Аденома передміхурової залози: симптоми, лікування, операція, ступеня, дієта

Кучер В.Г.

Аденома передміхурової залози — досить поширена патологія, з якою стикаються багато чоловіків зрілого та похилого віку. Незважаючи на те, що новоутворення є доброякісним, при відсутності лікування може призвести до появи низки ускладнень.

Зрозуміло, чоловіки цікавляться додатковими відомостями. Чому розвивається патологія? Якими симптомами супроводжується недуга? До яких ускладнень може призвести зростання новоутворення? Коли потрібна операція з видалення аденоми передміхурової залози? Відповіді на ці запитання важливі багатьом читачам.

Загальна інформація про захворювання

Як відомо, передміхурова залоза — важлива частина репродуктивної системи. Але з віком її структура змінюється. З залозистих клітин формуються маленький вузлик, який постійно збільшується — так утворюється аденома передміхурової залози. Розміри простати поступово збільшуються. Оскільки цей орган огинає сечовивідний канал, то гіпертрофія його тканин призводить до порушення нормального відтоку сечі. Подібний патологічний процес позначається на структурі та функціонуванні нирок, сечового міхура і інших елементів сечовидільної системи.

Варто відзначити, що це неймовірно поширена патологія. Найчастіше недуга реєструють у чоловіків у віці від 40 до 50 років. Як свідчить статистика, серед пацієнтів у віці від 60 до 70 років ступінь поширення захворювання становить 65%. Якщо говорити про вікової категорії чоловіків від 70 років і старше, то це показник набагато вищий і становить близько 80-90%.

Варто відразу ж зазначити, що симптоми аденоми передміхурової залози можуть бути різними. У деяких пацієнтів недуга супроводжується тяжкими порушеннями аж до розвитку стійких форм ниркової недостатності, в той час як інші практично не помічають ніяких змін у власному стані. Як свідчить статистика, лише 20% хворих чоловіків звертаються за лікарською допомогою.

Основні причини розвитку

На жаль, до кінця невідомі механізми утворення і подальшого розвитку аденоми передміхурової залози. Доведено, що на процеси росту такого новоутворення безпосередньо впливають статеві гормони — недуга може бути пов’язаний з тими чи іншими порушеннями роботи ендокринної системи. Це пояснює, чому найчастіше з подібною проблемою стикаються чоловіки старше 50 років.

Крім того, фахівці виділяють кілька факторів ризику, при наявності/дії яких збільшуються шанси розвитку гіпертрофії. До їх переліку належать:

  • несприятливу екологічну обстановку;
  • переохолодження організму;
  • зловживання алкоголем;
  • куріння;
  • атеросклероз;
  • стреси, які супроводжуються коливанням рівня тих чи інших гормонів;
  • деякі захворювання сечостатевої системи, в тому числі і венеричні.

Аденома передміхурової залози I ступеня

Зрозуміло, багато чоловіки цікавляться порушеннями, які виникають на фоні гіпертрофії залози. Симптоми аденоми передміхурової залози прямо залежать від стадії розвитку недуги. Якщо мова йде про гіпертрофії першого ступеня, то якісь виражені ознаки можуть і зовсім відсутні. Тим не менш в більшості випадків деякі порушення все ж присутні.

В першу чергу частішають позиви до спорожнення сечового міхура — чоловік навіть 1-2 рази прокидається вночі. Незважаючи на те, що бажання полегшитися виникає частіше, об’єм сечі, що виділяється набагато менше. Можлива невелика затримка сечовипускання, яка особливо виражена вранці.

Цю стадію називають етапом компенсації. Патологічний процес призводить до гіпертрофії м’язів сечового міхура. Таким чином організму вдається підтримувати нормальну роботу сечовидільної системи.

Аденома другого ступеня: особливості клінічної картини

На другій стадії вже можна спостерігатися значні зміни в структурі простати. Аденома передміхурової залози продовжує зростати, що призводить до порушення відтоку сечі. Спостерігаються дистрофічні зміни стінок сечового міхура. Навіть після спорожнення в порожнині міхура сеча залишається — спочатку її обсяг не перевищує 100-200 мл, але поступово збільшується. Під час сечовипускання пацієнт змушений напружувати м’язи преса і діафрагми, в результаті чого тиск на міхур лише підвищується. Періодично з’являються імперативні позиви, коли хворий не може стримувати процес сечовипускання.

