Збудник такого неприємного захворювання, як генітальний герпес, є в організмі дуже багатьох людей. Зараження відбувається при незахищеному статевому контакті, від матері до дитини при пологах або побутовим шляхом. Вірус може знаходитися в організмі дуже довгий час (нерідко і все життя), ніяк не проявляючи себе. Активізується запальний процес при наявності сприятливих для нього чинників.
Генітальний герпес супроводжується неприємними симптомами, часто рецидивує. Це захворювання в обов’язковому порядку вимагає лікування. Тільки звернувшись до лікаря можна уникнути рецидивів статевого герпесу. Як лікувати генітальний герпес у жінок? Про це піде мова в статті. Також розглянемо далі причини активізації вірусу, шляхи передачі ВПГ, симптоми та прояви захворювання, діагностичні процедури і заходи профілактики.
Збудник
Збудником генітального або статевого герпесу є вірус простого герпесу, який далі будемо називати ВПГ. На даний момент медичному співтовариству відомо вісім типів захворювання. Генітальний герпес у жінок і чоловіків викликають тільки перші два типу ВПГ, тобто ВПГ-1 і ВПГ-2. Як правило, захворювання виявляється викликаним (у 80 % випадків) вірусом другого типу, причиною решти 20 % є ВПГ-1 або поєднання обох форм. Крім того, ВПГ-1 зазвичай викликає лише перший прояв хвороби, рецидиви ж пов’язані з активністю вірусу другого типу.
Зазвичай генітальний герпес у жінок вражає область промежини, заднього проходу і зовнішні статеві органи. В меншій кількості випадків прояви захворювання зачіпають шийку матки і піхву. При ускладненому перебігу хвороби або в особливо запущених ситуаціях запальний процес може переходити на фаллопієві труби і тіло матки. Пік захворюваності припадає на вікову групу жінок від 21 до 25 та від 34 до 38 років.
Наявність в організмі вірусу герпесу зовсім не означає те, що буде мати місце виражена клінічна картина захворювання. У більшості випадків жінка є носієм ВПГ і не підозрює про наявність у себе хвороби. Герпес може протікати приховано, мешкати у слизових оболонках і нервових вузлах чи не десятиліттями. Нерідко ВПГ присутній в організмі жінок-носіїв (носія) протягом усього життя.
Поширеність хвороби
Медики стверджують, що вірусами першого і другого типів інфіковано практично дев’яносто відсотків населення. ВПГ проникає в організм, а потім залишається там на все життя. Активізується патологічний процес при наявності сприятливих йому факторів, які будуть розглянуті далі. Власне, прояви герпесу зустрічаються лише у невеликої частини носіїв вірусу. Згідно зі статистичними даними, в США три відсотки населення хоча б раз у житті зверталися до лікаря з симптомами генітального герпесу. Але диспансеризація показала, що вірусом другого типу інфікований кожен п’ятий.
Шляхи передачі герпесу
В основному генітальний герпес передається статевим шляхом, тобто внаслідок статевого контакту з носієм ВПГ без використання засобів бар’єрної контрацепції. У партнера при цьому не може бути якихось зовнішніх проявів герпесу. Передача вірусу може відбутися як при вагінальному контакті, так і при анальному або оральному сексі. Ризикують заразитися герпесом жінки, що мають багато статевих партнерів, часто їх міняють, молоді дівчата, які рано почали вести статеве життя.
В деяких випадках, але надзвичайно рідко (2 інциденту на 100 тис. пологів, якщо вірити медичним статистичними даними по Європі), вірус передає від матері дитині при його проходженні через родові шляхи. При цьому на слизовій піхви жінки і голівці дитини, швидше за все, будуть помітні подряпини, через які вірус передався. Можливе зараження через взаємодію з біологічними рідинами хворого, тобто кров’ю, лімфою і спермою. У зв’язку з цим в групу ризику потрапляють гінекологи, венерологи і працівники медичних лабораторій.
