дискінезії жовчних шляхів. Лікування лікар призначить таке, яке оптимально підійде для того типу захворювання, який діагностує у пацієнта. Самодіагностика і самолікування тут неприпустимі, адже те, що підходить при, наприклад, при гіпокінетичним формі може виявитися неефективним або навіть шкідливим при гіперкінетичній. Фахівець же проведе діагностичні процедури і підкаже, чим лікувати хворобу.

Діагностика

При першому візиті пацієнта до гастроентеролога лікар проведе пальпацію болючою області. При захворюванні характерна різка біль при вдиху і натисненні на область жовчного міхура. Але цей метод не дозволяє точно визначити дискінезію, так не можна визначити складність і форму захворювання. Саме тому рекомендується провести ще ряд досліджень.

Може бути призначено аналіз калу на ліпіди, рівень білірубіну, гельмінтів, дисбактеріоз. Більш важливим є УЗД, яке допоможе визначити стан жовчних проток і жовчного міхура. Нерідко проводиться дуоденальне зондування, в ході якого лікар отримує можливість визначити хімічний склад жовчі і ферментів, час надходження жовчі з різних відділів жовчовивідної системи.

Лікування ДЖП

Лікування дискінезії жовчних шляхів проводиться кількома методами. По-перше, пацієнту рекомендується змінити режим харчування і раціон, призначається лікувальна дієта, по-друге, показано медикаментозні засоби, по-третє, гарні результати показує психотерапія, але не завжди цей метод застосовується. Якщо захворювання викликане іншою патологією, то спочатку усувається причина.

Лікувальна дієта

Лікувальна дієта при дискінезії жовчних шляхів призначається з терапевтичними цілями. Таке харчування сприяє повному випорожненню жовчного міхура, але не викликає нападів болю. Хворому дискінезією рекомендується приймати їжу від чотирьох до шести разів на добу з проміжком у три години. Переїдати не потрібно, слід вживати страви в теплому вигляді. Останній прийом їжі повинен бути за дві-три години до сну, але і лягати спати голодним не потрібно.

Є продукти, які взагалі не можна вживати, ті, які краще обмежити в період загострення, і рекомендовані. Конкретний список в кожному випадку залежить від особливостей перебіг захворювання та супутніх патологій, так що харчування має визначити дієтолог чи лікар-гастроентеролог.

У самому загальному випадку можна сказати лише те, що небажано вживати смажену, занадто гостру або жирну їжу. У раціоні повинні переважати варені страви, приготовані на пару або тушковані. При розігріванні їжі необхідно відмовитися від рослинних жирів і маргарину. Кисломолочні продукти слід вживати щодня.

При загостренні їжа повинна надходити в подрібненому або протертому вигляді. Потрібно відмовитися від сала, копченостей і маринадів, горіхів, консервованих продуктів, снеків, пшоняної каші, жирного м’яса, субпродуктів, грибів.

При повільному русі жовчі по протоках показано яйця і чорний хліб, вершки, сметана. При занадто швидкому пацієнту рекомендовано обмежити наваристі бульйони, жирні сорти риби, рослинні олії, тоді як гіпокінетичним формі ДЖП ці страви бажано включити в раціон. В обох випадках слід відмовитися від вживання шоколаду, морозива, білого хліба. Рекомендується велика кількість свіжих овочів і фруктів, висівок (по одній столовій ложці перед кожним прийомом їжі).

Бажано відмовитися від сильногазований напоїв, міцної кави та чаю, алкоголю. Можна пити неміцний чай і мінеральну воду. Точну марку рекомендованої води краще уточнити у гастроентеролога. Неправильний вибір може привести до того, що мінералка не допоможе впоратися з неприємними проявами дискінезії, а тільки посилить захворювання. Тут справа в тому, що води мають різним склад і пропорційне вміст мінералів.

Медикаменти

Препарати при дискінезії жовчних шляхів помітно відрізняються для гіпокінетичним і гіперкінетичної форм захворювання. Наприклад, у першому випадку лікар може призначити ліки, які прискорюють виведення жовчі, приміром, «Алохол», який посилить стан при гіперкінетичній дискінезії. В цьому разі призначаються «Но-шпа», «Папаверин» або «Дротаверин». Також до числа медикаментів, які нормалізують транспортування жовчі по протоках, відносяться «Фламін», «Оксафенамид», «Никодин».

