Пуантилізм
Антон Веберн – один із засновників Нової Віденської школи – почав застосовувати у своїх творах техніку пуантилізму (точкового листи). У ньому велика увага приділялася окремо звучним звуком. Техніку пуантилізму застосовували в своїй творчості композитори К. Штокхаузен, Л. Ноно, П. Булез.
Сонористика
В музиці авангарду сонористика займає значне місце. Звуковий основою цієї течії виступають темброві комплекси, звукові маси («сонори»), нерозчленовані у часі. Сонор – особлива забарвлення звучання, яка володіє певним естетичним впливом. При сприйнятті втрачає свою виразну силу висота окремого звуку. Найяскравішими прикладами сонорної гармонії вважаються окремі твори К. Пендерецького, Ст. Лютославського, С. Губайдуліної, А. Ешпая, К. Штокхаузена.
Алеаторика
Алеаторика («гра в кості») – особливий композиційний прийом, який передбачає випадкове з’єднання звуків. Наприклад, замість написання музики композитор-алеаторик кидає гральні кістки, переводячи в ноти отримані числа. Або розбризкує фарби на нотні аркуші. Такими композиторами були Ст. Лютославський та П. Булез.
