Мовленнєві прояви
З мовних проявів моторної алалії у дитини відзначаються:
У мові такого пацієнта спостерігається переважання імен іменників, як правило, у називному відмінку. Крім цього, при даному захворюванні може відзначатися частковий або абсолютний відмова від мови (так званий мовної негативізм). На тлі характерних симптомів алалії у дітей може виникнути заїкання.
При розвитку афферентной форми пацієнту доступно виконання різноманітних артикуляторных рухів, тим не менш при цьому спостерігається значне порушення звуковимови. У випадках еферентної алалії головним мовним дефектом є нездатність виконання артикуляційних послідовних рухів, і це може супроводжуватися значним викривленням структури слів і складів. Словниковий запас такої дитини набагато біднішими того, який передбачений для його вікової норми. Діти при даній патології з працею засвоюють нові слова, а їх активний словник більшою мірою складається з фраз і слів повсякденного вжитку.
Ознаки алалії у дітей проявляються в залежності від віку.
Недостатність словникового запасу може призводити до неадекватного розуміння значення того чи іншого слова, а також недоречному вживанню слів. Діти 3 років з алалією, як правило, висловлюється простими й короткими реченнями, що часто призводить до грубих порушень формування мови.
У хворих даним захворюванням дітей виникають значні труднощі у визначенні причинно-наслідкових зв’язків, другорядного і головного тимчасових зв’язків, описі сенсу подій, правильного і поступового викладу суті. В певних випадках при моторній алалії у дітей спостерігаються тільки лепетные слова і звуконаслідування, вживання яких може супроводжуватися активною мімікою і жестикуляцією. Відставання розумового розвитку у дітей виникає унаслідок вираженої мовної недостатності. При формуванні мови подібні порушення починають поступово компенсуватися. Всі етапи розвитку мовленнєвих навичок (лепет, гуління, слова, фрази, а в подальшому і контекстна мова) у дитини, хворої алалією, кілька запізнюються.
На формування мовленнєвих навичок у пацієнтів з даною патологією впливає низка чинників, найважливішими серед яких є ступінь порушень в головному мозку дитини, загальний розвиток, вік, коли була діагностована подібна патологія, регулярність і якість занять з ним батьків.
У певних випадках після тривалого мовного негативізму діти починають говорити і швидко опановують мовні навички, у іншої групи хворих спостерігається раннє формування мови, однак у подальшому вона ще досить тривалий проміжок часу залишається дуже незначною. При цьому можливі й інші варіанти розвитку подій.