Поступово сечовивідні шляхи розширюються, м’язи їх стінок втрачають еластичність. На стадії субкомпенсації порушується функціонування нирок. Так розвивається хронічна форма ниркової недостатності, внаслідок чого пацієнти страждають від постійної спраги, поганого самопочуття. Часті підйоми ночами через позивів до сечовипускання позначаються на емоційному стані чоловіка — він стає втомленим, слабким, роздратованим, бо просто не може відпочити і відновитися.

Третя ступінь гіпертрофії: симптоми захворювання

Декомпенсована стадія є найбільш важкою. На цьому етапі сечовий міхур розтягнутий і завжди переповнений сечею. Орган можна пальпувати, а іноді його контури можна навіть побачити неозброєним оком. Деколи верхній край сечового міхура доходить до рівня пупка.

Пацієнт не може випорожнитись навіть при інтенсивному напрузі черевного преса. Позиви до сечовипускання стають постійними, але сеча виділяється маленькими порціями. Іноді виникають виражені болі внизу живота.

Поступово позиви до спорожнення слабшають і розвивається парадоксальна затримка сечі — міхур переповнений, позиви відсутні, а рідина постійно виділяється краплями.

Верхні сечовивідні шляхи сильно змінені, розширені. Через порушення відтоку сечі пошкоджується паренхіма нирок, підвищується тиск в системі чашок і мисок — функції нирок серйозно порушені. У такій ситуації необхідна операція з видалення аденоми передміхурової залози.

Діагностичні заходи

Помітивши у себе тривожні симптоми, потрібно звернутися до фахівця. Тільки лікар знає про те, як вилікувати аденому передміхурової залози. Вкрай важливою є правильно проведена діагностика, адже важливо не тільки підтвердити наявність гіпертрофії, але також визначити стадію розвитку недуги, наявність тих чи інших ускладнень, ступінь залучення нирок до патологічного процеси.

  • Для початку, зрозуміло, проводиться загальний огляд та консультація, під час якої лікар збирає інформацію про турбують пацієнта симптоми, вивчає інформацію з його медичної картки.
  • Обов’язково проводиться загальний і біохімічний аналіз крові, сечі.
  • Інформативним є пальцеве дослідження передміхурової залози. Під час процедури лікар може помітити збільшення органу. Крім того, проводиться забір невеликої кількості секрету простати для подальших досліджень.
  • Секрет передміхурової залози, а також зразки, отримані за допомогою мазка з уретри, відправляють в лабораторію для перевірки на наявність тих чи інших патогенних мікроорганізмів — такий тест дозволяє виключити ймовірність інфекційного процесу.
  • Також пацієнту пропонують вести щоденник сечовипускань — це допомагає оцінити роботу сечового міхура і нирок.
  • Обов’язковим є ультразвукове дослідження органів малого тазу. Під час процедури лікар може оцінити розміри передміхурової залози, підтвердити наявність новоутворень, побачити камені в нирках і сечовому міхурі (якщо вони є), оцінити кількість залишкової сечі, оглянути сечовивідні шляхи.
  • Також проводиться урофлоуметрія. За допомогою спеціального апарата лікар вимірює швидкість потоку сечі, а також визначає час сечовипускання.
  • Проводиться також біопсія передміхурової залози і визначення рівня простатоспецифического антигену. Такі дослідження дозволяють виявити злоякісні клітини (якщо вони є).

На основі отриманих даних лікар може скласти адекватну схему лікування, визначити, чи потребує пацієнт хірургічного втручання (видалення аденоми передміхурової залози).

Медикаментозне лікування

Якщо мова йде про ранніх стадіях захворювання, то ефективною може виявитися медикаментозна терапія. Лікування обов’язково повинне бути комбінованим. У сучасній медицині використовується декілька основних груп препаратів:

  • Інгібітори 5-альфа-редуктази дозволяють зменшити обсяг передміхурової залози. Зрозуміло, це тривалий процес — терапія часом триває більше шести місяців. Ефективними вважаються ліки, у складі яких присутні такі компоненти, як фінастерід і дутастерід. Ці речовини впливають на роботу ендокринних залоз, допомагають знизити рівень дигідротестостерону (активність цього гормону в тій чи іншій мірі впливає на функціонування та зростання простати).
  • Застосовуються також блокатори альфа-адренорецепторів. Ефективними вважаються такі речовини, як теразозин (присутній у складі препарату «Сетазин») і тамсулозин (є основним діючим компонентом таблеток «Омник»). Подібні засоби знімають спазм гладких м’язів в тканинах передміхурової залози і капсули, що дозволяє послабити тиск на уретру. Таким чином можна хоча б частково нормалізувати відтік сечі.
  • Якщо пацієнт страждає від імпотенції, то в схему лікування включають інгібітори фосфодіестерази п’ятого типу.
Цікаве:  Кандидоз у чоловіків: симптоми, фото, як лікувати?

