Діагностика сечокам’яної хвороби
Вона представляє собою певну складність. Суть в тому, що МКБ потрібно ще визначити, відокремивши її від багатьох інших патологій зі схожими симптомами. Проблеми, з якими довелося зіткнутися жінці, можуть вказувати на виразкову хворобу, запалення апендикса, наявність у жовчному міхурі конкрементів і т. д.
Тому призначають детальну діагностику. Вона включає в себе:
- Огляд лікарем і уточнення анамнезу. В ході бесіди з’ясовується все: починаючи з часу прояву перших симптомів, закінчуючи уточненням наявних захворювань.
- Загальний і біохімічний аналіз крові.
- Здача сечі для лабораторного дослідження. Фахівці визначають ступінь її кислотності, посів, чутливість до препаратів антибактеріальної характеру.
- Оцінка стану сечових шляхів.
- Вивчення нирок за допомогою біохімічної і радіоізотопної методики.
- КТ та УЗД.
- Урографія.
Для лікування такого складного захворювання використовується системний і комплексний підхід. Призначаються протизапальні та сечогінні препарати, дифосфонати, трав’яні відвари (як допоміжна терапія), цитратні свічки, вітаміни, а також медикаменти, які сповільнюють синтез сечовини і змінюють ступінь кислотності.
Іноді також прописують анальгетики та спазмолітики. Вони ефективно блокують больовий синдром. У деяких випадках можуть призначити антибактеріальні препарати, здатні усунути інфекцію.
