Діагностика
Кваліфікований фахівець може з легкістю поставити правильний діагноз на підставі одних тільки візуальних симптомів. Первинне дослідження може складатися з:
- детального опитування хворого, необхідного для визначення часу виникнення початкових ознак і інтенсивності їх вираженості;
- вивчення історії патології та існуючого анамнезу – для пошуків предрасполагающего до виникнення захворювання фактора;
- уважного фізичного огляду травмованого ділянки, її пальпації та перкусії.
Виявлення дисплазії не передбачає здійснення лабораторних досліджень сечі, крові і калу, так як вони не мають у такому випадку діагностичною цінністю.
Серед інструментальних способів виявлення хвороби можна виділити:
- МРТ;
- денситометрію;
- КТ;
- рентгенографію.
Дуже важлива диференціальна діагностика, яка допоможе відокремити патологію від всіляких пухлин, запальних і гіперпластичних явищ.
Крім усього іншого, підтвердити діагноз можна за допомогою ендоскопічного обстеження з біопсією. У такому варіанті взяті аналізи додатково відправляються на гістологічне тестування.
Хоча насправді очевидні зміни патологічного характеру добре видно на рентгені. Фіброзну дисплазію можна виявити навіть на основі цього типу дослідження і детального огляду пацієнта. Але легкі форми хвороби все ж бажано підтвердити за допомогою допоміжних методик.
