Гельмінти: лікування, симптоми, діагностика, профілактика

Зараження гельмінтами, або гельмінтоз, – це інфекційне захворювання, викликане ураженням людини черв’яками. Сьогодні спеціалісти нараховують понад 350 видів гельмінтів, які здатні паразитувати в організмі людини. Основне місце їх концентрації – кишечник, але є окремі види черв’яків, що заселяють інші органи – серце, печінка, легені, мозок та ін

Загальна характеристика

В залежності від того, який вид черв’яків паразитує на тілі людини, дається назва інфекційного захворювання. Приміром, якщо клінічні дослідження показали, що присутні аскариди, то поразка буде носити назву «аскаридоз» і т. д. Загальна назва всіх інвазій хробаками носить назву гельмінтозу. При цьому пацієнту необхідно з’ясувати, який саме вид паразитів необхідно подолати. Методи лікування відрізняються залежно від виду паразитів, внаслідок чого застосовуються різні медикаментозні засоби.

Гельмінти проходять певні стадії життя – яйце перетворюється на личинку, вона виростає в зрілу особина, яка, в свою чергу, відкладає яйця і, завершивши цикл життя, гине, при цьому померлі черв’яки, токсини, відходи їх життєдіяльності отруюють внутрішнє середовище організму і поступово виводяться назовні.

Існують ще деякі особливості паразитів – деякі з них у циклі личинки або яйця розвиваються в грунті, воді або в тілі тварини, риби. А остаточну стадію проживають в тілі людини. Є й інші види гельмінтів, які відкладають у ШКТ людини яйця, але завершальний період життя проходить поза тіла людини. З цієї причини в діагнозі можуть бути кілька видів уражень гельмінтами.

Інфікування, в залежності від локалізації, виду паразита, носить різну тяжкість перебігу – від прихованого і млявої до смертельного. Зараження відбувається по багатьом каналам, наприклад, через погано вимиті овочі та фрукти, брудні руки, подряпини на шкірі або за допомогою укусів комах. За даними ВООЗ, випадки зараження гельмінтами мають ту ж частоту, що й захворюваність населення будь-якої країни грип, ГРВІ. На рівень інфікування не впливає рівень життя, статистика для всіх країн приблизно однакова.

Симптоми

Не завжди з явним ознаками можна визначити, що в організмі оселилися гельмінти. Симптоми досить часто відсутні або їх прояви відкладені у часі на кілька місяців, деякі види інфікування проявляються практично відразу після інвазії. Наприклад, аскаридоз виявляється на другий чи третій день, а филяриоз діагностується лише після закінчення 6 місяців або через 1,5 року.

Ознаки гельмінтозу:

  • Постійно з’являються висипання на шкірі, що супроводжуються сверблячкою.
  • Загальна або локальна набряклість.
  • Лихоманка.
  • Збільшення певної групи лімфовузлів.
  • Постійні або періодичні болі в м’язах, суглобах.
  • Кашель непростудного походження, болі в області грудної клітини, періодичні напади задухи.
  • Гострі болі в животі, нудота, розлад шлунку, блювання.

Захворювання без належного лікування переходить в гостру фазу, поразка поширюється не тільки на органи, але і на системи організму. В таких випадках лікарі призначають аналіз на гельмінти.

Симптоми серйозних уражень організму:

  • Порушення гемостазу.
  • Менінгоенцефаліт.
  • Пневмонія.
  • Міокардит алергічного походження.
  • Гепатит.

При ретельному обстеженні пацієнта з гельмінтозом спостерігається збільшення уражених органів, ними можуть бути печінка, селезінка (гепатоспленомегалія), аналіз крові покаже підвищені показники еозинофілів, а також виявити дисбаланс білків (диспротеїнемія).

Прояви поширених видів гельмінтозу

Хронічне ураження має свої симптоми, клінічна картина змінюється в залежності від органу, в якому поширилися гельмінти. Лікування призначається після визначення того, до якого виду хробаків відноситься паразит. Одиничне розселення дрібних черв’яків не покаже ніякої симптоматики, а великі зразки продемонструють повний спектр ознак у міру свого зростання.