Можливо самозараження пацієнта, коли він постійно торкається до висипань, наприклад, на губах, а потім тією ж рукою доторкається до інтимної області. Це дуже рідкісний випадок зараження, але і цей варіант інфікування теж потрібно знати. Крім того, іноді можливе зараження побутовим шляхом, тобто через громадські унітази, загальне використання деяких предметів (постільної білизни, мило, рушники, мочалки). Ймовірність зараження багаторазово збільшується, якщо у жінки є тріщини, ранки або виразки на статевих органах.
Так, найбільш поширеними причинами генітального герпесу у жінок є безладні статеві зв’язки, часта зміна партнерів і відмова від використання контрацепції (тут важливо згадати, що від ІПСШ у загальному і генітального герпесу, зокрема, може вберегти, та й то не з повною ймовірністю, лише бар’єрна контрацепція, тобто презервативи, а не протизаплідні таблетки або спіраль). Зараження можливе в більш ніж 50 % випадків, якщо партнер є носієм ВПГ-1 і ВПГ-2.
Фактори ризику
Від проявів герпесу найчастіше страждають жінки, які схильні до одному або декільком факторам ризику. Під впливом наступних факторів вірус може активізуватися і викликати явну клінічну картину:
- зниження імунітету з будь-якої причини;
- кілька статевих партнерів;
- незахищений секс з новим партнером;
- недостатнє харчування;
- нервові переживання, часті стреси;
- недостатня гігієна;
- переохолодження або перегрівання;
- критичні дні;
- хронічне недосипання;
- прийом деяких лікарських препаратів;
- будь операційне втручання на ділянці статевих органів;
- перенесений аборт;
- наявність супутніх гінекологічних захворювань.
Первинна гостра форма
Генітальний герпес у жінок протікає в трьох клінічних формах. Найбільш важкий перебіг і яскрава симптоматика характерна для первинної гострої форми. Як правило, локалізується захворювання в промежини, зовнішніх статевих органах, у піхві, на шийці матки або в сечовипускальному каналі. Найчастіше статевий герпес проявляється у жінок на кліторі і малих статевих губах, поступово охоплюючи всі статеві органи. При оральному сексі можливе ураження слизової ротової порожнини і верхніх дихальних шляхів.
Інкубаційний період генітального герпесу у жінок триває п’ять-вісім днів з моменту зараження. Через цей же час виникають ознаки інфекції. Як виглядає генітальний герпес у жінок? Це висипання, пухирці, які потім перетворюються у виразки, які загоюються протягом місяця і більше.
Прояви генітального герпесу у жінок в гострій формі включають в себе:
Розрив бульбашок супроводжується, як правило, печінням, сильними болючими відчуттями, свербежем, дискомфортом в області статевих органів, тяжкістю в нижній частині живота – все це ознаки генітального герпесу у жінок. На цьому тлі часто з’являються симптоми загального нездужання. Як проявляється генітальний герпес у жінок? Загальні симптоми включають в себе:
- підвищення температури тіла до 37 градусів за Цельсієм;
- мігрень, безсоння і загальну слабкість;
- збільшення лімфатичних вузлів у паховій області.
Прояви хвороби у різних представниць прекрасної статі, як правило, індивідуальні. Можливі деякі відхилення, але клінічна картина в більшості випадків дозволяє чітко встановити захворювання.
Симптоми генітального герпесу у жінок зникають, як тільки загоюються виразки. Але вірус має здатність існувати в організмі протягом тривалого періоду часу, так що в більшості випадків гостра форма переходить в хронічну, яка час від часу рецидивує.
Хронічний герпес
Приблизно у 60-65 % жінок, що перенесли гострий генітальний герпес, виникають рецидиви. Перше повторення захворювання настає протягом року після гострого запального процесу. Загострення при важкій формі захворювання можуть виникати щомісяця, при легкій — приблизно один раз в три роки. Лікарі виділяють три типи хронічного герпесу в залежності від частоти рецидивів:
Атипова форма хвороби
Атиповий герпес відрізняється слабкою вираженістю симптомів захворювання. Зазвичай він вражає не тільки зовнішні, але і внутрішні статеві органи, тобто матку і придатки. Можна припустити наявність атипового герпесу при наявності симптомів гінекологічних захворювань, збудників яких виявити не вдається з допомогою різних методів діагностики. Те ж саме можна говорити про тих ситуаціях, коли лікування не приносить видимого результату протягом тривалого часу.
