Різні класифікації
Доктор визначає розмір щитовидної залози, використовуючи пальпацію і візуальний огляд хворого. За класифікацією ВООЗ починаючи з 1994 року виділяють наступні ступені:
- 0 – зоб не видно візуально, і його неможливо пропальпувати;
- 1 – зоб прощупується, але візуально, при знаходженні шиї в природному положенні він не видний;
- 2 – візуально і пальпаторно зоб легко можна виявити.
Згідно з іншою класифікацією (по Миколаєву) розрізняють такі ступені дифузного токсичного зоба:
- 0 – не пальпується і не визначається заліза;
- I – при пальпації можна визначити перешийок щитовидної залози, візуально вона видна;
- II – бічні частки можна виявити при обмацуванні, під час ковтання візуально легко побачити зоб;
- III – візуально видно товста шия;
- IV – залоза збільшена, в результаті цього помітна деформація форми шиї;
- V – щитовидна залоза досягає особливо великих розмірів.
Крім того, по важкості захворювання можна виділити декілька ступенів:
Відома ще одна класифікація, згідно з якою розрізняють перебіг хвороби:
- Субклінічний – симптоми стерті, діагноз виставляється на підставі результатів дослідження крові на гормональні речовини.
- Манифестное – має яскраво виражену клініку. Тиреотропний гормон в крові не визначається, концентрація тиреоїдних гормональних речовин завищена.
- Ускладнений – приєднуються порушення психічного характеру. Робота серцево-судинної та інших важливих систем порушена. У індивіда діагностують критичний дефіцит маси тіла.