Аміачну селітру вибирають в якості основного джерела азоту для рослин в період активного росту багато садівники і агрономи. Зумовлено це її універсальністю: застосовувати її можна однаково успішно для підгодівлі майже всіх культур, так і для більшості типів ґрунтів вона теж підходить.
Особливістю формули аміачної селітри є присутність в ній азоту в двох формах – нітратної і амідній – NH4NO3. Завдяки цьому період засвоєння його з ґрунту рослинами кілька продовжується. Азот у складі нітрат-іона починає поглинатися відразу після внесення під корінь, а ось амідний не раніше, ніж через тиждень після проведення підживлення.
Види препаратів
Зазвичай це добриво випускається з додаванням різних елементів. Це пов’язано з географічною протяжністю використання аміачної селітри, а також необхідністю підлаштовуватися під потреби аграріїв в різних кліматичних зонах.
- Марка А. Застосовується в різних галузях промисловості. Повинна містити не менше 98 % нітрату амонію та не більше 0,3 % води. Зміст кондиціонуючих (стабілізуючих) добавок, в якості яких зазвичай використовують нітрати магнію і кальцію, має становити 0,2-0,5 % оксиду кальцію та 0,5-1,2% Р2О5.
- Марка Б. Використовується виключно для сільськогосподарських цілей. Вміст азоту в ній повинно бути не менше 34 %, а вологи, так само, як і у марки А, не більше 0,3 %. Аміачна селітра саме цієї марки продається в садових магазинах і має зручну фасування. Ділиться на вищий, перший і другий сорти, основною відмінністю яких є міцність і розміри гранул препарату.
- Пориста модифікована. Цей вид селітри застосовується як сировина для виробництва промислових вибухових речовин, які, в свою чергу, використовуються в гірничодобувній, нафтовій, газовій промисловості, будівництві та інших галузях.
Виробництво аміачної селітри
Технологічний процес отримання цього добрива досить складний і включає кілька етапів:
1. Спочатку одержують розчин нітрату магнію (магнезіальну добавку), що сприяє поліпшенню фізико-хімічних властивостей селітри:
Mg2+ + 2HNO3 → Mg(NO3)2 + H2O + Q.
Цей процес протікає протягом 4 годин при температурі близько 80 °С і атмосферному тиску.
2. Проводиться нейтралізація азотної кислоти аміаком спричинює утворення аміачної селітри у вигляді розчину. Здійснюється цей процес при атмосферному тиску і температурі 148-165 °С.
NH3 + HNO3 ↔ NH4NO3 + Q.
3. Розчин нітрату амонію надходить в донейтрализатор, де надлишок азотної кислоти нейтралізується газоподібним аміаком. Для підтримання лужної середовища в розчин вводять магнезіальну добавку і відправляють на стадію розпарювання і грануляції.
Зберігання та безпека
З-за того, що входить до складу аміачної селітри азот має здатність випаровуватися, розкриту упаковку з добривом потрібно використати протягом місяця. Запечатана у вологонепроникну тару селітра зберігається не більше півроку. При цьому в приміщенні повинно бути прохолодно і повинні бути відсутні прямі сонячні промені.
Це добриво відноситься до пожежовибухонебезпечним, температура її самозаймання становить 350 °С. Але вже при температурі 210 °С воно розкладається з утворенням оксидів азоту та парів води. А при взаємодії оксидів азоту з селітрою виділяються легкозаймисті кисень і аміак. При змішуванні селітри з порошками металів, тирсою або соломою, цукром і деякими іншими органічними речовинами відбувається виділення великої кількості теплоти, яка може спровокувати вищеописаний процес.
Також рекомендується захистити гранули препарату від механічних впливів, таких як удари і тертя, які можуть спровокувати підвищення їх температури.
Накопичення нітратів в овочах
Аміачна селітра є нітратних добрив. Завдяки просвітницькій роботі засобів масової інформації багато людей зробили для себе висновок, що навіть мізерну кількість нітратів у продуктах згубно діє на організм людини. А причиною їх накопичення в плодах є виключно мінеральні добрива, зокрема, селітра.
Однак ця точка зору є хибною. По-перше, нітрати не тільки з їжею потрапляють в живі організми, а також утворюються в них в ході природних біохімічних реакцій. Для порівняння, гранично допустима кількість нітратів, яке можна отримати з їжею без шкоди для здоров’я, становить 325 мг на добу. А в організмі людини їх утворюється за ті ж добу не менше 100 мг.
По-друге, шкідливі не самі нітрати, а утворюються при їх відновленні нітрити. Симптомами отруєння ними є нудота, слабкість, пронос, задишка. Щоб полегшити стан, необхідно промивання шлунка, застосування абсорбентів типу активованого вугілля, свіже повітря.
По-третє, накопичення нітратів у овочах та фруктах можна спровокувати і ударними дозами органічних добрив, таких як гній, пташиний послід і навіть трав’яні настої. Важливо виконувати підживлення рослин у певні періоди їх росту і в необхідних кількостях. Як правило, азотні добрива припиняють застосовувати за 2-3 тижні до збирання врожаю.
