За медичною статистикою, майже чверть населення земної кулі страждає від алергічного риніту, який супроводжується закладеністю і свербінням в носі, чиханьем і слезоточивостью. Захворювання характеризується попадання алергенів на слизову оболонку носа, викликаючи її постійне запалення. Існує два види такого нежитю: сезонний, з’являється в певний час року, і цілорічний, що викликається побутовими алергенами. Цю патологію буває складно відрізнити від застуди, тому вона тривалий час залишається без належного лікування. У цій статті будуть розглянуті види, симптоми і лікування алергічного риніту у дітей та дорослих.
Класифікація алергічного риніту
Вона проводиться з урахуванням причин, механізмів розвитку та тяжкості перебігу хвороби. Залежно від періоду виникнення нежиті виділяють:
- Сезонний – характеризується виразною сезонністю, яка пов’язана з цвітінням та запиленням рослин. Реакція може бути викликана декількома алергенами або одним. Після загострення настає ремісія. При частих загостреннях слизової носа хвороба переходить в постійну форму.
- Цілорічний – симптоми алергічного риніту присутні у будь-який час року. Причина криється в домашніх тварин, пилових кліщів, цвілевих грибках, ліках, косметиці, харчових аллергенах. На відміну від сезонної форми, виділення з носа густі, чхання рідкісне, додається сльозотеча, кон’юнктивіт і закладеність у вухах.
Крім цього, відома ще одна форма алергічного риніту – професійна. Вона зустрічається у медичних працівників, фармацевтів, зоотехніків, кондитерів.
Класифікація за тривалістю захворювання:
- інтермітуючий – симптоми хвороби турбують менше чотирьох днів на тиждень або менше чотирьох тижнів у році;
- персистуючий – прояв ознак захворювання більше чотирьох днів на тиждень або більше чотирьох тижнів у році.
По важкості перебігу хвороби:
- легке – незначні симптоми, нормальний сон, хороша працездатність і активність;
- середня – клініка посилюється, порушується сон, страждає якість роботи, зникає активність;
- важке – болісні ознаки, неможливість спати без ліків, важко працювати.
Симптоми захворювання
Нежить алергічного характеру проявляється різною клінічною картиною. Одні з них виявляються відразу після появи алергену, а інші – через декілька діб або тижнів. До характерних симптомів хвороби відноситься:
- сталий чхання – виникає відразу після появи алергену;
- виділення з носа – зазвичай водянисті й прозорі, але з часом вони густішають;
- лоскотання, свербіж і дискомфорт в носі, першіння в горлі;
- сльозоточивість – з’являється через закупорки каналу, що з’єднує очну ямку і ніс;
- закладеність вух – відбувається набряк євстахієвої труби;
- світлобоязнь;
- зниження нюху і смакових відчуттів.
У дитини симптоми алергічного риніту проявляються в наступному:
- виникають проблеми з апетитом і сном;
- з’являється гугнявість, хропіння уві сні;
- спостерігається млявість, погана концентрація;
- напіввідкритий рот дитини при сильному набряку.
Такі симптоми можуть бути присутніми і у дорослої людини, але малюкові вони доставляють більше незручностей, яскравіше виражені, мають більш важкі наслідки.
Діагностика
Для постановки діагнозу проводиться:
- бесіда з пацієнтом для виявлення скарг і уточнення симптомів алергічного риніту;
- загальний огляд;
- обстеження слизової носа;
- риноскопія;
- мазок на еозинофіли;
- загальний аналіз крові;
- шкірні проби на з’ясування алергену.
Після уточнення причин, ознак захворювання і результатів досліджень призначається курс терапії.
Алергічний риніт у дитини: симптоми і лікування
Ознаки алергічного риніту у малюка дуже схожі на прояв вірусної інфекції, але є і відмінності, які полягають в наступному:
- часте чхання;
- водянисті виділення і прозорі;
- постійний свербіж у носі:
- закладеність під час сну;
- набряклість особи;
- слізливість.
При спостереженні за дитиною батьки помічають, що такі симптоми з’являються при контакті з тваринами, визначеними харчовими продуктами, побутовими предметами, при виході на вулицю. При виявленні симптомів алергічного риніту слід негайно звернутися до лікаря. Після проведеного обстеження, він призначить відповідний курс терапії. Долікарська допомога в домашніх умовах – це тільки промивання носа. Лікування складається з наступних компонентів:
- Ліквідація алергену – переїхати в інше місце на час цвітіння рослини, виключити з вживання предмети і їжу, викликає захворювання.
- Застосування медикаментів – використовувати засоби, які блокують викид гістамінів: «Супрастин», «Діазолін», «Фенкарол». Для полегшення дихання використовують судинозвужувальні краплі «Ксимелин екстра». При легкому перебігу захворювання цих коштів цілком достатньо для боротьби з алергійним нежитем.
