Трипельфосфаты в сечі у собаки: симптоми, причини, аналізи та лікування

Виявлення трипельфосфатов в сечі у собаки свідчить про те, що тварина страждає від сечокам’яної хвороби. Також трипельфосфаты говорять про наявну бактеріальної інфекції. Самі по собі камені не надають тварині болю, так як мають гладку поверхню. Біда в тому, що трипельфосфаты у тварини можуть розростися до неймовірних розмірів, що заважає сечовипускання. Якщо вчасно не звернутися до ветеринара, не почати лікування, то собака може загинути. В даній статті пропонуємо розібратися в питанні про те, що значить – трипельфосфаты в сечі. Дізнаємося про причини появи таких каменів, про всіх методах лікування: медикаментозних і хірургічних.

Сечокам’яна хвороба

Трипельфосфаты в сечі у собаки говорять про те, що в сечовивідної системі почали формуватися і відкладатися камені. На сьогоднішній день близько 15% собак страждають від сечокам’яної хвороби. Фосфатні камені найчастіше формуються в структурних елементах нирок і усередині сечового міхура.

Захворювання може бути спадковим. Якщо у одного з батьків собаки була сечокам’яна хвороба, то з вірогідністю в 30% у потомства теж буде схильність до відкладення нерозчинних солей в сечовидільній системі. Найчастіше від сечокам’яної хвороби страждають літні собаки.

Загальна інформація

З-за зміни балансу сечі в кислотну або лужну сторону в сечовому міхурі, нирках, сечовивідних шляхах або уретрі починають відкладатися камені або пісок. Кристалізація солей у собак здебільшого відбувається в сечовому міхурі та/або сечівнику. Трипельфосфаты в сечі у собаки утворюються з мікроелементів. Утворюються в лужному середовищі.

Камені такого виду дуже швидко ростуть. Якщо виявили трипельфосфаты в сечі у собаки, дієта, призначена ветеринаром, сповільнить зростання каміння, і ті швидко розчиняться і вийдуть назовні природним шляхом. У даній статті ми опишемо дієту, але вона лише для ознайомлювальних цілей, провести діагностику і призначити лікування повинен тільки фахівець. Справа в тому, що трипельфосфаты у собак можуть бути не єдиним видом каменів, хвороба буває змішаною. Різні види каменів по різному реагують на лікування, і один метод може позбавити від трипельфосфатов, але ніяк не вплинути на інші камені.

Чим небезпечні трипельфосфаты в сечі у собаки

Як вже було сказано, камені даного виду ростуть дуже швидко. Великий камінь, пісок можуть заблокувати сечовивідний канал, і тварина просто не зможе випорожнюватися. Сеча буде в буквальному сенсі гнити всередині собаки, що викличе швидку загальну інтоксикацію.

При сечокам’яної хвороби можна лікувати тварину за підказками знайомих і народними методами, адже можна просто не встигнути роздрібнити камені, або ж метод взагалі не допоможе. При перших симптомах потрібно звернутися до ветеринара, який призначить аналіз сечі. Трипельфосфаты при швидкому виявленні добре піддаються лікуванню.

Чому з’являється сечокам’яна хвороба?

Дане захворювання поширене не тільки серед людей, але і серед тварин. Хвороба давно і пильно вивчається, але все ж багато що і на сьогоднішній день залишається незрозумілим. Виявлено чинники, які можуть впливати на окислення і олужнення сечі. Причини трипельфосфатов у собак можуть бути наступні:

  • Теоретично – призвести до розвитку сечокам’яної хвороби може будь-яка інфекція. Але особливо це стосується інфекцій сечостатевої системи.
  • Неправильне годування: не можна годувати собаку і натуральною їжею і сухим кормом, навіть чергуючи між собою. Потрібно вибрати корм і консерви, або постійно натуральну їжу. Не можна собаку загодовувати одними кашами, це призведе до надлишку вуглеводів, які стануть причиною ощелачіванія сечі. А причини трипельфосфатов в сечі – це лужне середовище. Також не можна загодовувати білками (риба і м’ясо), адже вони навантажують нирки, а це може погіршити перебіг хвороби, якщо така вже є, або стати причиною виникнення каменів іншого виду.
  • Недолік рідини в раціоні собаки. У вихованця має бути вільний доступ до миски з водою, особливо важливо це при годівлі сухими кормами і в жарку погоду. Також не можна поїти собаку водопровідної, неочищеної водою, в ній багато металів і мікроелементів, які перетворюються в камені і пісок.
  • Найкоротший і прямий шлях до розвитку сечокам’яної хвороби – кристалізація сечі, яка відбувається, коли собака довго терпить до вигулу. Виводите вихованця не рідше 2 разів у день, коли він молодий, та не менш 3 разів, коли досягне поважного віку.
  • Собаці потрібні фізичні навантаження. При їх недоліку вихованець почне жиріти, у нього з’являться набряки, застій сечі, а це знову ж веде до сечокам’яної хвороби.
  • Вроджені патології і спадкова схильність. Патології можуть бути в нирках, печінці, обмін речовин і багато чому іншому.
  • Скупчення солей в організмі собаки відбувається також від неправильного харчування. Якщо ви годуєте вихованця зі свого столу супами, кашами, даєте солону рибу, котлети і все, де є сіль, то ризик розвитку хвороби дуже високий!
  • Може бути відразу декілька причин трипельфосфатов у собаки. Наприклад, вихованець генетично схильний, при цьому господар його неправильно годує, напуває водопровідною водою і вигулює один раз в день. При такому способі життя навіть генетично чистий вихованець неодмінно буде страждати від сечокам’яної хвороби.

    Ранні симптоми

    Перші симптоми ранніх стадій помітити практично неможливо. Сеча собаки стає каламутною, неприємно пахне, кількість її буде меншим, ніж зазвичай. При сечовипусканні тварина буде відчувати дискомфорт і ріжучі болі, але больовий поріг у них високий, і тварина може навіть не подавати виду, що йому неприємно.

    Трипельфосфаты в сечі, фото яких можна побачити в даній публікації, утворюються роками, протягом яких вихованець може відчувати себе чудово. Господарю здається, що захворює тварина раптово, але в дійсності це не так. Саме тому важливо відвідувати раз на рік ветеринара, щоб проходити діагностику: здавати аналізи крові і сечі. Раннє виявлення сечокам’яної хвороби збільшує шанси на одужання в рази, і собака не буде страждати на пізніх стадіях.

    Пізні симптоми

    У більшості випадків господар помічає нездужання собаки вже на пізніх стадіях розвитку захворювання, коли стають очевидними ознаки. Дізнатися, що домашній улюбленець страждає від сечокам’яної хвороби, можна за наступними симптомами:

  • Сечовипускання відбувається часто і невеликими порціями. Багато собаки, особливо це стосується людей похилого віку, починають писати і вдома, не дотерпів до вигулу. Якщо таке стало траплятися, то ні в якому разі не лайте пса, він і так відчуває стрес із-за того, що напакостил будинку.
  • Сеча стає іншого кольору, мутною, може навіть забарвитися у рожевий колір. Нерідко сеча капає, коли пес просто йде.
  • Собака відчуває болісні відчуття при сечовипусканні, тремтить і скигле. Пси сідають пописати, а не задирають лапу, а сучки сідають частіше, ніж зазвичай, при цьому сеча не завжди йде, або її дуже мало.
  • Якщо залишити всі ці симптоми без уваги, то може статися закупорка сечовивідних шляхів. Симптоматика така ж, але виражена більш яскраво. Дізнатися, що собака страждає від закупорки шляхів каменями або піском, можна за такими ознаками:

  • Собаці боляче випорожнюватися, при цьому вона сильно скавучить.
  • Очеревина стає тугою, роздутою, пес не дає її обмацати.
  • Апетит знижується, а жадоба збільшується.
  • Підвищується температура.
  • При закупорці важливий кожен годину, адже організм тварини піддається інтоксикації. При появі такої симптоматики не можна тягнути, відкладати візит до ветеринара «на завтра», адже цього завтра для собаки може і не бути. Негайно викликайте фахівця на будинок або везіть його в найближчу клініку.

    Діагностика

    Для визначення наявності каменів і їх виду необхідно в першу чергу стати аналізи сечі. Часом тільки аналізу вистачає для виявлення трипельфосфатов у собаки, лікування яких призначається тільки ветеринаром. Але часто ветеринар призначає додаткове дослідження – УЗД, щоб точно визначити місцезнаходження каменів.