Рекомендації щодо зміни способу життя

Зрозуміло, прийому одних лише препаратів недостатньо для того, щоб нормалізувати роботу сечостатевої системи. Пацієнтам необхідно дотримуватися деякі лікарські рекомендації.

  • Дієта при аденомі передміхурової залози вкрай важлива. Дуже важливо дотримуватися збалансований раціон, включати в щоденне меню свіжі овочі і фрукти. А ось прянощі, гострі, смажені та жирні страви варто виключити. Рекомендується вживати нежирне м’ясо у відвареному вигляді (можна також готувати в духовці або на пару). Протипоказаний і алкоголь, а також будь-які продукти, які подразнюють стінки сечовивідних шляхів.
  • Вправи при аденомі передміхурової залози також необхідні. Спеціальна лікувальна фізкультура (в тому числі і вправи Кегеля) допомагає усунути застійні явища в органах малого тазу, нормалізувати кровообіг, зміцнити м’язи і зв’язки тазового дна. Тренування м’язів всього тіла допомагають підтримувати хорошу фізичну форму і боротися з ожирінням (зайва вага створює додатковий тиск на органи малого таза).
  • Пацієнтам також рекомендують обмежити кількість вживаної у вечірній час рідини, фруктів і ягід. Перед відходом до сну потрібно обов’язково спорожнити сечовий міхур. Дотримання таких нехитрих правил допомагає зменшити кількість нічних підйомів — у чоловіка буде можливість добре відпочити.

Операція при аденомі передміхурової залози

На жаль, консервативне лікування далеко не завжди дає потрібний результат. У більшості випадків пацієнтам потрібна операція. Аденому передміхурової залози можна видалити будь-якій стадії розвитку недуги. На сьогоднішній день оперативне втручання є одним з найбільш ефективних засобів. Існує кілька методик хірургічної корекції.

  • Трансуретральна резекція простати. Передбачає видалення гіпертрофованих тканин з допомогою спеціального обладнання крізь сечовипускальний канал. З допомогою електричної петлі (з використанням оптичного устаткування) лікар выскабливает розрослися ділянки простати. Дана процедура можлива тільки в тому випадку, якщо розміри залози не перевищують 60-80 см3. Операція такого плану дозволяє зберегти статеву функцію. Що стосується протипоказань, то процедуру не проводять при наявності інфекційних захворювань, порушеннях згортання крові, загальному тяжкому стані пацієнта.
  • Відкрита аденомектомія — повноцінна порожнинна операція. Аденома передміхурової залози вдається через розріз черевної стінки. Така процедура показана у тому випадку, якщо проведення більш щадних втручань неможливо (наприклад, якщо пухлина має великі розміри). Під час операції лікар може також видалити каміння з сечовивідних шляхів, відновити стінки сечового міхура і т. д.
  • Існують і більш безпечні, неінвазивні методики, наприклад, лазерна корекція. Застосування подібних процедур, на жаль, можливо лише на ранніх стадіях розвитку захворювання.

Зрозуміло, після оперативного втручання слід відновлювальний період. Існує ризик розвитку ускладнень, зокрема запальних захворювань, інфікування тканин, утворення тромбів і т. д. Як свідчить статистика, у більшості випадків операція переноситься пацієнтами добре.

Можливі ускладнення

Правильно складена терапія допомагає впоратися з такою патологією, як аденома передміхурової залози. Відгуки лікарів та статистичні дослідження, тим не менш, свідчать про те, що іноді недуга призводить до розвитку небезпечних ускладнень.