Найбільш часто діагностуються види гельмінтозу наступні:

  • Кишкові. Ознаками є нудота, біль у животі. Якщо кишечник вражений аскаридами, то по мірі зростання популяції буде спостерігатися непрохідність, механічна жовтяниця, також діагностується панкреатит. Ентеробіоз масивної інвазії проявляється сильним перианальным свербінням в ранкові і вечірні години.
  • Ураження печінки (опісторхоз, фасціольоз та ін) проявляються хронічними формами гепатиту, панкреатиту, неврологічними порушеннями.
  • Ураження крові (анкілостомідоз) в першу чергу показує залізодефіцитну анемію. При запущених формах спостерігається судинний кровотеча, викликане руйнуванням стінок кровоносних магістралей.
  • Цестодозы (гименолипедоз, теніаринхоз, теніоз тощо). Явною ознакою ураження є дефіцит вітаміну В 12 (форма анемії). Пацієнти періодично можуть спостерігати паразитів у калі або пересування черв’яків по поверхні шкіри.
  • Токсокароз характеризується легеневим і абдомінальним синдромами, спостерігаються розлади ЦНС, підвищення еозинофілів у клінічному аналізі крові, уражуються очі.
  • Деякі види гельмінтозу тривалий час протікають без симптомів. Розмножуючись, паразити підривають імунну систему, утворюються вогнища нагноєння, глисти відкладають кісти з яйцями, розрив гнійника або кладки може викликати плеврит, анафілактичний шок та інші важкі для організму наслідки.

Діагностика

Дослідження на ураження гельмінтами досить складні і поділяються на групи:

  • Морфологічні дослідження біопсії тканин органів. Методи дозволяють виявити паразитів, що мешкають в тканинах.
  • Загальноклінічний, серологічний, імунологічний аналіз на гельмінти (аналіз крові, калу, сечі, УЗД внутрішніх органів з передбачуваної інвазією, ІФА, томографія тощо). Дослідження застосовують для діагностики гельмінтозу тканин органів.
  • Паразитологічні методи дослідження дають найбільш інформативну картину стану хворого, дозволяють виявити черв’яків, яйця і личинки в біологічних рідинах (жовч, сеча, кров, блювотні маси, шлунковий сік і т. д.). Цей вид досліджень застосовується найбільш часто і дозволяє швидко визначити вид хробака.

Якщо при першому аналізі фахівця не вдалося встановити вид паразита, то призначаються додаткові дослідження за певною схемою. Пацієнту призначають здачу біологічних рідин (крім жовч, вміст 12-палої кишки) три рази через три або чотири дні. Перерва між повторними дослідженнями обумовлений необхідністю знайти яйця гельмінтів, які дорослий паразит відкладає з певною періодичністю.

Призначаючи той чи інший паразитологічний аналіз, лікар керується підозрами. Якщо ознаки хвороби вказують на кишкова поразку, то для досліджень здається кал, якщо підозрюється інвазія печінки, то для дослідження необхідно здати жовч, вміст 12-палої кишки. Поступово, методом виключення виявляється уражений орган і вид гельмінта.

Аналіз крові

Дослідження крові призначаються в тих випадках, коли в калі слідів паразитів не виявлено, але інші ознаки явно вказують на глистові інвазії. Дослідження крові, призначені як аналіз на гельмінтів, дуже точні і показують наявність антитіл, вироблених імунної системи на чужорідні об’єкти, якими і є черв’яки.

Сама імунна система не може знищити глистів, вони великі, але антитіла — це абсолютні маркери гельмінтозу. На сьогоднішній день в лабораторіях виявляють такі види паразитів:

  • Аскариди, трихінели.
  • Токсокари, опісторхи.
  • Ехінококки, стронгілоїди.

Щоб отримати правдивий аналіз на гельмінти, необхідно дотримуватися певних правил здачі крові:

  • Кров здається натщесерце, краще в ранкові години.
  • Пацієнту дозволяється пити тільки негазовану воду (за добу до аналізу і в день здачі).
  • За 4-5 днів до процедури з меню слід виключити жирні, солоні, смажені, гострі страви і продукти.
  • Виключити прийом всіх медикаментозних препаратів (при відсутності загрози здоров’ю і життю).