Симптоми генітального герпесу у жінок, якщо говорити про атипової формі, як правило, мало виражені. Не буває при цій формі характерних бульбашок і виразок. Виділення з піхви при цьому рясні, водянисті, також характерні:
- слабкий набряк статевих органів;
- дуже маленькі бульбашки;
- печіння і сильний свербіж у промежині;
- відчуття дискомфорту.
Основні прояви
Так, основним симптомом статевого герпесу є бульбашки і виразки на статевих органах. Як виглядає генітальний герпес у жінок? Фото висипань ви можете побачити нижче. Так, наприклад, виглядають загоюються виразки. Крім того, характерні дискомфорт, свербіж і печіння в промежині, набряки, нерідко додаються ще і загальні симптоми: підвищення температури тіла, слабкість, безсоння.
При появі симптомів герпесу необхідно відразу ж звернутися в лікарню. Спочатку варто відвідати гінеколога, щоб виключити інші патології інтимної сфери, алергічні реакції та неінфекційні хвороби. Обов’язково потрібно здати аналізи, адже одного тільки візуального огляду категорично недостатньо. Тільки після вивчення результатів аналізів лікар зможе поставити діагноз і призначити відповідне лікування.
Супутні захворювання
Часто представниці прекрасної статі скаржаться на виникнення герпетичного циститу. При цьому жінка частіше починає відчувати позиви в туалет «по-маленькому», відчуваючи при сечовипусканні сильний біль і печіння. Крім того, герпес нерідко провокує появу кольпіту, ендометріозу вірусної природи, лейкоплакії шийки матки.
Кольпіт (або вагініт) — це запалення піхви, який супроводжується аномальними виділеннями з піхви, свербінням, неприємними відчуттями в області промежини, які посилюються під час критичних днів, може приєднатися відчуття сухості. Ендометріозом називають запалення матки, яке проявляється болем у нижній частині живота під час менструації. Зазвичай дискомфорт віддає у поперек або крижі. Лейкоплакія — це ураження слизової, основною небезпекою якого є можливість злоякісного переродження вогнищ ороговіння.
Часто виникають при герпесі уретрит і цистит. Ці захворювання видільної системи характеризуються частими позивами до сечовипускання, хворобливістю при цьому процесі, дискомфортом і сильним печінням, появою домішки крові в сечі. У жінок цистит часто супроводжує первинного інфікування статевим герпесом.
Якщо при проведенні діагностичних процедур лікар виявить декілька захворювань на тлі генітального герпесу, лікування буде проводитися загальне для всіх патологій.
Герпес і вагітність
Якщо жінка заражена вірусом герпесу і виношує дитину, вірогідність зараження плода надзвичайно мала, але все ж існує. Але можливість може досягати 50 % і більше, якщо у майбутньої мами діагностовано гострий первинний герпес. Зараження, як правило, відбувається при проходженні дитини через родові шляхи. До речі, кесарів розтин не виключає ймовірності передачі вірусу немовляті.
Інфікування дитини може призвести до тяжких уражень ЦНС, шкіри та очей. Ймовірно ускладнення у вигляді енцефаліту. На пізніх термінах герпес у гострому перебігу загрожує викиднем або спонтанним мимовільним перериванням вагітності. Герпес може бути причиною народження дитини-інваліда (це друга причина, яка призводить до розвитку вад у плода, після краснухи).
Генітальний герпес при вагітності лікується з допомогою медикаментів рідко. Якщо явні прояви відсутні, лікар може порекомендувати провести терапію вже після пологів. У будь-якому випадку підхід до ведення вагітності жінок з герпесом повинен бути дуже обережним.