  • Різка гіпертрофія простати часом призводить до гострої затримки сечі. Пацієнт не може спорожнити сечовий міхур, навіть якщо він максимально наповнений, так як передміхурова залоза перетискає сечовивідні шляхи. У таких випадках обов’язково проводиться катетеризація сечового міхура. Деколи потрібно пункція сечового міхура або навіть екстрена операція.
  • При відсутності лікування простата продовжує збільшуватися, що веде до порушення нормального відтоку сечі. Це загрожує розвитком хронічних форм ниркової недостатності.
  • До переліку ускладнень відносять і гематурію — в сечі хворого періодично з’являються домішки крові. Травма аденоми (наприклад, отримана під час якийсь діагностичної маніпуляції) нерідко супроводжується інтенсивним кровотечею.
  • Патологія часом призводить до варикозного розширення вен в зоні шийки сечового міхура. Тонкі стінки судин більш схильні до різних травм — розрив дрібної вени супроводжується сильною кровотечею. Іноді кров’яний згусток перекриває відтік сечі з міхура — у такому випадку пацієнту необхідна термінова операція.
  • Застій сечі часом призводить до утворення каменів у сечовому міхурі.
  • Варто сказати, що застійні явища значно підвищують ризик розвитку інфекційних захворювань, так як це створює ідеальні умови для активного розмноження представників умовно-патогенної мікрофлори. Аденома передміхурової залози нерідко ускладнюється простатитом, уретритом, везикулитом, эпидидимитом, орхітом, гострими і хронічними формами пієлонефриту.

Ефективні засоби народної медицини

Лікування аденоми передміхурової залози народними засобами можливо. Досвідчені травники можуть запропонувати величезну кількість дійсно ефективних рецептів.

  • Запалення, сильний біль і печіння можна зняти за допомогою відвару кмину і деревію.
  • При аденомі рекомендується відвар з свіжої зелені петрушки. Поліпшити смакові якості кошти можна за допомогою меду і свіжого соку лимона. Вважається, що відвар допомагає зняти набряк передміхурової залози і полегшити стан пацієнта. Більш того, ліки використовується для розчинення і виведення каменів із сечового міхура і уретри.
  • Багато травники стверджують, що впоратися навіть з вираженими болями допомагає відвар з ромашки і пророщених зерен жита. Це ліки допомагає зняти набряк і запалення передміхурової залози.
  • Настій кульбаби також може виявитися корисним. Це засіб стимулює кровообіг, ліквідує застійні явища і, відповідно, покращує живлення тканин передміхурової залози, насичує їх киснем і корисними речовинами.
  • Якщо гіпертрофія простати пов’язана з утворенням каменів в сечовому міхурі, то рекомендується приймати відвар з трави і листя кропиви дводомної (можна зібрати рослини самостійно або ж придбати готову сировину в аптеці). Флавоноїди, які присутні у складі цієї рослини, поступово розчиняють кальцієві освіти і виводять їх з організму.
  • Відвари трави шавлії і плодів шипшини також володіють вираженими протизапальними властивостями. Крім того, подібне ліки допомагає зміцнити імунну систему, надати бадьорості, значно поліпшити стан пацієнта.
  • Зняти запалення можна і за допомогою відвару календули. До речі, вважається, що періодичний прийом даного засобу попереджає розвиток ракових захворювань.

Зрозуміло, застосовувати подібні засоби самовільно не можна — треба обов’язково проконсультуватися з лікарем. Варто розуміти, що рослинні відвари і настойки можуть бути використані тільки в якості допоміжних засобів, що ними ні в якому разі не можна заміняти медикаментозну терапію.

Профілактичні заходи

Ви вже знаєте про те, чому розвивається аденома передміхурової залози у чоловіків. На жаль, специфічних профілактичних ліків не існує. Для того щоб уникнути розвитку гіпертрофії, потрібно лише дотримуватися деяких запобіжних заходів:

  • уникати переохолоджень, як загальних, так і локальних (наприклад, в області паху або нижніх кінцівок);
  • варто виключити з раціону каву і алкоголь (або хоча б максимально зменшити їх кількість);
  • рекомендується відмовитися від куріння, оскільки нікотин звужує судини, порушує кровообіг, підвищує ризик розвитку ракових захворювань сечового міхура;
  • важливо правильно харчуватися, повністю виключити з меню жирну, смажену та гостру їжу;
  • не рекомендується затримувати процес сечовипускання і намагатися спорожняти сечовий міхур повністю;
  • по можливості уникати стресів, так як нервове перенапруження позначається на гормональному фоні;
  • не варто забувати про профілактичних медичних оглядах — хоча б два рази на рік потрібно відвідувати уролога, навіть якщо якісь тривожні симптоми геть відсутні.

Звичайно ж, при появі перших симптомів потрібно якомога швидше звернутися до лікаря. Якщо аденома передміхурової залози була діагностована на ранній стадії розвитку, то шансів на успішне медикаментозне лікування більше, та й імовірність появи тих чи інших ускладнень набагато менше.