У висновку лабораторії може бути три варіанти:

  • Негативний (гельмінтоз відсутній).
  • Позитивний (інвазія є, вказується вид паразита).
  • Суміжний (потрібне повторення через 14 днів).

Аналіз калу

Цей вид дослідження призначається найбільш часто. Його проводять три рази з інтервалом між здачею в 3 або 4 дні. Подібний підхід дає точні дані і виявляє гельмінтів у різних життєвих циклах. Кал на гельмінти здається в спеціалізовану лабораторію.

Головна умова для отримання точного результату – біоматеріал повинен бути свіжим, термін зберігання не більше 24 годин. Перед збором аналізу гігієнічні процедури виключаються.

Принципи терапії

Основним завданням лікування є повне знищення паразитів і профілактика повторного інфікування. Медикаментозні препарати від гельмінтів згубно діють на черв’яків в будь-якій стадії їх життєвого циклу. Крім основного лікування лікар прописує ряд ліків, дія яких спрямована на відновлення здорової мікрофлори кишечника, поліпшення внутрішнього середовища організму, відновлення імунітету і т. д.

Часто побічним ускладненням гельмінтозу є алергічні реакції. Для їх купірування призначаються антигістамінні препарати («Супрастин», «Парлазин», «Еріус», «Цетрин» тощо). При отруєнні продуктами життєдіяльності глистів пацієнту призначають внутрішньовенне введення глюкози для нейтралізації і виведення токсинів, а також прийом аскорбінової кислоти, вітамінів та ін Фахівець проводить комплексну терапію, усуваючи ускладнення, отримані внаслідок інвазії і самих гельмінтів.

Лікування, спрямоване на ліквідацію паразитів, передбачає використання медикаментозних препаратів сильної дії. Приймати їх рекомендується одночасно з сорбентами та антигістамінними засобами, прийом цієї групи медикаментів починають за 3 або 5 днів до початку терапії і продовжують ще 5 днів після закінчення прийому противогельминтных коштів.

У план терапії також входить прийом пробіотиків. Їх призначають разом з сорбентами та антигістамінними засобами. У період лікування пацієнта переводять на щадну дієту, в меню входять продукти, які легко засвоюються організмом, – кисломолочні, супи на воді, каші, трав’яні чаї та настої.

Перед початком лікування необхідно провести генеральне прибирання – ретельно вимити житлові приміщення і предмети побуту мильним розчином. Натільну і постільну білизну необхідно прасувати гарячою праскою і змінювати щодня на свіже протягом всього терміну терапії.

Лікування

Знищення глистів у внутрішньому середовищі людини здійснюється за допомогою протипаразитарних медикаментів, що володіють високою токсичністю. Дія кожного із застосовуваних ліків направлено на знищення тільки одного виду глистів. Препарати від гельмінтів класифікуються в залежності від виду паразитів, на яких вони розраховані:

  • Проти нематод в кишечнику – Піперазин», «Альбендазол», «Левамізол» та ін.
  • Проти нематод некишечной локації – «Івермектин», «Альбендазол» та ін.
  • Протигельмінтні засоби класу цестод (ШКТ) – «Никлозамид».
  • Протигельмінтні засоби класу цестод (не кишкові) — «Альбендазол».
  • Проти трематод, які паразитують в кишечнику, – «Перхлоретілен».
  • Проти трематод будь-який інший локації – «Битионол» і «Хлоксид».

При інвазії кількома видами черв’яків прописують препарати від гельмінтів широкого спектру дії, діючими речовинами яких є:

  • «Мебендазол «- капилляриоз, аскаридоз, теніоз, трихоцефальоз, множинні нематозы, теніоз, ехінококоз і ін
  • «Альбендазол» – ентеробіоз, цистицеркоз, некатороз, аскаридоз, капилляриоз, токсокароз, ехінококоз, стронгілоїдоз і пр.
  • «Празиквантел» – опісторхоз, шистосомози, метагонимоз, цестодоз, гіменолепідоз, клонорхоз та ін.
  • «Левамізол»– некатороз, ентеробіоз, трихостронгилез, аскаридоз, трихоцефальоз та ін.

