Незважаючи на те, що сучасна медицина не стоїть на одному місці і постійно розвивається, багато захворювання залишаються маловивченими. До їх числа відноситься і генітальний ендометріоз. Вчені так і не змогли повністю з’ясувати, чому будівельний матеріал матки раптом потрапляє в черевну порожнину і прикріплюється там до внутрішніх органів.
У статті поговоримо про таке захворювання в гінекології, як генітальний ендометріоз, розглянемо основні причини його виникнення, симптоми, методи діагностики і лікування.
Загальні відомості про захворювання та його види
Ендометріоз – це патологічний розростання слизової оболонки матки, яке може спостерігатися в органах статевої системи або за її межами (кишечник, сечовий міхур, нирки, органи малого тазу, черевна стінка, легкі і так далі).
В залежності від локалізації, захворювання поділяють на два основних види:
При запущеній стадії захворювання спостерігається змішана локалізація вогнищ гетеротопій.
У свою чергу, генітальний ендометріоз поділяють на:
- экстраперитонеальный – локалізується в нижній частині статевої системи (піхву, ректовагинальная перегородка,зовнішні статеві органи і так далі);
- перитонеальний – уражаються тазова очеревина, яєчники, маткові труби;
- внутрішній генітальний ендометріоз (аденоміоз) – спостерігається в м’язовому шарі матки. При цьому орган стає кулястої форми і збільшується в розмірах (приблизно як на 6 тижні вагітності).
Ендометріоз у більшості випадків спостерігається у жінок дітородного віку (від 25 до 40 років). Набагато рідше він виникає у підлітків у період становлення менструальної функції (10 %) і під час клімаксу (2-5 %).
Нерідко захворювання проходить безсимптомно, тому цілком можливо, що воно зустрічається набагато частіше.
В залежності від ступеня ураження м’язового шару, виділяють чотири стадії ендометріозу:
В кожному окремому випадку розміри і форма вогнищ можуть відрізнятися: від зовсім маленьких круглих утворень до безформних розростань діаметром у кілька сантиметрів. При цьому для них характерно циклічне дозрівання. Найпростіше помітити вогнища ендометріозу напередодні менструації.
Стадії розвитку захворювання
В залежності від кількості вогнищ ендометріозу і ступеня вираженості інших симптомів, існує 4 стадії захворювання:
При своєчасному зверненні за допомогою до фахівця (на першій і другій стадіях ендометріозу), можливий позитивний прогноз лікування. Єдине, що потрібно від пацієнтки – прислухатися до всіх рекомендацій лікаря і не обривати призначений курс терапії.
При ендометріозі третьої та четвертої стадії шанси жінки завагітніти і успішно виносити дитину, на жаль, прагнуть до нуля. Радує лише те, що на даному етапі лікування хоч і буде проходити досить складно, але все ж допоможе впоратися з проблемою.
Причини розвитку захворювання
Конкретні причини генітального ендометріозу для лікарів до цих пір залишаються загадкою. Широко поширена думка, що на розвиток захворювання впливає підвищений вміст в організмі статевих гормонів (естрогенів). Саме з-за нього відбуваються збої у функціонуванні та створення клітин, а ендометрій проростає в ті тканини, де його не повинно бути.
Не виключено, що з’ясувати причини патології так і не вдасться. Разом з тим визначено кілька факторів, які здатні сприяти її розвитку:
Також було помічено, що кількість випадків ендометріозу знижується перед клімаксом, але потім різко зростає під час його гострого періоду. Це пов’язано з частим викидом естрогенів, який провокує прискорення розростання ендометрію.
Ознаки захворювання
В деяких випадках симптоми генітального ендометріозу жінка не звертає ніякої уваги. Все тому, що вони мають неяскраву ступінь виразності і практично не доставляють дискомфорту. В такому випадку виявити наявність захворювання можна буде лише під час чергового візиту до гінеколога. Ось чому не варто відмовлятися від профілактичних оглядів хоча б раз у півроку!
Але деякі ознаки, після появи яких необхідно здатися фахівця, все ж, існують. До симптомів зовнішнього і зовнішнього генітального ендометріозу у жінок відносять:
Методи діагностики захворювання
Для діагностики ендометріозу матки необхідно звернутися до висококваліфікованої гінеколога. Спеціаліст опитає пацієнтку і проведе огляд на кріслі. В деяких випадках можна визначити наявність захворювання вже на даному етапі. Але для отримання додаткової інформації, наприклад, уточнення локалізації вогнищ, знадобиться УЗД органів малого тазу і черевної порожнини.
