Найважливішою умовою розвитку економіки є наявність якісної та здорової конкуренції. Неприпустимі ситуації, коли якісь організації прагнуть до монополізації своєї діяльності. У кожній розвиненій країні повинна проводитися антимонопольна політика – робота державних органів влади щодо недопущення зосередження окремих володінь і повноважень у чиїхось руках.
Поняття монополії
Антимонопольна політика держави спрямована на запобігання та профілактику появи монопольних підприємств. Монополія – це велика організація, повністю контролює виробництво і продаж певної продукції. З-за монопольного підприємства у відповідній сфері ринку повністю відсутня конкуренція.
Монополії у світовій історії вважалися нормою. Справа в тому, що в більшості країн виробництво контролювалось державою. Часто або сама влада, або якісь її наближені формували великі організації, які займали весь ринок. Як наслідок – економічний розвиток йшов повільно, конкуренція була відсутня, а в державі зберігалася планова форма економіки.
Першим помітним противником монополій був англійський економіст Адам Сміт. Він заявляв про неприпустимість захоплення якийсь сфери впливу, так як будь-яка подібна дія може розцінюватися як фактор, що загрожує економічному розвитку держави. Тільки підтримка здорової конкуренції і грамотне планування антимонопольної політики дозволять ефективно вирішити проблему застою.
Подібної думки дотримується сьогодні більшість фахівців. Далі розглянемо форми обмеження конкуренції і способи проведення антимонопольної політики.
