Автомобілі марки «Вольво» не сильно поширені в Росії. Тим не менше всі знають, наскільки ці машини надійні і безпечні. Компанія «Вольво» випускала кілька модифікацій седанів і універсалів, серед яких і модель S40. Ця машина вироблялася серійно з 1995 року та була побудована на платформі Р1. Вона є універсальною – на ній побудований хетчбек С30 і кабріолет «Вольво С70». Але про все по порядку.
Зовнішність
Дизайн автомобіля класичний для тих часів. Так, шведи поступово перейшли від грубих, квадратних до плавним і згладженими лініями. Спереду – скляні галогенові фари з двірниками і хромована решітка радіатора. Машина має потужний бампер.
Судячи з відгуків, Volvo S40, яка побувала в невеликому ДТП, не потребувала серйозного ремонту. Іноді навіть фарба залишалася цілою. Власники просто дивувалися надійності кузова седана. Що стосується дизайну машини в цілому, він, звичайно ж, застарів до нашого часу. Тим не менш седан виглядає досить солідно.
Кузов та його особливості
«Вольво» 90-х мають дуже якісний кузов. Це факт, перевірений часом. Знайти не гнилі S40 на вторинному ринку не становить проблем. Метал оцинкований і надійно захищений від корозії. Навіть на таких місцях, як кромка капоту, кришка багажника і арки, фарба не спучується і не облазить. Однак є й нюанси. Так, з роками покривається хімією і брудом радіатор з вентилятором. Ці елементи рекомендується раз в три роки знімати і чистити. В іншому випадку мотор може перегрітися з-за виходу з ладу електродвигуна вентилятора. А заміна даного елемента вельми дорога. Ці проблеми притаманні як першого, так і другого покоління (не винятком став і рестайлінговий Volvo S40 II).
Відгуки кажуть, що машина дуже безпечна. При ДТП кузов рідко коли змінює свою геометрію. При цьому вже в базовій комплектації є фронтальні і бічні подушки.
Розміри, кліренс і маса
Автомобіль належить до компактного класу. Так, довжина кузова становить 4,48 метра, ширина – 1,72, висота – 1,41 метра. Довжина колісної бази – 2,55 метра. Дорожній просвіт не найбільший (15 сантиметрів), але для їзди по місту цілком вистачає – кажуть відгуки власників. Volvo S40 залежно від модифікації важить від 1225 до 1255 кілограмів. Маса завелика, і це відчувається злегка в управлінні. Але назвати цю машину “коровою на льоду” не можна. А про самих характеристиках підвіски на “Вольво” ми поговоримо трохи пізніше.
Салон
Інтер’єр шведського автомобіля досить розкішний: шкіряний салон і глянсові дерев’яні вставки всюди. Кермо трьохспиці, з зручним хватом. Панель приладів стрілкова, з приємною підсвічуванням. На центральній консолі знаходяться «крутилки» кліматичної системи, магнітола і маса додаткових кнопок. Варто сказати, що машина непогано укомплектована. Як відзначають відгуки, Volvo S40 навіть у базовій комплектації може скласти конкуренцію сучасним «бюджетникам». Так, в машині є клімат-контроль, електричні склопідйомники, дзеркала, підігрів сидінь, хороша акустика, центральний замок і безліч інших опцій. Багато моделі йшли з розкішним світлим салоном і шкіряними сидіннями.
Є проблеми з електроустаткування салону? Незважаючи на те що машина серйозно укомплектована, проблем по проводці немає. Поодинокі випадки – глюк замку запалювання і клин заслінок повітроводів. Також трапляються збої по модулю управління сигналізації. В іншому машина не викликає нарікань навіть через роки.
Технічні характеристики
Як ми вже сказали раніше, машина побудована на універсальній платформі. Так, «родинні зв’язки» простежуються і в лінійці силових агрегатів. Приміром, 1,6-літровий і 2-літровий мотори потужністю 100 і 145 сил відповідно були запозичені у «Форда», а 1,8-літровий двигун на 125 сил взято з «Мазди». Це що стосується бензинових моторів. Серед дизельних агрегатів варто відзначити 1,6-літровий мотор на 109 кінських сил. більш дорогі версії оснащувалися дволітровим мотором на 136 сил. Ці двигуна знайомі під індексом TDCi автомобілів «Форд».
Також автомобіль укомплектовывался турбованим бензиновим мотором на 220 кінських сил з робочим об’ємом 2,5 літра. Ці версії «Вольво» йшли з індексом Т5.