Додатковими методами діагностики ендометріозу є:
- кольпоскопія;
- гистеросальпінгоськопія;
- спіральна комп’ютерна томографія;
- магнітний резонанс;
- лапароскопія;
- дослідження пухлинних маркерів СА 19-9, СА-125, СЕА і РО-тесту;
- ендоскопічний огляд порожнини матки;
- рентгенівські знімки матки і її труб.
Лікування захворювання
Сучасні методи лікування генітального ендометріозу включають в себе застосування медикаментозних препаратів, хірургічні втручання і, в якості допоміжного компонента, різні народні засоби. Варто розглянути окремо кожен із зазначених пунктів.
Медикаментозне лікування
Лікування генітального ендометріозу в першу чергу спрямоване на корекцію гормонального фону, зниження швидкості поширення вогнищ ураження, усунення супутніх симптомів захворювання. Крім цього, виникає необхідність у застосуванні спеціальних препаратів, які збережуть дітородну функцію жінки.
Як правило, спочатку жінці призначають застосування протизаплідних препаратів, які містять у своєму складі естроген і прогестерон. Приймати їх необхідно відповідно до розробленої в індивідуальному порядку схемою. Найскладніше на даному етапі – це підібрати правильний препарат. Оцінка ефективності засобу проводиться через місяць з моменту початку його застосування. При відсутності позитивної динаміки, погіршенні стану чи появі побічних ефектів обраний препарат замінюється іншим.
Медикаментозна терапія не закінчується на застосуванні протизаплідних засобів. При генітальному ендометріозі середнього ступеня тяжкості, наприклад, можуть додатково призначити прийом сильнодіючих знеболюючих препаратів. Не варто ними зловживати, так як подібні засоби викликають звикання!
При наявності показань при лікуванні ендометріозу матки можуть також використовуватися:
- протизапальні препарати;
- антибактеріальні засоби;
- седативні препарати;
- імуномодулятори;
- вітамінні комплекси.
Хірургічне лікування
Якщо медикаментозна терапія не принесла ніяких результатів, позбавлятися від проблеми доведеться хірургічним шляхом. Відразу варто відзначити, що такий вид лікування може бути досить тривалим (при запущеній формі), травматичним і вимагає від фахівця високої кваліфікації.
Як правило, осередки ураження видаляють лапароскопічним методом. Для даного виду втручання характерні відсутність серйозних ускладнень і швидкий перебіг реабілітаційного періоду.
У складних випадках може виникнути необхідність у порожнинної радикальної операції, яка передбачає видалення матки.
Існують і інші сучасні методик, такі як:
- кріотерапія;
- електрокоагуляція;
- лазерна вапоризація.
Вони дуже ефективні, але мають важливим мінусом – досить високою вартістю. Дозволити собі один з вищевказаних методів лікування може далеко не кожна пацієнтка.
Після закінчення хірургічного лікування пацієнтам зазвичай рекомендують пройти курси фізіотерапії. Сюди відносяться:
- магнітотерапія;
- електрофорез;
- ультразвук.
Народні методи лікування
Народні засоби можна використовувати виключно в якості допоміжної терапії. Настої і відвари різних лікарських рослин можуть бути призначені як для зовнішнього так і для внутрішнього застосування.
Важливо запам’ятати! Не всі лікарські рослини безпечні для здоров’я! Перш ніж почати їх використовувати, необхідно проконсультуватися зі своїм лікарем.
Наслідки захворювання
Крім того, що генітальний ендометріоз 2 ступеня і більше доставляє пацієнтці масу незручностей, він може стати причиною розвитку серйозних ускладнень і відбитися на жіночому здоров’ї. Чому так небезпечно захворювання?
В першу чергу – це:
- безпліддя;
- збільшення ризику викидня при вже настала вагітності;
- зміна гормонального фону;
- порушення циклу, зміна характеру менструальних виділень, можливий розвиток анемії внаслідок великих крововтрат;
- поява кровотечі між менструаціями;
- виникнення злоякісної пухлини в результаті розростання клітин ендометрію.
Як бачимо, захворювання здається абсолютно невинною лише на перший погляд. А на практиці, воно здатне привести до дуже серйозних наслідків. Тому чим раніше вдасться виявити генітальний ендометріоз, тим більше шансів на її успішне лікування. Також це збільшить шанси на збереження дітородної функції і уникнути інших небезпечних наслідків, які ми згадували вище.
Профілактика захворювання
На жаль, немає якогось певного способу, який допоможе повністю уберегти жінку від захворювання. Але дотримання деяких профілактичних заходів дозволить значно знизити ризик виникнення ендометріозу або посприяє його своєчасної діагностики:
Будьте здорові!
