У цій статті розглянемо основні симптоми аднекситу. Що це за патологія?
Аднексит або сальпінгоофорит являє собою патологічний процес запалення, в який залучені одночасно яєчники і маткові труби (придатки матки). У гострий період даного захворювання характерні болі внизу живота, які найбільш інтенсивні з того боку, де запалення сильніше, підвищена температура, інтоксикації. Крім цього, може спостерігатися порушення менструального циклу.
В хронічній формі клінічні ознаки захворювання менш виражені, однак можливе виникнення періодичних рецидивів. Дана патологія призводить до розвитку спайкового процесу в органах тазу і зрощень в просвітах маткових труб, що значно підвищує ймовірність виникнення позаматкової вагітності, а також безпліддя. Симптоми і лікування аднекситу представлені нижче.
Опис патології
Аднекситом називається одно – або двостороннє запалення яєчників і труб, які являють собою придатки матки. У загальному переліку різноманітних запальних захворювань жіночого репродуктивного апарату дана патологія займає одне з головних місць. Запалення цих органів може бути викликане такими хвороботворними мікроорганізмами як стрептококи, гонококи, ентерококи, стафілококи, гриби, мікобактерії туберкульозу, віруси, хламідії, ешерихії і т. д. Дуже частою причиною симптомів аднекситу стають мікробні асоціації, наприклад, кишкова паличка. Як правило, збудники подібного процесу стійкі до багатьох сучасних антибіотиків.
Туберкульозна паличка та гонокок викликають найчастіше двостороннє запалення придатків, а кишкова паличка і стафілококи – одностороннє. Передумовами до виникнення запалення придатків або його рецидивів є переохолодження, недостатнє дотримання норм гігієни, зараження статевими інфекціями, часті стреси, ослаблення імунітету, безладні сексуальні зв’язки.
Які ж симптоми? Лікування аднекситу у жінок, як проводиться? Відповіді на ці питання ми дамо у статті.
Механізм розвитку захворювання
Розвиток патологічного процесу починається, як правило, з впровадження інфекційного збудника на слизову оболонку маткових труб з поступовим залученням серозного, а також м’язового шарів. Далі запалення починає поширюватися на навколишні тканини – поверхневий епітелій яєчника і тазову область. Після овуляції інфекція вражає фолікул, що лопнув, і починає свій розвиток в яєчнику. При таких патологіях яєчник і маткова труба спаюються між собою і утворюють єдиний запальний конгломерат, а потім і тубоовариальный абсцес. Результатом такого захворювання є розвиток спайок, які перешкоджають прохідності фаллопієвих труб. Лікування симптомів аднекситу антибіотиками розглянемо пізніше.
Інфекція, що є причиною запального процесу при аднекситі, потрапляє в маткові труби кількома шляхами:
Причини виникнення симптомів аднекситу у жінок цікавлять багатьох.
Гематогенний шлях інфікування придатків матки при аднекситі спостерігається у випадках туберкульозного ураження статевих органів, лімфогенний і спадний – при захворюваннях прямої кишки, а також червоподібного відростка в сліпій кишці. Для кишкової палички, стрептокока і стафілокока шляхом потрапляння в маткові труби слугують анатомічні канали – піхва і цервікальний канал. Хламідія і гонокок здатні проникати всередину крізь неушкоджені тканини. Часто спостерігається попадання інфекції в придатки одночасно кількома способами. Перебіг захворювання може бути хронічним, гострим і підгострим.
Перш ніж говорити про лікування симптомів аднекситу у жінок, розглянемо основні методи діагностики.
Діагностика патології
Головною підставою для постановки діагнозу при даній патології є дані анамнезу, наприклад, наявність або відсутність внутрішньоматкової спіралі, абортів, проведення діагностичної гістероскопії, складні пологи, а також інші чинники, які могли спричинити запалення придатків. Враховуються також скарги пацієнтки і результати досліджень. При гінекологічному дослідженні при цій патології визначається хворобливе збільшення матки та її придатків. Визначити тип збудника аднекситу дозволяють такі дослідження як бактеріологічний посів і мазки з уретри на наявність інфекцій, одержуваних статевим шляхом, мазки з піхви і шийки матки.
УЗД при аднекситі дозволяє виявити інші запальні процеси, що протікають в органах репродуктивної системи, – гідросальпінкс, пиосальпинкс. В якості діагностичного методу, що дозволяє виявити гнійні освіти і оглянути маткові труби в сукупності з проведенням внутрішньопорожнинних терапевтичних процедур при запаленнях, використовується лапароскопія.