Варто також зазначити, що не всі рослини з однаковою силою накопичують нітрати. Чемпіонами з їх змістом є зелень: кріп, салат, петрушка, а також буряк. А ось кавуни і дині при правильній агротехніці запасають нітратів навіть менше ніж білокачанна капуста.
Переваги
Популярність використання аміачної селітри для удобрення рослин обумовлена рядом незаперечних плюсів:
- доступна вартість препарату;
- можливість застосування як в сухому, так і в розчиненому вигляді;
- підходить для кореневих і позакореневих підживлень;
- добре працює на холодних ґрунтах ранньою весною;
- хороші дифузійна здатність.
Остання властивість аміачної селітри дозволяє гранулам відмінно розчинятися у вологому грунті й проникати в неї досить глибоко, доставляючи харчування рослин з потужною кореневою системою. Однак воно ж входить у список мінусів.
Недоліки
Завдяки високій розчинності на дуже вологих грунтах і на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод внесення цього добрива недоцільно, оскільки воно буде тут же вимиватися. Також малоефективною буде підживлення, проведена перед зливою.
Також істотним мінусом препарату називають його фізіологічну кислотність. Регулярне застосування на грунтах з низьким вмістом підстав (підзолисті ґрунти, червоноземи субтропіків) провокує зростання їх кислотності, а, отже, зниження врожайності. Щоб нейтралізувати цей ефект, рекомендується додавати в грунт доломіт або вапняк.
Підживлення томатів
Внесення аміачної селітри при вирощуванні помідорів можна робити ще на стадії розсади. Вона сприяє зростанню міцних сіянців. Підживлення розсади томатів азотними препаратами проводять тричі:
- після пікіровки: 10 г нітрату амонію змішують з 10 г калійної солі (KCl) і 40 г суперфосфату, а потім розчиняють отриману суміш у відрі води;
- через 2 тижні після першої підгодівлі: в 10 літрах теплої води розчиняють 15 г селітри, 20 г KCl і 70 г суперфосфату;
- за тиждень до висадки в грунт: на 10 г нітрату амонію беруть 40 г суперфосфату і 60 г калійної солі, суміш розчиняють у відрі води.
Щоб молоді рослини не отримали хімічних опіків, важливо перед підгодівлею полити їх звичайною водою, а потім розчином препарату. При цьому потрібно уникати попадання його на стебла і листя розсади. Якщо краплі добрива потрапили на молоду зелень, то слід негайно промити їх чистою водою.
Наступна підгодівля проводиться вже у відкритому грунті і її термін залежить від якості підготовки посадочних лунок. При правильній агротехніці вона виконується після того, як розсада адаптується на новому місці і почнеться її активне зростання. З появою квіток і зав’язей підживлення аміачною селітрою слід припинити.
Підживлення огірків
Цю культуру підгодовують аміачною селітрою в складі суміші з іншими мінеральними добривами, що забезпечують надходження калію і фосфору. Роблять це як мінімум двічі за сезон:
Оскільки огірки розвиваються досить швидко, цього достатньо для отримання хорошого врожаю. Перегодовані азотом, вони будуть неохоче утворювати зав’язі, а це позначиться на зниженні кількості плодів.
Підживлення картоплі
Особливістю цієї культури є слаборозвинені коріння і дуже великі бульби, які накопичують різні поживні речовини потрапляють і утворюються в рослині. Нескладно уявити, що при вирощуванні картоплі на одному і тому ж місці з року в рік, ґрунт втрачає колосальні кількості мікроелементів. Якщо не виробляти їх заповнення, то з часом бульби дрібніють у зв’язку з відсутністю харчування.
При підготовці поля для посадки картоплі необхідно розкидати гранули аміачної селітри з розрахунку 30 г на 1 квадратний метр відразу після сходу снігу. Розчиняючись в дощовій воді, вона просочиться на потрібну глибину, а її рівномірному розподілу сприяє подальше боронування ділянки. Рекомендується також комбінувати селітру з суперфосфатом, який витрачається в кількості 15 г на 1 м2.
Кореневу підживлення картоплі нітратом амонію виробляють до підгортання і після рясного поливу. Робочий розчин готують з розрахунку 20 г селітри і 40 г суперфосфату на 10 л води.
Вплив препарату на організм
Аміачна селітра може проникати в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, потрапляючи на шкіру і в очі. Селитровая пил при вдиханні чинить подразнюючу дію на верхні дихальні шляхи, слизову оболонку очей, шкіру (особливо якщо є тріщини і ранки). Уражені місця слід рясно промивати проточною водою протягом 15 хвилин. Ніс і рот потрібно ретельно прополоскати і забезпечити потерпілому доступ свіжого повітря.
При потраплянні в ШКТ селітра викликає запаморочення, нудоту і блювоту. У якості першої допомоги застосовується активоване вугілля, рясне пиття і сольове проносне.
