Антагоністи кальцію: список препаратів, механізм дії

Класифікація

За хімічною структурою розрізняють антагоністи кальцію:

  • Дигидропиридиновые. Препарати цього ряду збільшують пульс. Їх призначають при лікуванні атеросклерозу периферичних судин, гіпертонії, гіпертрофії лівого шлуночка, стенокардії. У терапії аритмії вони не показані.
  • Негидропиридиновые – це похідні бензодіазепіну і фенілалкіламіну. Високу ефективність ці медикаменти показали при лікуванні атеросклерозу сонних артерій, стенокардії. Вони наділені вираженим протиішемічною, гіпотензивну, антиаритмічну дію. Здатні скоротити частоту серцевих скорочень.
  • Неселективні. До них відносяться похідні дифенилпиперазина. Вони покращують мозковий кровообіг, не надають особливого впливу на рівень тиску, але здатні до судинорозширювальній дії.

У медицині успішно використовується кілька поколінь препаратів-антагоністів кальцію:

  • Перше – «Ніфедипін», «Верапаміл», «Дилтіазем». До недоліків цих медикаментів слід віднести швидке виведення з організму і низьку біодоступність.
  • Друге – представлено лікарськими формами модифікованого вивільнення – «Ніфедипін XL», «Верапаміл SR». Ліки мають більш тривалий терапевтичний ефект. Однак, максимальний рівень концентрації в крові досягається в різний час, у зв’язку з чим досить складно спрогнозувати їх ефективність.
  • Третє – це медикаменти пролонгованої дії, наділені високою біодоступністю. Їх представники «Амлодипін», «Лерканидипин», які часто призначають для лікування гіпертонії.
Цікаве:  Мірамістин: інструкція по застосуванню, аналоги, відгуки

У літературі зустрічаються й інші класифікації антагоністів кальцію. Наприклад, виділяють в окремі підгрупи похідні бензодіазепіну і фенілалкіламіну, а в залежності від показань до застосування розрізняють дигидропиридиновые, які призначають при стенокардії, гіпертрофії лівого шлуночка, підвищеному тиску у індивідів похилого віку та недигидропиридиновые засоби – при атеросклерозі сонних артерій, суправентикулярной тахікардії.

В останні роки блокатори кальцієвих каналів у залежності від впливу на частоту серцевих скорочень підрозділяють на наступні групи:

  • зменшує ритм, наприклад, «Верапаміл», «Дилтіазем»;
  • збільшують або не змінюють ритм, наприклад, «Ніфедипін» і всі похідні дигідропіридину