Коли трапляється серйозна біда, багато кажуть, що такого і ворогу не побажаєш. Люди звикли при прощаниях і в будь-яких справах бажати один одному удачі. Але виявляється, так краще не робити. І насамперед утриматися від цього слід православним. Чому? Сьогодні ми спробуємо відповісти на це питання.
Що або хто це – удача?
За визначенням наукових енциклопедій, удача – особливе позитивне подія, що сталася у збігу неконтрольованих і непередбачуваних обставин. Сюди можна також зарахувати щасливе закінчення будь-яких дій, яке відбулося без втручання з боку зацікавленої особи. І бути може, десь навіть поза його волею. Але це по-науковому!
В православ’ї удача має негативне значення. А архімандрит Клеопа (Ілії) і зовсім у своїх працях писав, що це ще одне ім’я біса – Молоха. Він висловлював таку точку зору, що “це був один з найбільших і сильних демонів, скосивших мільйони невинних дитячих душ. І вписувати його в помянник – це велике святотатство, а бажати пришестя – тим більше великий гріх”.
Хто такий Молох насправді?
Молох (Удача) – бог щастя у карфагенян, шумерів і римлян. Його статую, вилиту з значної кількості срібла або міді, возили по містах на великий двоколісної візку. Спереду біля статуї перебувала мідна сковорідка, у ній кипіло масло. Позаду була піч, виконана з того ж матеріалу. Вогонь у ній постійно підтримувався жерцями, які йшли поруч. Ці люди тримали великі і гостро заточені сокири в руках, гучно плескали в долоні і закликали охочих зі сторони, кричачи: «Хто хоче удачі, неси жертву Удачі!» Начебто нічого страшного, вірно? Але…
Чому Молох був жахливим?
Стародавні римляни, особливо жінки, не замислюючись, могли б відповісти, чому не можна бажати удачі людині. Вся справа в тому, що Молох дуже сильно любив приймати криваві жертви. А в якості неї найчастіше виступали немовлята – первістки знатних і не дуже сімей. Діток брали і кидали в страшний вогонь. Вважалося, що муки згорають дітлахів приносили насолоду богу Удачі, а сльози мам – тамували його сильну спрагу.
В подяку «жорстокий володар країни сліз» повинен був обдарувати сім’ю, пошедшую на подібну жертву, щастям, благополуччям і багатим урожаєм. Як би там ні було, коли вважалося, що саме таке жертвопринесення врятувало Карфаген від руйнування. Подібне божевілля тривало аж до 586 р. до н. е.., тобто аж до Вавилонського полону. І це навіть незважаючи на те, що за законом Мойсея до того часу вони вже були заборонені.
Як християни ставляться до Успіху?
Зрозуміло, що подібна жорстокість не могла викликати схвалення у православних людей. Вони вважали Молоха справжнім породженням пекла. Говорили про те, що бажати близьким або навіть ворогам потрібно благополуччя і божої допомоги, а не «диявольської кодла». І забороняли своїм діткам навіть поминати ім’я кровожерливого біса. Втім, це була не єдина причина, чому не можна бажати удачі православним.
Є і ще одна, не така жахлива. Просто християни вірять, що всі події надсилаються або допускаються Всевишнім. Господь, згідно з віруваннями, дає кожній людині можливість врятуватися після Страшного Суду і повернутися на “землю обітовану”. І саме уповання на Бога, а не на ненавмисний випадок допоможе їм. Промисел божий – ось у що вірять всі православні. З цього приводу є навіть ціла притча. Її ви можете прочитати далі.
Що говориться в притчі про Божому промислі?
Один пустельник, знаючи, чому не можна бажати удачі в православ’ї, просив у Бога явити шляху Свого промислу і став постити. Одного разу він відправився в далекий шлях, по дорозі йому зустрівся інок (то був Ангел) і запропонував бути супутником. Той погодився. До вечора вони стали на постій до одного благочестивого чоловіка, який запропонував їм їжу на срібному блюдечку. Але, на подив відлюдника і господаря будинку, інок після куштування їжі взяв посуд і викинув у море. Ну ладно, ніхто нічого не сказав, подорожні вирушили далі.
На наступний день відлюдник і чернець зупинилися в іншого чоловіка. Але і тут біда! Перед дорогою господар вирішив привести до своїм гостям маленького сина, щоб ті благословили його. Але чернець доторкнувся до отрока і забрав його душу. Занімілі від жаху старець і батько дитини не змогли вимовити ні слова. Супутники знову пішли. На третій день вони залишилися в напівзруйнованому будинку. Відлюдник сів їсти, а його «друг» розібрав і зібрав заново стіну. Ось тут старець вже не витримав і поцікавився, навіщо той все це робить, з якою-такою метою.