    Трапляється, що по УЗД не виходить знайти камені, тоді є ще один варіант діагностування – рентген.

    Без цих трьох способів розпізнавання каменів неможливо виявити патологію і призначити актуальне лікування. Якщо дані заходи не були проведені, а лікар поставив діагноз і призначив препарати навмання, то не варто вірити цього фахівця, краще підшукати іншу клініку.

    Досвідчений фахівець візьме та інші аналізи: сечу на біохімію, мазок на мікрофлору, кров. Це дозволить оцінити загальний стан тварини, а також виключити або виявити наявність інфекційного захворювання, яке теж потрібно буде усунути.

    Не довіряйте ветеринара, який не переконався у правильності постановки діагнозу і призначив багато медикаментів. Неправильно підібрані препарати здатні не тільки не допомогти в лікуванні, але й погіршити ситуацію.

    Трипельфосфаты у собаки: лікування

    При обструкції (закупорці сечовивідних шляхів) ветеринар першим ділом вставить катетер в уретру собаки, щоб видалити із сечового міхура разлагающуюся сечу. Далі лікар повинен прописати препарати, які усунуть наслідки закупорки, це знеболюючі, протизапальні, кровоспинні і знімають спазми ліки.

    Допоможе швидко усунути наслідки курс поєднання «Кантарена» і «Фурагіну». Перше ліки зі списку ветеринарних препаратів, друге – з людських. Але все ж лікування призначає тільки ветеринар, порадьтеся з ним про вибрані медикаментах. Якщо ж лікар визначив щось інше, то йому не можна суперечити, потрібно пройти курс прописаних ліків.

    Після того, як були зняті симптоми ускладнення, ветеринар призначить тривалу терапію при виявленні трипельфосфатов в сечі. Лікування забере багато сил і часу, але сечокам’яна хвороба – хронічний недуга, і при настанні помітних поліпшень собаку потрібно буде підтримувати протягом усього життя.

    Після усунення наслідків закупорки потрібно буде впливати на трипельфосфаты так, щоб розчинити їх, подрібнити, і м’яко вивести природним шляхом. Лікар призначить не тільки препарати, але й дієту. Трипельфосфаты для собак небезпечні, тому потрібно буде їжею закисляти лужне середовище організму. Ветеринар може порадити повністю відмовитися від натуральної їжі і перейти на збалансовані лікувальні корми. Для собак з сечокам’яною хворобою розробили корми багато провідні виробники, серед них:

    • Royal Canin;
    • Purina;
    • Eukanuba;
    • Hills.

    До значних поліпшень необхідно буде здавати сечу на аналіз разу в місяць, далі – раз на півроку. Не можна пропускати аналізи, так як вони допомагають визначити поліпшення і погіршення.

    Коли необхідно оперативне втручання

    У разі, коли медикаментозне лікування не дало належного результату, камені не вдалося розчинити і вивести, призначається операція. Також хірургічне втручання необхідне, коли камінь великого розміру перекрив сечовивідний канал.

    Якщо обструкції відбуваються регулярно, навіть при ефективному лікуванні, то ветеринар повинен буде розширити уретру шляхом хірургічного втручання або навіть створити новий сечовивідний шлях.

    Часто псів доводиться видаляти пеніс, таким чином сечовивідний шлях не буде перекриватися ні камінням, ні дрібним піском. Але все одно подальше лікування після операції необхідно, адже нові камені будуть формуватися регулярно.

    Як вибрати клініку і спеціаліста?

    Сечокам’яні хвороби підступні, і не завжди можна з першого разу знайти оптимальне лікування. Якщо в перший час не виходить побороти недугу, то не варто міняти ветеринара, у якого висока кваліфікація. Він буде підбирати препарати, структуру лікування, домагатися тривалих ремісій і помічати навіть найменші погіршення.

    Лікаря треба вибирати так, щоб він міг на протязі довгих років займатися вашою собакою. Насамперед знайдіть клініку, прочитайте відгуки про неї в Мережі, знайдіть рекомендації заводчиків і простих любителів тварин.