Для того щоб визначити, яка прохідність труб, а також причини симптомів аднекситу у жінок і вираженість патологічних змін, що відбуваються в них, при хронічних формах використовується метод «гістеросальпінгографія» – рентгенологічне дослідження з введенням в кров спеціального контрастної речовини. При змінах менструального циклу для оцінки роботи яєчників проводяться різноманітні функціональні тестування: показники ректальної температури, натяг цервікального слизу.
Розглянемо симптоми гострого аднекситу.
Гостра форма
Дане захворювання в гострій формі протікає зі специфічною клінічною картиною. Стан пацієнтки супроводжується інтенсивними, різкими болями внизу живота, які можуть віддавати в задній прохід і поперек. Вони, як правило, більш виражені з боку запалення. Підвищується температура, що супроводжується ознобом, з’являються слизові або гнійні виділення, слабкість, дизуричні розлади, метеоризм. При пальпації відзначаються ознаки подразнення очеревини. В крові спостерігається лейкоцитоз і збільшення ШОЕ. Симптоми аднекситу досить неприємні.
Часто відбувається розвиток двостороннього запалення придатків, яке поєднується із запаленням тіла матки. Захворювання подібного характеру може супроводжуватися такими явищами як альгоменорея і менорагія. При наростанні запального – тубоовариального абсцесу. При цьому існує високий ризик розриву труби з попаданням гнійного вмісту в порожнину очеревини, що тягне за собою розвиток пельвіоперитоніту. При сильних інтоксикаціях в гострій фазі аднекситу часто виникають порушення з боку судинної системи.
Виражені симптоми аднекситу при неускладнених формах можуть зберігатися тиждень або трохи довше, потім больовий синдром поступово слабшає, кров нормалізуються температура тіла знижується. Результатом такого запального процесу в області придатків може стати повне клінічне одужання, при умові вчасно проведеного лікування, або перехід процесу в хронічну стадію з тривалим перебігом.
Стадії гострої форми аднекситу
При розвитку даної форми патологічного процесу відзначаються чотири стадії:
Перебіг захворювання проходить, як правило, дві фази:
Як вже зазначалося, симптоми і лікування аднекситу тісно пов’язані між собою.
Лікування патології
У гострій стадії запалення придатків патологія підлягає лікуванню в стаціонарі з створенням умов спокою для пацієнтки, призначенням легкої дієти, великої кількості рідини, спостереженням за видільними функціями. При гострому аднекситі призначають, як правило, антибактеріальні лікарські засоби широкого спектру дії, а також знеболюючі, протизапальні, десенсибілізуючі медикаментозні препарати.
Основним засобом терапії аднекситу є антибіотики з визначенням чутливості інфекційного агента до конкретного препарату. Дози при цьому повинні забезпечувати максимальну концентрацію речовин у вогнищі запалення. У лікуванні даної патології широко використовуються антибактеріальні препарати наступних груп:
При проведенні антибактеріальної терапії захворювання віддається перевага антибактеріальних препаратів тривалого напіврозпаду і виведення, а при важких формах запалення придатків, а також при виникненні ризику розвитку септичних наслідків, можуть бути призначені антибіотики в різноманітних поєднаннях. Бактерицидну дію на анаеробні мікроорганізми надає метронідазол, який призначається внутрішньовенно і перорально. Для того щоб зняти інтоксикацію при аднекситі, застосовується інфузійна терапія методом внутрішньовенного введення розчинів декстрану, глюкози, водно-сольових розчинів, білкових препаратів і т. д., загальним обсягом до 2,5 літрів на добу.
Часто використовуються в лікуванні симптомів аднекситу свічки.
У складі комплексної терапії призначаються свічки «Флуомизин». Головною діючою речовиною цього препарату є деквалінію хлорид. У нього досить широкий спектр антимікробної активності.
Як допоміжний засіб, воно застосовується при аднекситі «Гексикон» у формі свічок. Основною діючою речовиною в цьому препараті виступає хлоргексидину біглюконат. Його активність виявляється у відношенні бактерій, найпростіших і вірусів, але при цьому не порушується функціональна активність лактобацил.
Ректальні свічки, які використовуються при аднекситі, зазвичай складаються з протизапальних і знеболюючих речовин. Нижче наведені найбільш популярні:
- «Моваліс».
- Индометациновые свічки.
- «Вольтарен».
- Свічки з беладони.
При виникненні гнійних форм запального процесу показане хірургічне лікування аднекситу. Сьогодні в оперативній гінекології широко застосовуються малотравматичні методи здійснення операцій, у тому числі і при терапії аднекситу. Наприклад, лапароскопія, за допомогою якої видаляється гнійне освіта і проводиться обробка антисептиками та антибактеріальними засобами вогнища запалення. Крім цього, застосовується метод евакуації вмісту мешотчатой освіти при пункціях склепінь піхви, з місцевим введенням антибіотиків. При розвитку гнійного запалення в придатках і ризик ураження сусідніх органів спеціалісти можуть вдатися до повного оперативного видалення маткової труби, яєчника, або окремо, в залежності від того, наскільки запущений запально-гнійний процес. Таке відбувається, як правило, при виникненні ниркової недостатності, загрозі розриву гнійника, генералізації септичного процесу і т. д.