Тоді чернець зізнався, що він насправді Ангел Божий. І пояснив свої вчинки. Як виявилося, перший господар будинку – людина богоугодний, але ось блюдо було набуте ним неправдою. Тому довелося посуд викинути, щоб не втратив чоловік нагороди своєї. Другий господар теж богоугодний, але його син, якби виріс, став справжнім лиходієм, здатним на злісні вчинки. А третій чоловік – людина ледачий і аморальний. Дід його, будував будинок, приховав у стіні дорогоцінне золото. Але господар через нього міг би в подальшому загинути. Тому довелося поправити стіну, щоб подібного не сталося.
На закінчення Ангел повелів старця повертатися в келію і особливо ні про що не думати, адже, як каже Дух Святий, що «шляхи Господні – несповідимі». Тому і не варто їх відчувати, користі від цього ніякої не буде. Все Бог дає – і горе, і радість, і гріх. Але одне – за вподобанням, інше – за промислом, а третє – по попущенню (Лк. 2:14). І все залежить від волі Його. Втім, як і від вашої. Адже Господь не забирає у людини свободу вибору. А успіху, як ви бачите, тут немає місця.
Чому не можна бажати удачі за народними прикметами?
У людей, не схильних вірити в Бога Молоха, є свої прикмети, що стосуються фортуни. Наприклад, у лікарів. Якщо запитати будь у них, чому не можна бажати удачі лікарям, спочатку буде недовге мовчання. Ну, а після ви почуєте, що будь-яке побажання, наприклад «добраніч!», «Доброго дня!» або «Удачі в справах», призведе до того, що все чергування буде дуже неспокійним, метушливим і нещасливим. З цієї ж причини лікарів в лікарні не варто говорити після операції, що все добре і нічого не болить. Від таких фраз хірурги (та й не тільки вони) біжать як від вогню.
Якщо вам захотілося подякувати доктора або попрощатися з ним, скажіть прості фрази «Спасибі!» і «До побачення!». І не забувайте, що за народними прикметами, якщо побажати будь-якій людині, не тільки лікаря, удачі, можна накликати вроки чи біду, «відвернути» фортуну від людини або навести порчу. А також закликати до життя співрозмовника нещастя. Звичайно, ви можете в це не вірити, але все ж краще бути обережніше. Як мовиться, а раптом?!
Чому не можна бажати удачі перед іспитом?
Кажуть, що студент для успішної здачі іспитів повинен, за прикметами, залишатися нестриженым аж до моменту їх настання, відмовитися від покупки нового одягу на користь «щасливою», заручитися підтримкою будинкового і встати у відповідний день тільки з лівої ноги. Забобони, звичайно. Але на одному майже всі учні ставляться з повною серйозністю. Багато з них відмовляються бажати однокурсникам успіху, кажуть «ні пуху, ні пера» і отримують жартівливе побажання «до біса». А ось на питання про те, чому не можна бажати удачі на іспиті, відповідають, що якщо це зробити, в заліковці за підсумком буде красуватися 2 або 3, незважаючи на тривалу підготовку і знання.
Але як тоді можна бажати успіху?
Якщо ви зіткнулися з людиною, яка щиро вірить в те, що удачі бажати не можна, не відмовляйтеся від спілкування з ним. Просто постарайтеся вибрати більш душевну фразу, залежно від сформованої ситуації. Наприклад, відмінно підійдуть для побажання успіху слова: «Всього найкращого!», «Всіх благ!» або «Сподівайся на краще!». Ви можете навіть вимовити фразу з «Зоряних воєн»: «Так буде з вами сила!» Або ще показати схрещені пальці. Вважається, що це теж особливе побажання успіху. Якщо людина вже зовсім близький, також можна сказати: «Зітри їх в порошок!», «Порви їх» або «Я знаю, ти впораєшся». І це буде тільки на благо! Ну або просто його обійняти і сказати напутні слова.
Відео по темі: “Про розумінні слова “Удача”
Пропонуємо вам подивитися відео, де протоієрей Володимир Головін розповідає, чому слово “Вдача” не зовсім хороша і як на нього повинен реагувати православна людина. Думаємо, багатьом воно буде корисно і цікаво.
В якості висновку
Ви можете вірити в те, що удачі бажати не можна, чи ні. Але, як відомо, навіть у жарті є зерно істини. Тому, може, не варто цього робити. Хоча б для того, щоб не поставити людину та її долю в пряму залежність від чого-то непредопределенного, безособового і випадкового. Ну а якщо раптом захотілося побажати успіху, просто скажіть: «Бог у поміч!» – або одну з тих фраз, що ми приводили в даній статті. Любові вам і всіляких благ!
