Біологічна хімія
В організмі активний компонент препарату переноситься макрофагами, фагоцитами, визначеними категоріями лейкоцитів. В інструкції по застосуванню до «Азитроміцину» (капсули по 500 мг і інших варіантів випуску) вказано на здатність проникати крізь мембрани клітин. Як вдалося виявити при проведенні специфічних досліджень, в інфікованому вогнищі активне з’єднання накопичується у кількості, що на чверть, іноді навіть на третину перевищує вміст в інших тканинах організму. Конкретні показники визначаються інтенсивністю запального процесу.
Якщо приймати курсом в їжу таблетки, сироп, капсули «Азитроміцин» інструкції із застосування (500 мг або інший об’єм – як рекомендовано лікарем), після надходження останньої дози в тканинах і клітинах організму активна речовина зберігається в достатніх концентраціях, щоб надавати бактерицидний ефект, ще кілька днів: від п’яти до семи.
Рівень вступу в зв’язок з білками в конкретному випадку передбачити практично неможливо. В інструкції щодо застосування капсул «Азитроміцин», таблеток і суспензії виробник вказує, що у деяких пацієнтів параметр оцінювався лише в 7 %, а в інших досягав половини всієї використаної дози. Ступінь вступу в зв’язку з плазмовими білками обернено пропорційна концентрації компонентів кошти в кровоносній системі.
Опинившись в клітинах печінки, азитроміцин вступає в хімічні реакції, за підсумками яких формуються продукти, не надають фармакологічного впливу на організм хворого. Плазмовий кліренс, як вказано в інструкції по застосуванню «Азитроміцину» в капсулах, таблетках, порошках, оцінюється в 630 мл/хв. Висновок з кровоносної системи відбувається двухэтапно:
- 14-20 год в проміжку 8-24 год після використання медикаменту в їжу;
- 41 год – в проміжку 24-72 год після прийому.
Елімінація близько половини надійшов в організм речовини здійснюється через жовчні протоки; засіб залишає організм, не трансформуючись. Близько 6 % виводяться з уриною.
В інструкції по застосуванню «Азитроміцину» (500 мг і інших варіантів дозування) виробник вказує на сильний вплив на кінетику препарату з боку продуктів харчування. Якщо вживати речовина під час трапези, найбільші показники концентрації знижуються більш ніж удвічі. У літньому віці, переважно у чоловіків, фармакологічна кінетика зберігається такою ж, як у більш молодих пацієнтів. У жінок зазвичай найбільші показники концентрації зростає на третину, а іноді – наполовину щодо характерних хворих середнього віку, молоді.
