Про театр і не тільки
Олексій Тритенко з жалем висловлюється про те, що акторам властива заздрість по відношенню до тих, хто більш успішний, при цьому він висловлює впевненість, що їх театрі все абсолютно по-іншому. Він зазначає, що деякі актори йдуть до дошки, на якій відображений наказ про розподіл ролей у новій постановці, як на Голгофу. Розмірковуючи про те, чому ж актори при таких стражданнях і випробуваннях все ж не кидають театр, говорить про те, що це – те ж саме, що кинути свою душу.
Олексій не згоден з тим, що в театрі артист накопичує, а на зйомках кіно розтрачує те, що там накопичив. Він називає кіно випробуванням, яке потрібно пройти, а театр – страшним натхненням. Актор висловлюється про те, що ролі в п’ятдесяти кіно – і телефільмах – це досвід на практиці.
Про режисерську роботу
Олексій Тритенко недавно розширив сферу своєї творчої діяльності, знявши короткометражний фільм «Листи до батька». Він з натхненням зізнається, що при виробництві цієї картини відчував величезне задоволення. За його словами, йому працювалося комфортно і добре в чому завдяки тому, що в цьому фільмі виконували ролі його друзі. Запорожець висловився про те, що на створення цього кінематографічного проекту його наштовхнула виникла після тривалої телефонної розмови з папою думка про те, наскільки сини і дочки можуть бути несправедливі по відношенню до своїх батьків.
