Емпієма плеври: класифікація
На сьогоднішній день існує безліч схем, що дозволяють класифікувати подібну патологію, адже під увагу потрібно приймати самі різні чинники.
Наприклад, в залежності від особливості та тривалості перебігу виділяють гостру і хронічну емпіему плеври. Симптоми подібних форм можуть бути різними. Наприклад, при гострому запально-гнійному процесі на перших план виходять ознаки інтоксикації, при цьому захворювання триває менше місяця. Якщо мова йде про хронічній формі захворювання, то симптоми більш розмиті, але турбують пацієнта протягом тривалого часу (більше 3 місяців).
Залежно від характеру ексудату емпієма може бути гнійним, специфічної, гнильної та змішаної. Існує закрита (гнійні маси містяться в плевральній порожнині і не виходять назовні) і відкрита форма захворювання (спостерігається формування нориць між плеврою і легкими, бронхами, шкірою, крізь які циркулює ексудат).
До уваги беруть і об’єм утвореного гною:
- мала емпієма — обсяг гнійних мас не перевищує 250 мл;
- середня, при якій об’єм ексудату дорівнює 500-1000 мл;
- велика емпієма — спостерігається скупчення великої кількості гною (більше 1 літра).
В залежності від розташування вогнища патологічний процес може бути як одно-, так і двостороннім. Зрозуміло, всі ці характеристики важливі для складання ефективної схеми лікування.