Були у шведів і власні двигуни. Так, серед них варто відзначити двигуна 2,4 літра. Ці мотори розвивали потужність в 140 і 170 кінських сил.
Який двигун вибрати?
Однозначної відповіді на це питання немає. Вибір силової установки буде залежати тільки від особистих переваг. Але якщо ви не хочете ризикувати і боїтеся потрапити на гроші», варто відмовитися від турбованих двигунів. Вони в кожному разі будуть дорожче в ремонті, ніж атмосферні. Конкретного мотора рекомендувати власники не можуть – вони досить надійні і ресурсні. Відмовитися варто хіба що від 100-сильного мотора, оскільки його потужності явно не вистачає для такої спорядженої маси – відзначають відгуки. Volvo S40 1.6 до того ж не відрізняється високою паливною економічністю. Оптимальним варіантом буде бензиновий 2,4-літровий агрегат. Як зазначають власники у своїх відгуках, Volvo S40 на 2.4 л позбавлений турбіни і до того ж має непоганий динамікою.
Серед проблем з дизельним моторам варто відзначити забруднення паливних форсунок і дросельної заслінки. Також з роками зношуються сальники клапанів, через що зростає витрата масла. Ще власники рекомендують стежити за станом електричного вентилятора. Із-за пилу і бруду він може виходити з ладу, внаслідок чого охолодження мотора буде слабким.
Коробка передач
На цей автомобіль ставилися кілька коробок передач. Найпоширеніша – це механічна трансмісія на п’ять ступенів. Як відзначають відгуки власників, Volvo S40 2007 на механіці відрізняється непоганим ресурсом. Коробка витривалий і невибагливий в обслуговуванні. Раз в 100 тисяч вона потребує лише заміні масла.
А ось до автомата є претензії. Як відзначають відгуки, Volvo S40 1.8 з АКПП не любить агресивної їзди. З-за цього зношується швидко пакет фрикціонів. Тому можна «потрапити» на дорогий ремонт. Як заявляють власники у відгуках, Volvo S40 з автоматом варто брати тільки за умови наявності сервісної книжки, де чітко прописаний регламент заміни АТФ-рідини і всі інші операції по її обслуговуванню. Що стосується ресурсу, при належному обслуговуванні ця трансмісія здатна протриматися близько 250 тисяч кілометрів.
Ходова частина
Спереду і ззаду машина має незалежну підвіску. Судячи з відгуків, Volvo S40 має дуже надійну ходову частину. Це стосується всіх елементів: стійок і втулок стабілізаторів, рульових наконечників і втулок важелів. Дані елементи рідко коли вимагають уваги. Що стосується амортизаторів, їх ресурс становить близько 90 тисяч кілометрів. Серед слабких місць по цій машині власники відзначають ступичні підшипники. Причому швидко зношуються саме передні – через 70 тисяч кілометрів.
Гальмівна система – гідравлічна, з дисковими елементами на кожному колесі. Колодки стираються по-різному. Спереду їх міняють раз в 30 тисяч, ззаду – раз в 60. Гальмівні диски мають ресурс в 120-150 тисяч кілометрів.
Як веде себе ця машина на ходу? Підвіска на «Вольво» досить енергоємна: ями не відчуваються в салоні. При цьому машина добре входить в повороти і відмінно тримає прямолінійний курс. Звичайно, в плані керованості це не спортивний автомобіль. Але характеристики підвіски налаштовані таким чином, щоб отримувати задоволення від плавної і розміреної їзди.
Підводимо підсумки
Отже, ми з’ясували, що собою являє легковий автомобіль «Вольво S40». Серед позитивних моментів варто відзначити:
- Безпечний, міцний і стійкий до корозії кузов.
- Якісно зібраний і добре укомплектований салон.
- Надійні двигуни.
- Неубиваемую підвіску.
Але недоліки теж є:
- Застарілий дизайн.
- Нюанси з АКПП.
- Низька ліквідність на ринку.
Чи варто купувати даний автомобіль в особисте користування? Якщо вам потрібен безпроблемний седан для повсякденної експлуатації, цю машину цілком можна розглядати до купівлі. На відміну від «старших» по класу версій, ця модель не буде вимагати багато грошей на обслуговування. А якщо і зовсім хочеться вічний автомобіль, варто купувати версію з атмосферним мотором і на механіці. В такому випадку машина буде дарувати тільки позитивні емоції.