- Специфічна імунотерапія (СІТ). Процедура проводиться в лікарняних умовах або амбулаторно в процедурному кабінеті і тільки в тому випадку, коли відомий алерген. В малих дозах підшкірно вводять пацієнтові, поступово збільшуючи його кількість. Імунна система виробляє захисні антитіла, що блокують дратівливі реакції. Це сприяє зменшенню або зникненню нежитю. Ефективність лікування виявляється після 3-4 курсів.
Вазомоторний алергічний риніт: симптоми і лікування
Вазомоторний нежить – це хронічне захворювання, яке пов’язане з порушенням регуляції кровоносних судин слизової оболонки носа. В результаті цього відбувається набряк носових раковин з появою надлишкового кількості слизу. Алергічний риніт є однією з форм вазомоторного нежитю. Найчастіші алергени – це пилок рослин, шерсть тварин, хоча можуть бути в їх ролі продукти харчування, комахи та лікарські засоби. Алергія найчастіше з’являється у людей, які мають:
- генетичну схильність;
- часте використання харчових добавок, ліків, побутової хімії.
Закладеність носа – це основний симптом алергічного вазомоторного риніту. Вона проявляється періодично і посилюється під впливом алергену, фізичного навантаження і в лежачому положенні. До іншими ознаками належить:
- гугнявість голосу;
- чхання;
- стікання слизу в глотку;
- втрата чутливості до запахів;
- свербіж у носі;
- кон’юнктивіт.
При ексудативно формі хвороби виділяється велика кількість прозорою водянистою слизу, з’являється чхання, в нічний час спостерігається полегшення симптомів, а вдень навпаки. Риніт обструктивний характеризується постійним нежиттю, виділенням густого слизу. Вночі самопочуття погіршується порівняно з денним часом.
Для лікування алергічного риніту, симптоми якого були описані вище, а також його профілактики, застосовують комплексний підхід: усувають причину, використовують масаж, голковколювання, фізіопроцедури, народні засоби, лікарські препарати наступних груп:
- Антигистаминые – нейтралізують дію гістаміну, що викликає запалення: «Дезлоратадин», «Зіртек», «Левоцетиризин».
- Стабілізатори мембран опасистих клітин – «Кромогексал». Перешкоджає вивільненню гістаміну, що провокує алергію.
- Гормональні засоби – призупиняють алергічну реакцію, зменшують біль і запалення: «Авамис», «Фликсоназе», «Назонекс».
- Препарати для промивання «Мореназал», «Салін», «Аква-Маріс». Вони видаляють зайву слиз, не дають проникати інфекції.
- Судинозвужувальні – «Нафтизин», «Санорин», «Називін» полегшують стан, зменшують набряк.
Іноді проводять імунотерапію, що приводить до вироблення антитіл, які блокують алергію. Процедуру проводять при выясненном аллергене.
Лікування алергічного нежитю у дорослих
Захворювання у дорослих в своєму розвитку має три стадії:
- періодична закладеність носа;
- ніс закладений регулярно, для полегшення дихання доводиться користуватися судинозвужувальними засобами;
- у порожнині носа утворюється сильний набряк, лікар констатує синюшність слизової, дихання носом неможливо, краплі від нежитю не приносять полегшення.
Лікування алергічного риніту у дорослих (симптоми див. вище) і час одужання залежить від тяжкості та форми захворювання. Призначаються такі препарати:
- Судинозвужувальні краплі. Вони усувають набряк слизової і на якийсь проміжок часу дають можливість вільно дихати. Не слід збільшувати дозування і час прийому препарату – це призводить до звикання.
- Антигістамінні. Мають різні форми випуску: таблетки, краплі флакони для ін’єкцій. Їх використовують при загостреннях цілорічного нежитю, а симптоми сезонного алергічного риніту попереджають попередніми прийомом цих засобів. В цьому випадку знижується тяжкість захворювання. При тривалому використанні медикаментів перевагу віддають препаратам останнього покоління, які не викликають звикання і не дають важких побічних реакцій.
- Стабілізатори мембран опасистих клітин – це препарати, що перешкоджають вивільненню гістаміну, що впливає на запальні реакції. Вони сприяють усунення набряклості слизової.
- Гормональні препарати. Їх використовують, якщо немає ефекту від антигістамінних та протизапальних засобів. Приймаються строго за призначенням лікаря.
- Ентеросорбенти – звільняють організм від токсинів.
- Гипосенсибиляция. Цю методику застосовують, коли відомий тип алергену. Для цього в організм індивіда вводять його невеликими дозами, після звикання симптоми алергічного риніту у дорослих загасають і можуть повністю зникнути. Процедура дуже тривала і проводиться під наглядом лікаря.