Народна медицина

У випадку з дискінезією офіційна медицина досить-таки прихильно відноситься до нетрадиційної. Дискінезія жовчних шляхів після видалення жовчного міхура та в інших випадках можна успішно лікувати (в якості підтримуючої терапії, звичайно ж) з допомогою відварів цілющих трав. Допомагають зняти багато неприємні симптоми звіробій, коріандр, безсмертник, шавлія, м’ята, аніс, кукурудзяні рильця. Хороші результати дає вживання грейпфрутового соку перед їжею. При гіпотонічній формі хвороби показано настоянки, мають тонізуючу дію, наприклад, женьшеню, лимонника або елеутерококу. На вегетативну нервову систему, благотворно впливають настоянки пустирника і валеріани.

Психотерапія

Симптоми дискінезії жовчовивідних шляхів, якщо вони обумовлені порушеннями у функціонуванні вегетативної нервової системи, знімаються з допомогою психотерапії. Але більшість пацієнтів, які звертаються до гастроентеролога, зазвичай не готові йти до психотерапевта і категорично відкидають такий спосіб лікування. Тому тут можна обмежитися лише загальними рекомендаціями. Необхідно по можливості уникати стресів, приймати легкі седативні, спати достатню кількість часу. Якщо вдається встановити, що причиною захворювання є постійні стреси, то лікар може призначити більш сильні засоби, наприклад, транквілізатори, нейролептики або антидепресанти.

Дискінезія може бути викликана малоактивним способом життя, так що корисна лікувальна фізкультура і прогулянки. Використовуються в процесі лікування фізіотерапевтичні процедури та масажі, застосовується дія ультразвуку, існують спеціальні методики, які дозволяють звільнити жовчний від надлишків біологічної рідини. Загалом, терапія ДЖП залишається консервативною, в рідкісних випадках (якщо зміна способу життя і призначення медикаментів не дає жодних результатів) може застосовуватися хірургічне втручання.

Прогноз

Дискінезія — це не смертельне захворювання, але воно може значно погіршити якість життя. Як правило, пацієнт змушений постійно дотримуватися спеціальної дієти, а при загостреннях додатково приймати медичні препарати. Регулярна підтримуюча терапія і турбота про своє здоров’я дозволять знизити до мінімуму частоту загострень і максимально продовжити період ремісії.

ДЖВП у дітей

Дискінезія жовчно-вивідних шляхів у дітей діагностується, як правило, в перші роки життя і в молодшому або середньому шкільному віці. Це зумовлено незрілістю жовчних проток і неправильним харчуванням. Позначаються тривалі перерви між їжею вдома і в школі, конфліктні ситуації, стреси, вживання невідповідних продуктів.

Симптоми у дітей такі ж, як і у дорослих. Виникають: порушення випорожнення, нудота і болі в правому підребер’ї. Лікування проводиться за однаковою схемою. Так, основне — це корекція раціону і зміна харчових звичок, усунення негативного впливу на організм стресів.

Профілактика

Заходи профілактики збігаються з тими рекомендаціями до способу життя, які даються при підтвердженні діагнозу. Слід уникати стресів, займатися посильними видами спорту або хоча б побільше ходити пішки, регулювати власний режим дня, чергувати відпочинок і праця, нормалізувати раціон і звички харчування, дотримуватися здорової дієти. Особливо важливо це тим людям, які потрапляють у групу ризику. Це трудоголіки, які ведуть малорухливий спосіб життя, ті, хто живе в постійному стресі, неправильно харчується (напівфабрикатами, на ходу), є шанувальником дієт і лікувального голодування. У групі ризику також перебувають діти, які можуть погано харчуватися в школі або вдома у відсутність батьків.

Висновок

Симптомами дискінезії є біль різної інтенсивності і тривалості, локалізуються в правому підребер’ї. Можуть виникати розлади шлунка, нудота. Нерідко пацієнти скаржаться на загальну стомлюваність. Щоб діагностувати захворювання і розпочати відповідне лікування, слід звернутися до фахівця. Терапія передбачає спеціальну дієту і прийом медикаментів. Крім того, дуже важливо виключити негативний вплив стресів, для чого можуть застосовуватися седативні засоби. Дискінезія не загрожує життю, але може стати причиною розвитку більш небезпечних захворювань.