Після усунення гострих проявів аднекситу, призначається фізіотерапія за допомогою ультразвуку, електрофорезу з калієм, магнієм, цинком на низ живота, різні види вібромассажа і біостимуляція. При відсутності лікувальних заходів дане захворювання може перейти в хронічну форму запалення придатків, яка протікає у вигляді періодичних загострень.
Хронічна форма аднекситу
Хронічний аднексит вважається, як правило, результатом невилікуваного гострого процесу, і протікає у вигляді рецидивів, виникаючих внаслідок впливу певних негативних факторів, якими можуть стати стресові ситуації, сильне переохолодження, перевтома, ІПСШ і т. д. Розглянемо симптоми хронічного аднекситу.
На етапах загострення спостерігається погіршення загального самопочуття пацієнтки, слабкість, поява або посилення болю внизу живота, температура 38 градусів, поява слизово-гнійних виділень. Через кілька днів подібні симптоми поступово зникають, після чого зберігається лише помірно виражена ниючий або тупий біль внизу живота. Симптоми аднекситу важливо виявити своєчасно.
Приблизно у половини пацієнток з хронічною формою аднекситу спостерігається короткочасне або стійке порушення циклічності менструацій за типом менорагії, альгоменореї, олигоменореи. Приблизно у 40% жінок при цьому спостерігається розлад статевих функцій у вигляді хворобливості в процесі статевого акту, зниження або відсутність лібідо і т. п.
Симптоми і лікування хронічного аднекситу знають не всі.
При хронічному запальному процесі в області придатків спостерігається порушення функцій органів травлення, наприклад, у вигляді коліту, а також роботи сечовидільної системи, наприклад, цистити, бактеріурія, запалення нирок і т. д. Часте виникнення рецидиву аднекситу може призвести до розвитку нервових патологій і зниження працездатності пацієнтки, виникнення депресивних станів і симптомів підвищеної тривожності. Симптоми аднекситу у жінок в хронічній формі проявляються по-різному.
Перебіг хронічного процесу
Загострення хронічного аднекситу протікає, як правило, за двома варіантами:
Ускладнення аднекситу
Хронічний рецидивуючий аднексит часто призводить до виникнення патологічного результату вагітності (самовільний викидень, позаматкова вагітність), а також до вторинного безпліддя, яке при хронічній формі аднекситу може стати не тільки наслідком патологічних змін в маткових трубах. Цей процес часто тягне за собою порушення роботи яєчників у вигляді розлади менструального циклу і т. д. Подібні форми безпліддя дуже важко піддаються лікуванню.
При розвитку хронічної форми даної патології відзначається утворення інфільтратів, виникнення склеротичних процесів в трубах, а також їх непрохідності. Навколо яєчників також утворюються спайкові явища. З хронічного вогнища інфекція може поширитися на сусідні органи і спровокувати розвиток хронічного коліту, пієлонефриту, холециститу.
Терапевтичні методи боротьби з хронічним запаленням придатків
На стадії загострення хронічної форми аднекситу проводяться, як правило, такі лікувальні заходи, які відповідають гострого процесу – у вигляді госпіталізації, антибактеріальної, інфузійної, десенсибілізуючої і вітамінної терапії. Після вщухання періоду загострення при запаленні придатків пацієнтці можуть рекомендувати проведення аутогемотерапії, ін’єкцій алое, фізіотерапевтичних процедур – електрофорезу із застосуванням лікарських препаратів (лідази, калію, йоду, магнію, цинку), ультразвукової терапії і вібромасажу. Робиться це під контролем клінічних і лабораторних показників.
Фізіопроцедури, які застосовуються при запаленні придатків, сприяють зменшенню ексудації тканин, що володіють знеболюючим і розсмоктуючою дією, зменшують утворення спайок. Крім того, вельми ефективні при запаленні придатків озокерит, парафінолікування, і вагінальні зрошення хлоридно-натрієвої і сульфідної мінеральною водою. В стадії ремісії пацієнткам показано курортне лікування. Ознаки і симптоми аднекситу ми розглянули.
Профілактика захворювання
У групу ризику з виникнення даного захворювання входять жінки, які страждають статевими інфекціями і використовують внутрішньоматкові контрацептиви, а також ті, які перенесли операції на внутрішніх статевих органах і аборти. Загроза розвитку ускладнень патології вказує на необхідність прийняття спеціальних профілактичних заходів:
Тільки при дотриманні всіх рекомендацій симптоми аднекситу у жінок не з’являться.
