9 симфонія Шостаковича та її історія

Кучер В.Г.

Дмитро Дмитрович Шостакович народився 25 вересня 1906 року в місті Санкт-Петербурзі. Він є донині відомим на світовому рівні російським композитором. Крім сочинительской діяльності, він також мав навички піаніста, брав участь у музично-громадської діяльності і викладав.

Праці

З 1960 року входив до складу КПРС. З 1957 по 1974 обіймав високі посади в Правлінні Спілок композиторів СРСР (секретар і голова).

Був нагороджений званнями Героя Соціалістичної праці і Народного артиста СРСР.

Також мав величезний багаж нагород: 5 премій Сталіна, Ленінська премія, Державні премії СРСР і РРФСР імені Михайла Івановича Глінки.

Всі перераховані вище заслуги йому далися завдяки численним прекрасним творам. Це:

  • симфонії (15);
  • концерти (6);
  • балети (3);
  • опери (3);
  • музика до кінофільмів (“Молода гвардія”, “Гамлет” і ще 26 інших композицій) і мультфільмів (“Казка про дурному мишеня”, “Танці ляльок”);
  • музика до спектаклів (8);
  • камерна вокальна, хорова та інструментальна музика.

9 симфонія Шостаковича

В 1943 році від композитора зажадали роботу, яка оспівувала країну та її перемогу вже в недалекому майбутньому. Про створення твору Шостакович заявив публічно. Критики зі слухачами очікували від прем’єри грандіозного результату, воспевающего досягнення народу і держави.

Коротка історія створення

Робота над твором розпочалася у перші повоєнні місяці, проте до 1945 року написання першої частини проходило тяжко. 9 симфонію Шостакович обіцяв написати в дусі останнього симфонічного твору Бетховена з солістом, хором та оркестром.

На зустрічі зі студентами 16 січня 1945 року композитор повідомив, що його робота почалася, але потім свою діяльність він перервав на цілих 3 довгих місяці. Це сталося внаслідок відмови композитора від початкового задуму. Робота над абсолютно протилежним твором була відновлена тільки влітку, а точніше – 26 липня.

30 серпня Шостакович поставив крапку в симфонічному творі. Результат вразив усіх, так як замість масштабної урочистої сцени на світ народилася партитура з прихованим сарказмом і піднесеним настроєм. Тільки 4 частина була насичена смаком трагедії.

По тривалості музичне виконання йшло не більше півгодини (26 хвилин), що ніяк не вписувалося в параметри великої картини.

Прем’єра і результат

Дебют відбувся в 1945 році в місті Ленінграді. Виконав симфонію філармонічний оркестр під диригуванням Євгена Мравінського. Незважаючи на інший від обіцяного результат, твір був високо оцінений критиками і висунуто на номінацію Сталінської премії.

Цікаве:  Авангард в музиці: особливості, представники, історія та цікаві факти

Однак не всі дотримувалися тієї ж думки, і в 1946 році 9 симфонія Шостаковича не змогла здобути перемогу. Влади були розчаровані написаної роботи і звинуватили творця у формалізмі. Всі невдоволення вилилося в заборону (Постанова Политбрюро ЦК ВКП(б)) на виконання симфонії аж до 1955 року.

Структура

Навіть незважаючи на мініатюрність, симфонія складається з 5 частин, 3 з яких відтворюються поспіль без перерви (3-4-5).

  • Allegro (жваво) уособлює світлий образ з присмаком сонатного алегро Моцарта або Гайдна. Мелодія має безтурботним характером і лише в репризі його втрачає.
  • Moderato (помірно) звучить в ліричному настрої. Частина, завдяки зажуреною головної партії кларнета і схвильованою побічної, виконуваної струнними інструментами, наповнюється проникненням і зосередженням.
  • Presto (швидко) є повною протилежністю попередній частині. Мелодія в скерцо (фрагмент у стрімкому русі), спочатку носить безтурботний характер, переростає в щось ужасающееся і вихором проноситься в 4 номер.
  • Largo (широко) змушує повністю зруйнувати образ лірико-комедійного твору. Музика наповнена глибоким трагізмом. Тема, що виконується фаготом, є уособленням скорботи.
  • Allegretto – allegro зовні може здатися, що носить життєрадісний характер. Однак передує раніше фагот в уособленні скорботи раптом перетворюється в щось комічне, залишаючи після себе своєрідний осад. Заключна коду звучить в стилі фіналу 4 симфонії композитора Густава Малера (одного з улюблених музичних діячів Шостаковича).

    • Інструменти 9 симфонії Шостаковича

    До складу духової команди входять такі її представники:

    • флейта (2);
    • флейта-пікколо (1);
    • гобой (2);
    • кларнет (2);
    • фагот (2);
    • валторна (4);
    • труба (2);
    • тромбон (3);
    • туба (1).

    Хочеться відзначити, що музичне сімейство відрізняється великою різноманітністю ритмічної групи. Весь список ударних інструментів 9 симфонії Шостаковича:

    • литавр;
    • дзвони;
    • великий і малий барабани;
    • трикутник;
    • тарілки;
    • бубон.

    Для допомоги вищеперелічених інструментів у склад також входить підтримка з струнного колективу.

    Підсумок

    Д. Д. Шостакович став відомий на весь світ ще в 20 років, коли на сценах США, Європи та СРСР зазвучала його перша симфонія. Через десятиліття балетні та оперні твори композитора ставилися на сценах кращих театрів.

    9 симфонія Дмитра Шостаковича – черговий доказ того, що творчість композитора була результатом “великої епохи російської та світової музики”.