    Коли обрана клініка, особисто відвідайте її, зверніть увагу на санітарно-гігієнічні умови і ставлення персоналу до відвідувачів. Якщо не влаштувало навіть наявність неприємного запаху або відсутність гарного ремонту, ви завжди зможете відвідати іншу лікарню, яка влаштує.

    Якщо ж у клініці, яка не сподобалася, працює потрібний фахівець (порадили знайомі, сподобалися відгуки в Інтернеті, особисто з ним уже зустрічалися), то поцікавтеся, чи не зможе він приїжджати до хворому тварині на будинок. Зазвичай в клініках є така послуга.

    Не довіряйте здоров’я свого вихованця приватному практикуючому ветеринара, у таких у більшості випадків немає належної кваліфікації, чи були вони відсторонені від роботи.

    Раціон собаки

    Якщо виявлені трипельфосфаты в сечі, дієта просто необхідна. Правильніше за все буде перевести собаку з натуральної їжі на збалансовані корми, які розроблені спеціально для собак з сечокам’яною хворобою.

    Якщо ж ви не хочете перекладати вихованця на сухий корм, то потрібно буде трохи закисляти середовище організму, включаючи потрібні продукти і прибираючи все для собаки шкідливі. Насамперед розглянемо, чим треба годувати вихованця з трипельфосфатами:

  • Гречка, запечені боби, рис білий, мамалига, кукурудза, жито, білий хліб (не рекомендований для годівлі собак, але буває, що господарі годують вихованця кашею або супом, додаючи хліб), ячна крупа, ячмінь.
  • Додайте в кашу вершкове масло, хоч невеликий шматочок.
  • Яйця відварні цілком або тільки білок.
  • З м’яса вибирайте: курку, дичину, індичку, баранину, яловичину і яловичу печінку, м’ясо курчат, будь-яку рибу і морепродукти.
  • Також для того, щоб собака швидше пішла на поправку, а трипельфосфаты формувалися повільніше, давайте вихованцеві більше води. Але перш ніж налити воду в миску, пропустіть рідина через фільтр. Якщо немає можливості фільтрувати, завжди можна тримати відстояну воду, а акуратно наливати тільки з верхнього рівня, не разбалтывая з дна.

    Потрібно прибрати ощелачивающие продукти з раціону, щоб впоратися з трипельфосфатами. Дієта для собак повинна бути повноцінною, недостатньо просто додати закісляет продукти. Подивіться, чого вихованцеві давати не слід, або кількість чого потрібно знизити до мінімуму.

  • Якщо собака любить яблука та інші фрукти, кавуни, ягоди (а таке буває нерідко), то краще їх прибрати з раціону або балувати песика дуже рідко.
  • Брокколі, морква, цибуля, картопля, огірки, помідори, буряк – все це люблять багато собаки, але все це сильно ощелачивает організм.
  • Вівсянка і просо.
  • Сало свиняче.
  • Все гостре й солоне, включаючи ковбасу.
  • Продуктів для усунення не так вже й багато, і відсутність їх у раціоні не зашкодить. Відмовляючись від овочів і фруктів, не забувайте купувати собаці додаткові вітаміни, які є в спеціалізованих магазинах!

    Подальший спосіб життя собаки з сечокам’яною хворобою

    Це хронічне захворювання, при якому необхідно підтримувати особливий спосіб життя, який допоможе продовжити поліпшення і скоротити кількість рецидивів:

  • Вода в мисці вихованця завжди повинна бути свіжою, міняйте її двічі в день. Справа в тому, що в мисці швидко розвиваються бактерії, які стають причиною бактеріальних інфекцій, а ті – утворення піску і каменів.
  • У спекотну погоду завжди на прогулянку з собакою беріть чисту воду у пляшці.
  • Дотримання дієти, розробленої для собаки ветеринаром, – запорука успіху.
  • Вигул собаки три рази в день. Перша і остання прогулянки по півгодини, а середня – сервіс.
  • Адекватні навантаження. Собака не повинна весь день сидіти вдома, але і біг з перешкодами протипоказаний. Оптимальний варіант – піші прогулянки і пробіжка по рівній місцевості.
  • Обов’язково здавати сечу на аналізи раз в шість місяців.