Основна симптоматика
Прихований перебіг черевного тифу на початковій стадії значно ускладнює визначення інфекції в самому початку його розвитку. У деяких випадках гостра симптоматика спостерігається з найперших днів. Симптоми черевного тифу найчастіше носять наростаючий характер і проявляються у вигляді:
- повільно підвищення температури;
- загальної слабкості організму;
- м’язової і головного болю;
- нудоти та блювоти;
- ознак інтоксикації;
- погіршення апетиту;
- порушення сну.
Лихоманка може продовжуватися протягом 2-3 тижнів. У динаміці спостерігається постійна зміна температури тіла. Крім того, можуть бути такі симптоми черевного тифу, як сухість шкірних покривів і сильна блідість.
Приблизно на 8-10 день до лихоманці додається шкірний висип, що йде по всьому тілу. Плями можуть досягати значних розмірів, приблизно 3 мм в діаметрі. Якщо злегка натиснути на це пляма пальцем, то на ньому виявиться блідий колір. Висипання можуть залишатися на шкірі протягом 5 днів, а якщо хвороба протікає важко, то висип набуває особливу форму з синцями.
Виникнення червонуватою висипки може спостерігатися на протязі всього часу протікання хвороби, проте вже з меншим ступенем інтенсивності. При проведенні спільного огляду можна помітити потовщення стінок мови, а при натисканні на нього залишається характерний слід. Крім того, відзначається наявність білого нальоту в прикореневій області мови.
Серед основних ознак тифу можна виділити метеоризм, послаблення кишечнику, а також бурчання в животі. Хворий дуже часто скаржиться на утруднений акт дефекації.
На початковій стадії протікання хвороби спостерігається кашель, а при прослуховуванні легень чути сухі або вологі хрипи. При загостренні тифу може бути легка брадикардія, що виникає на тлі сильного підвищення температури. На тлі загальної слабкості спостерігається зниження тиску і приглушене серцевий ритм. При самому важкому перебігу відбувається прогресування ознак хвороби, що виражаються в:
- сильної інтоксикації;
- загальмованості свідомості;
- галюцинаціях.
Після того як вийде знизити температуру, самопочуття пацієнта відразу ж починає поліпшуватися. Подальше загострення має набагато менш виражену симптоматику. При цьому температура невисока, проте по всьому тілу може спостерігатися поява висипу.
Стерта форма хвороби характеризується швидкістю і короткочасністю всіх наявних ознак. Точно такі ж симптоми проявляються при протіканні рецидиву хвороби, що може бути, якщо людина самостійно перериває лікування, порушує режим харчування, а також на його організм впливають різні психоемоційні фактори.
