Дизентерія: симптоми, лікування і наслідки

Ускладнення та профілактичні заходи

Наслідки захворювання проявляються при несвоєчасному та неправильному лікуванні. Найбільш поширеними вважаються:

  • пневмонія;
  • анемія;
  • перитоніт;
  • періколи;
  • випадіння прямої кишки;
  • кишкова кровотеча;
  • гіпотрофія.

Найдієвішим методом профілактики є привчання малюка:

  • дотримуватися правил особистої гігієни;
  • не підносити руки до рота;
  • не смоктати пальці;
  • перед їжею мити руки.

Ці прості правила вбережуть ваше чадо від зараження дизентерією.

Гостра та хронічна дизентерія

Розвиток захворювання в гострій стадії проходить наступні етапи:

  • Тонкокишкової. У цей період з’являється лихоманка, больовий синдром у верхній частині живота, рясний стілець.
  • Коліки етап дизентерії. Симптоми: у випорожненнях присутній слиз, кров, гній. Консистенція калу рідка. Можливі помилкові позиви до дефекації. Стілець до п’ятдесяти разів за добу. Біль набуває переймоподібний характер і переміщається в низ живота. Хворий різко втрачає вагу, дерма стоншується, кінцівки стають холодними на дотик, риси обличчя загострюються, з’являється сильна спрага.

Вчасно почата терапія дозволяє зупинити захворювання на першому етапі. Симптоми дизентерії залежать від віку людини і стану його здоров’я. В одному випадку захворювання може протікати в легкій формі і обмежитися діареєю. В іншому – спостерігається тяжкий перебіг, сильне зневоднення і навіть дистрофія. Другий варіант зустрічається у дітей, громадян похилого віку і ослаблених осіб.

Цікаве:  Ефективне лікування мігрені: препарати та народні засоби

Хронічну форму діагностують при тривалості хвороби більше трьох місяців. Протікає вона у вигляді рецидивного або безперервного перебігу.

Інтоксикація у цьому випадку відсутня, але мають місце такі симптоми хронічної дизентерії:

  • щоденний стілець рідкої консистенції зеленуватого відтінку з домішкою слизу, крові;
  • болі в животі;
  • помилкові позиви до дефекації;
  • втрата ваги.

Ці симптоми з’являються через кілька місяців після одужання. Провокує розвиток хронічної форми захворювання виснаження, авітаміноз, перевтома, загальна слабкість. Загострення викликані порушенням раціону, стресом. Пацієнти з хронічною формою дизентерії являють собою джерело зараження.

Лікування симптомів дизентерії в будь-якій стадії – це заповнення в організмі рідини, солей і вітамінів, а також лікувальна дієта. З ліків показані препарати, що володіють антибактеріальною, протизапальною, терпкою, спазмолітичну дію, пробіотики та ферменти.