Що говориться в притчі про Божому промислі?
Один пустельник, знаючи, чому не можна бажати удачі в православ’ї, просив у Бога явити шляху Свого промислу і став постити. Одного разу він відправився в далекий шлях, по дорозі йому зустрівся інок (то був Ангел) і запропонував бути супутником. Той погодився. До вечора вони стали на постій до одного благочестивого чоловіка, який запропонував їм їжу на срібному блюдечку. Але, на подив відлюдника і господаря будинку, інок після куштування їжі взяв посуд і викинув у море. Ну ладно, ніхто нічого не сказав, подорожні вирушили далі.
На наступний день відлюдник і чернець зупинилися в іншого чоловіка. Але і тут біда! Перед дорогою господар вирішив привести до своїм гостям маленького сина, щоб ті благословили його. Але чернець доторкнувся до отрока і забрав його душу. Занімілі від жаху старець і батько дитини не змогли вимовити ні слова. Супутники знову пішли. На третій день вони залишилися в напівзруйнованому будинку. Відлюдник сів їсти, а його «друг» розібрав і зібрав заново стіну. Ось тут старець вже не витримав і поцікавився, навіщо той все це робить, з якою-такою метою.
Тоді чернець зізнався, що він насправді Ангел Божий. І пояснив свої вчинки. Як виявилося, перший господар будинку – людина богоугодний, але ось блюдо було набуте ним неправдою. Тому довелося посуд викинути, щоб не втратив чоловік нагороди своєї. Другий господар теж богоугодний, але його син, якби виріс, став справжнім лиходієм, здатним на злісні вчинки. А третій чоловік – людина ледачий і аморальний. Дід його, будував будинок, приховав у стіні дорогоцінне золото. Але господар через нього міг би в подальшому загинути. Тому довелося поправити стіну, щоб подібного не сталося.
На закінчення Ангел повелів старця повертатися в келію і особливо ні про що не думати, адже, як каже Дух Святий, що «шляхи Господні – несповідимі». Тому і не варто їх відчувати, користі від цього ніякої не буде. Все Бог дає – і горе, і радість, і гріх. Але одне – за вподобанням, інше – за промислом, а третє – по попущенню (Лк. 2:14). І все залежить від волі Його. Втім, як і від вашої. Адже Господь не забирає у людини свободу вибору. А успіху, як ви бачите, тут немає місця.
