Дисфункціональна маткова кровотеча: причини, наслідки та особливості лікування

Діагностика

Комплекс діагностичних заходів включає в себе:

  • Збір анамнезу.
  • Огляд шийки матки – виявлення видимих змін.
  • Цитологічний аналіз мазка із цервікального каналу.
  • УЗД – для виявлення патології яєчників, ендометріозу або міоми.
  • Аналіз крові на гормональні речовини, загальний, біохімія.
  • Діагностичне вишкрібання – виявлення атипових клітин, гіперплазії.
  • МРТ – виявлення порушень у роботі гіпофіза і гіпоталамуса.
  • При наявності показань рекомендуються додаткові методи обстеження та консультації лікарів спеціалістів.

    Патогенетичний механізм

    Дисфункціональні маткові кровотечі (код за МКХ-10: N92) – це наслідок гормонального збою і розлади регуляції функцій яєчників, контроль діяльності яких здійснюється гіпоталамо-гіпофізарної системою. Збій в роботі гіпофіза призводить до порушення дозрівання фолікула і менструальної функції. В результаті в жіночому організмі збільшується рівень естрогенів. З-за відсутності в яєчниках синтезу жовтого тіла прогестерон не проводиться. У матці спостерігається розростання ендометрія, який згодом відторгається і виникає крововтрата. Інтенсивність і тривалість кровотечі залежить від фібринолітичної активності, агрегації тромбоцитів і тонусу судин. Виділення можуть припинитися самостійно, але існує ризик їх повторення. Основні ознаки патологічного кровотечі:

    • запаморочення;
    • хворобливі відчуття в нижній частині живота;
    • слабкість;
    • зниження тиску;
    • потемніння в очах;
    • неприємні відчуття в області попереку;
    • поганий апетит;
    • спрага;
    • досить великий обсяг виділень;
    • нерегулярні місячні;
    • подовження менструації.
    Цікаве:  Румикоз: інструкція по застосуванню, аналоги та відгуки