У сучасному світі всі великі міста з пристойним населенням маю власні повітряні вокзали. Як показала багаторічна статистика і зростання популярності авіаперельотів – люди набагато частіше користуються повітряним транспортом, якщо їм не потрібно їхати в інше місто тільки до одного вокзалу. З цієї причини у всьому світі намагаються будувати необхідну інфраструктуру навіть у невеликих містах. Аеропорти України представляють інтерес для істориків та архітекторів з менеджерами. Це цілий пласт наочного прикладу дифузії, що відбувається між радянським і суверенною періодами.
Різниця стилів
У Радянському Союзі повсюдно застосовувалася будівельна концепція, що виключає естетичний фактор в догоду практичності. Дійсно, практичні будівлі будувати досить зручно. Крім того, там відсутні «зайві» архітектурні прояви. Для когось такий підхід здасться вкрай цікавим. Адже якщо дивитися на нього лише з одного боку – у нього немає ніяких недоліків. На практиці ж, практично всі аеропорти України, побудовані при Радянському Союзі, мають абсолютно огидний зовнішній вигляд.
Стилістику тієї епохи просто неможливо не впізнати. Стандартне сіре або біло будівля типового проекту. Зали очікування, які схожі один на одного не тільки в рамках вокзалу, але і взагалі по країні. У таких повітряних гаванях не хочеться довго перебувати. Коли оку нема за що зачепитися, а оздоблення нагадує адміністративні корпуси заводів – створюється унікальний психологічний ефект, викликає глибоку депресію.
У той же час з набуттям суверенітету аеропорти України почали перетворюватися. Особливо це стосується західної частини України. Саме вона найбільш близька до Європи. Спостерігаючи за досвідом сусідів, почали будувати повітряні термінали не за типовими проектами, а за індивідуальним. Широке впровадження технологій прогресивного дизайну зробило аеропорти чимось більшим, ніж просто вокзал. В найсучасніших з них вельми приємно знаходитися і навіть хочеться походити, відвідати всі поверхи, довго дивитися у великі панорамні вікна.
Три види аеровокзалів
Повітряні вокзали, на відміну від залізничних і автобусних, бувають декількох видів. Вони зумовлені тим, які рейси з них виконуються. У бідних країнах відкривається один або два види. Найчастіше – один, але поєднує в собі всі негативні прояви. З цим нічого не можна вдіяти, економія і повсюдна уніфікація завжди призводила до порушення естетичної і навіть практичної складових. Аеропорти в Україні вже не вітають уніфікацію. Можна сказати, що будівництво терміналів різного призначення, вирішує чимало проблем.
Великі і дорогі аеровокзали – це споруди комбінованого типу. Вони відрізняються великим числом пасажирських терміналів. Деякі призначені для внутрішніх перельотів, інші для міжнародних, а також для польотів в країни колишнього СРСР.
Аеропорти внутрішніх авіаліній працюють тільки на місцевих перельотах. Це також відбивається на парку літаків. В основному там базуються ближньомагістральні і середньомагістральні лайнери. Та й типи суден теж розрізняються на турбореактивні та турбогвинтові. У невеликих містах часто можна зустріти турбогвинтовий парк повітряної техніки.
Виключно міжнародні аеропорти більше не будуються, їх витіснили спеціалізовані пасажирські термінали. Проте їх ще можна зустріти в східній частині країни.
Міжнародні Аеропорти України
Багато вокзали, які іменуються міжнародними, насправді відносяться до комбінованого виду і вкрай універсальні. Крім того, їх кількість поступово збільшується за рахунок будівництва терміналів міжнародного спрямування у всіх містах.
На сьогоднішній день в Україні діють такі аеровокзали міжнародного напрямки:
- Міжнародний аеропорт Львів. Цей аеровокзальний комплекс є одним з найбільш сучасних і комфортних в країні. По своїй оснащеності та рівня комфорту він не поступається ні Київського, ні багатьом європейським аеропортів. Якщо вірити численним відгуками мандрівників, естетичної складової він обійшов навіть головний аеропорт Великобританії Хітроу.