Хронічний риніт алергічного характеру
Запальний процес, що постійно проходить в слизовій оболонці носа, який викликаний реакціями організму на якийсь подразник називають хронічних алергічним ринітом. Хвороба не є заразною, може з’являтися у людей будь-якого віку і статі. Як тільки подразник потрапляє в ніс, імунна система одразу починає з ним боротьбу, виробляючи особливий білок, званий імуноглобуліном E. Він вражає не тільки алерген, але і здорові клітини організму, запускаючи запальний процес, з’являється нежить. Хронічний риніт не прив’язаний до сезону, захворювання загострюється в будь-який момент, якщо з’являються провокуючі фактори:
- кліщі домашнього пилу;
- спори грибків і цвілі;
- пух птахів;
- слина, екскременти і шерсть тварин;
- різні комахи;
- косметичні засоби;
- побутова хімія;
- лікарські препарати;
- продукти харчування.
Не останню роль грає і спадковість, погана екологія, патологічні зміни в носовій порожнини, інфекції.
Симптоми хронічного алергічного риніту виражені менше, ніж при гострому нежиті, але доставляють чутливий дискомфорт. До них відноситься:
- набряк слизової оболонки носа;
- закладеність;
- прозорі рясні виділення;
- утруднене носове дихання, проблеми зі сном;
- чхання;
- печіння в носі;
- кон’юнктивіт;
- проблеми з нюхом;
- першіння в горлі, сухий кашель.
Постійні запальні процеси в носовій порожнині сприяють появі бактеріальної інфекції та гнійних виділень. Стійке порушення носового дихання призводить до набряклості слухової труби, появи у вухах неприємних відчуттів.
Лікування хронічного алергічного нежитю
Для отримання позитивних результатів при лікуванні захворювання необхідно застосування лікарських засобів і виконання пацієнтом всіх вказівок лікаря. Проблема загострюється, якщо пацієнтами стають діти. Від виконання батьками всіх вимог лікаря залежить і лікування у дитини алергічного риніту, симптоми якого ми вже згадували, і правильне формування неба і носоглотки. Для усунення хронічного нежитю використовують наступну комплексну терапію:
- усувають контакт з алергеном;
- приймають антигістамінні препарати, що знімають набряк і полегшують дихання;
- строго по призначенню лікаря використовують судинозвужувальні засоби;
- для зняття печіння в носі використовують спеціальні спреї;
- за необхідності застосовують гормональні засоби;
- промивають носові проходи сольовими розчинами;
- проводять гипосенсибилизирующие терапію.
При лікуванні хронічного алергічного риніту слід суворо дотримуватися рекомендацій лікаря.
Лікування народними засобами
Народна медицина завжди приходить на допомогу в боротьбі з недугою. Не треба забувати, що рослинна сировина може викликати алергію, тому до його вибору слід підходити дуже обережно. Перший раз використовувати мінімальні дози і слідкувати за самопочуттям, при його погіршенні відразу ж припинити застосування. Для лікування алергічного риніту народними засобами (симптоми недуги вам вже відомі) і попередження захворювання використовують:
- Муміє. Взяти 1 г речовини розчинити в літрі теплої води. Випити розчин протягом дня. Дітям дозу зменшити у два або три рази.
При сезонній алергії зілля для профілактики починати приймати за дві – три тижні до початку цвітіння рослини.
- Череда. Для використання в домашніх умовах краще застосовувати аптечне сировину. Деякі сорти трави містять отруйні речовини. Для відвару взяти 20 г трави на склянку води. Приймати по столовій ложці три рази в день після їжі.
- Чистотіл. Для приготування настою взяти столову ложку сухої трави на півлітра води. Пити по половині склянки, дітям – чверть, вранці і ввечері.
- Календула. Настій готувати з їдальні ложки сухих квіток на склянку води. Приймати два рази на день.
- Кілька разів протягом дня промивати носові ходи сольовим розчином, він змиває алерген.
Крім фітотерапевтичного лікування, необхідне щоденне фізичне навантаження для зміцнення дихальної системи та імунітету, щоб згладити симптоми алергічного риніту.
Профілактика та наслідки
Для попередження захворювання слід виконувати такі заходи:
- проводити постійно вологе прибирання приміщення;
- остерігатися попадання алергену в організм;
- використовувати лікарські засоби, що запобігають вплив подразника;
- частіше промивати носові проходи.
Тривалий алергічний риніт сприяє проникненню бактерій на запалену слизову, впливає на працездатність, знижує розумову діяльність і призводить до депресії. Хронічна форма риніту здатна викликати отит, а у дітей можливі порушення в розвитку носоглотки. Це захворювання є в людини все життя, тому треба навчитися з ним співіснувати і приймати профілактичні заходи для попередження важких симптомів алергічного риніту.