Фармацевтичним компаніями кошти від гельмінтів широкого спектру випускаються під різними назвами. Лікар виписує призначення в залежності від діагнозу в комплексній терапії. Фахівці настійно не рекомендують займатися самолікуванням. Всі медикаментозні засоби від гельмінтів высокотоксичны, їх прийом повинен здійснюватись під наглядом лікаря, який відстежує реакції організму.

Фармакологічними компаніями випускаються такі таблетки від гельмінтів:

  • «Гелмордол-ВМ», «Саноксан» (діюча речовина альбендазол).
  • «Декарис» (активна речовина левамізол).
  • «Вермокс», «Вормин» (активна речовина мебендазол).
  • «Більтріцід», «Азінокс» (діюча речовина празиквантел).

Таблетки від гельмінтів виробляються багатьма компаніями, як вітчизняними, так і зарубіжними. В задачу лікаря входить збір повної інформації про захворювання, супутньої патології, ступеня інвазії та визначення ефективного препарату для боротьби з паразитами. Для кожної окремої людини підбирається індивідуальна програма лікування, заснована на результатах аналізів.

Народна медицина

Упродовж віків народна медицина займалася питанням, як вивести гельмінтів, було напрацьовано велику кількість рецептів. Застосовувати їх безоглядно не менш небезпечно, ніж фармацевтичні препарати, перед початком терапії необхідно проконсультуватися з лікарем.

Гельмінти у дорослих піддаються лікуванню такими народними методами:

  • Гарбузове насіння – з’їдати жменю свіжих, нежареных насіння натщесерце. Через 2-3 години необхідно поставити клізму.
  • Паста з гарбузового насіння – 100 грам очищених насіння розтирають з 100 мл кип’яченої води, потім потрібно додати 2 ст. л натурального меду. Отриману пасту поміщають в банку, зберігають у холодильнику. Застосування – з’їсти натщесерце 3 столових ложки з інтервалом в 1 годину протягом 3 годин. Наступним кроком необхідно прийняти проносне, через 2 години ставлять клізму.
  • Сирий сік червоного буряка, випитий натщесерце (1 ст. л.) виводить гельмінти у людини. Лікування цим методом триває 7 днів.
  • Морква терта або морквяний сік, прийняті натщесерце, також знищують гельмінтів. Лікування проводиться протягом 7-14 днів.

Не варто використовувати всі рецепти одночасно. Для початку необхідно пройти діагностику і тільки після з’ясування виду паразита можна підбирати лікування, у тому числі з рецептів народної медицини.

Профілактика

Гельмінтоз – це паразитарне захворювання, його лікуванням займається інфекціоніст. Напрям до цього фахівця отримують у терапевта за місцем проживання. Якщо паразити локалізовані в різних внутрішніх органах, то необхідна консультація лікарів профільних спеціальностей – кардіолога, офтальмолога, невролога і т. д.

Профілактика гельмінтів ґрунтується на дотриманні правил гігієни. Одним з основних вимог є використання в побуті чистої води, часте миття рук, ретельна обробка овочів і фруктів і т. д. При наявності в будинку домашніх вихованців слід проводити для них періодичну профілактику шляхом вакцинації, дегельмінтизації.

При приготуванні їжі необхідно дотримуватися певного температурного режиму приготування м’ясних і рибних продуктів. Найбільш небезпечним стравою вважаються різноманітні суші, які готують із сирої риби, в якій можуть бути гельмінти. Лікування і профілактика гельмінтозу для любителів сирих продуктів тваринного походження повинні проводитися регулярно.

Постійна увага до здоров’я варто проявляти в таких випадках:

  • Частий або постійний контакт з тваринами.
  • Відвідування екзотичних країн.
  • Робота з землею.
  • Перебування дитини в дитячому колективі.
  • Заняття рибальством, полюванням.

Членам сім’ї рекомендується два рази на рік проводити медикаментозну профілактику для вигнання гельмінтів. Лікування здійснюється препаратами широкого спектра дії, у складі яких є альбендазол. Схему профілактичного прийому призначає фахівець в залежності від віку, маси тіла, чутливість до препарату, наявності протипоказань, супутніх захворювань і т. д.