- Міжнародний Аеропорт Одеса. Один з тих випадків, коли мандрівники або незадоволені, або вважають будівля пам’ятником архітектури. Його проблема в тому, що термінал міжнародного спрямування розташований в типовому радянському будівлі. Однак навпроти нього стоїть термінал внутрішніх авіаліній, а він, навпаки, є сучасним і дуже зручним. Особливо сильно таким станом справ невдоволені самі одесити.
- Міжнародний аеропорт Дніпропетровськ – даний спадщина радянської епохи. Про нього важко сказати що-небудь хороше або погане. На думку туристів, він зовсім не виділяється і не викликає ніяких емоцій.
- Міжнародний аеропорт Харків. Зовні виглядає невибагливо. Усередині ж він дуже затишний. В цілому аеровокзальний комплекс досить компактний і поступається будь-якому столичному аеровокзалу.
- Міжнародний Аеропорт Івано-Франківськ. Абсолютно незвичайна споруда. Основний термінал побудований ні в радянській, ні в європейському стилях. Дизайн фасаду дійсно унікальний. Має дуже компактними розмірами.
- Міжнародний Аеропорт Запоріжжя. Про зовнішній вигляд нічого особливого сказати не можна. Не запам’ятовується, мало кому подобається і в цілому виглядає погано. Мандрівники відзначають у відгуках, що сам по собі аеровокзальний комплекс невеликий.
- Міжнародний аеропорт Бориспіль – головна повітряна гавань України. Розташований у Києві. Це сучасний і зручний аеровокзальний комплекс. Багатьом мандрівникам він нагадує аеропорт Лос-Анджелес. Особливо це стосується матеріалу, з якого зроблена частину ЗПС. В цілому ж – це сучасний комплекс, який не поступається європейським столичних аеропортів.
Цей невеликий список аеропортів України не є закритим і з роками буде тільки розширюватися.
До Росії
Крим – це незаперечна територія. Його державна приналежність, на сьогоднішній день, викликає безліч міжнародних спорів, які можуть перерости у справжні збройні конфлікти. Перебуваючи у складі України, головним аеровокзалом Криму був український аеропорт Сімферополь, знаходився в однойменному місті.
На думку пасажирів, це був нерозвинений аеровокзальний комплекс. Його можна було назвати сучасним з дуже великою натяжкою. Старе радянське будівлю пасажирського терміналу, стара ЗПС та інші атрибути матеріально-технічного занепаду. Україна не дбала про добробут Криму і не намагалася зробити аеропорт більш зручним і привабливим.
Тепер це Росія
У 2014 році, у результаті проведеного референдуму, Крим був включений до Складу Російської Федерації. Це було народне волевиявлення. Бути може, навіть найчесніше за всю пострадянську історію. Наявність на півострові величезної кількості збройних формувань, без розпізнавальних знаків, військової техніки не вплинуло на думку кримчан. Місцеві жителі бачили, як Крим повільно руйнувався, і звинувачували в цьому українські влади. З приходом Росії по всьому півострову розгорнулося масштабне будівництво. У прагненні не розчарувати місцевих жителів, Росія виділила півострову неймовірні гроші, а також було вирішено реконструювати український аеропорт у Сімферополі.
Хоча це навряд чи можна назвати реконструкцією. Пасажирський термінал був побудований заново. Тепер це красиве і сучасна будівля, гідне того, щоб вважатися міжнародним пасажирським терміналом. Також було оновлено практично вся інфраструктура аеровокзального комплексу, включаючи ЗПС. Пасажири з Росії і інших країн СНД вже встигли залишити чимало позитивних відгуків про новий термінал.
Донецьк
Сьогодні у складі України є регіони, які захоплені тривалою громадянською війною. За роки бойових дій вся стратегічна інфраструктура серйозно постраждала. Особливо це стосується українського аеропорту Донецьк. В даний час він не працює. Можна сказати, що його більше не існує. Протягом тривалого часу аеропорт був стратегічною точкою, за яку велися запеклі бої. Його обстрілювали обидві сторони конфлікту. Після масованих обстрілів гаубицями і реактивної артилерії від аеровокзального комплексу залишилися тільки руїни, які неможливо відновити.
Час роботи
Розклад аеропортів України безпосередньо залежить від рейсів. Термінали працюють цілодобово, без перерв і вихідних. Проте рейси відбуваються в різний час. Особливо це стосується чартерних перевізників, адже у них взагалі немає постійного розкладу.
