Застосування препаратів
Медикаментозне лікування може бути патогенетичним, спрямованим на основне захворювання, і симптоматичним, покликаним купірувати симптоми дисциркуляторної енцефалопатії. Іноді може знадобитися хірургічне втручання.
Патогенетична терапія має на увазі боротьбу з високим артеріальним тиском, ураженням судин атеросклеротичними бляшками, порушеннями метаболізму. З метою лікування дисциркуляторної енцефалопатії головного мозку призначаються медикаменти різних груп.
Медикаменти від високого тиску
Щоб взяти під контроль перебіг артеріальної гіпертензії, застосовують:
- Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. Ці препарати прописують пацієнтам з високим тиском, особливо в молодому віці. Найефективніші засоби «Капроприл», «Лізиноприл», «Каптопрес», «Лозартан», «Тенорик». Ліки цієї групи сприяють гальмуванню гіпертрофічних процесів у серці і артеріолах, відновлюють кровообіг і мікроциркуляцію.
- Бета-адреноблокатори. До таких відносять препарати «Атенолол», «Піндолол», «Анаприлін», які знижують кров’яний тиск і сприятливо впливають на серцевий м’яз, що особливо необхідно пацієнтам з аритмією та хронічною серцевою недостатністю. Бета-блокатори в основному приймають одночасно з інгібіторами АПФ.
- Антагоністи кальцію. Лікарські засоби цієї групи чинять гіпотензивний ефект і стабілізує серцевий ритм, усуваючи спазми судин, знижуючи напругу стінок артеріол і стимулюючи кровотік у головному мозку. Найпопулярнішими з препаратами антагоністів є «Ніфедипін», «Дилтіазем», «Верапаміл».
- Сечогінні засоби. Такі медикаменти, як «Фуросемід», «Верошпірон», «Гіпотіазид» та інші опосередковано чинять гіпотензивну дію за рахунок виведення зайвої рідини з організму, завдяки чому знижується обсяг циркулюючої крові. Сечогінні препарати призначають пацієнтам з дисциркуляторною енцефалопатією в комплексі з інгібіторами АПФ, антагоністами кальцію та бета-адреноблокаторами.