Діагностика герпесу
Лікування генітального герпесу у жінок повинно початися відразу ж після діагностики захворювання. З цією метою проводиться гінекологічний огляд, а також інші діагностичні процедури, метою яких є підтвердження або спростування діагнозу. Зовнішні прояви генітального герпесу (фото було наведено вище) схожі з симптомами деяких гінекологічних захворювань, так що одного лише огляду досвідченого лікаря-гінеколога недостатньо. Нехай навіть фахівець буде висококваліфікованим.
Самими надійними методами, які дозволять визначити захворювання і почати лікування генітального герпесу у жінок, є генодиагностика і вірусологічне дослідження. У першому випадку у виділеннях пацієнтки визначають наявність ДНК-вірусу. Здатність цього тесту виявити наявність і тип вірусу доходить до 100 %, так що дослідження дуже інформативно.
При вірусології вміст пухирців поміщають у спеціальне середовище, де відбувається подальше розмноження вірусу.
Серед допоміжних методів діагностики можна перерахувати визначення антитіл у крові і реакції РИФ. Антитіла, правда, є у багатьох людей, так що їх наявність в організмі не говорить прямо про наявність герпесу або факт зараження статевим шляхом. Але визначення наявності антитіл є дуже важливим методом у деяких складних випадках або при вагітності, коли необхідно з’ясувати особливості перебігу патології.
Лікування захворювання
Як лікувати генітальний герпес у жінок? Терапія не призведе до повного зникнення вірусу, але ефективно і швидко усуне прояви захворювання, знизить частоту та складність нових ускладнень. Лікування генітального герпесу у жінок, так і у чоловіків передбачає застосування спеціальних препаратів та противірусної хіміотерапії.
Дослідженнями доведена висока ефективність чотирьох лікарських засобів: «Ацикловіру», «Валацикловіру», «Фамацикловира» і «Пенцикловира». У Росії із них є тільки перші три. Найчастіше при лікуванні генітального герпесу у жінок використовують «Ацикловір». Чим раніше почати лікування, тим більшої ефективності можна очікувати. Максимальна ефективність досягається, якщо терапія розпочата безпосередньо перед появою висипань або в першу добу.
Як вилікувати генітальний герпес у хронічному перебігу? Якщо часто трапляються рецидиви, то може призначатися тривале лікування курсом на кілька місяців. Це дозволить знизити частоту рецидивів на три чверті і зменшити болючість прояву симптомів. Лікування це складний і тривалий, так що рішення про призначення препаратів приймається лікарем в залежності від безлічі факторів. Враховуються і психологічний стан пацієнтки та її мотивація, і супутні захворювання, і бажання планування вагітності.
Широко поширені в нашій країні препарати, які, за словами виробників чи розповсюджувачів, можуть повністю прибрати герпес з організм, а за пару тижнів і повністю усунути рецидиви. Використання таких препаратів не тільки не підтверджується будь-якої успішної медичною практикою, але й нерідко не має абсолютно ніяких підстав з наукової точки зору. Не існує і вакцин проти герпесу з доведеною ефективністю і безпекою використання.
При герпесі на статевих органах можливо симптоматичне лікування лікарськими засобами місцевої дії. Застосовуються мазі, які допоможуть запобігти поширення вірусу і допоможуть позбутися від більшості неприємних проявів захворювання. Схему лікування призначає гінеколог або дерматолог. Якщо вірус торкнувся і область ануса, необхідні свічки з противірусним препаратом. Можливе також використання анальгетиків з м’яким дією.
Зазвичай курс лікування мазями або свічками займає приблизно п’ять-сім днів. Якщо діагностована гостра форма, що виявляється вперше, то терапія потрібна трохи більш тривала близько десяти днів. Уражені ділянки потрібно змащувати лікарським засобом три-п’ять разів на день.
Важливо пам’ятати, що ніяка терапія не має сенсу без обстеження і лікування статевого партнера.
Можливі ускладнення
Генітальний герпес у жінок (фото симптомів були представлені вище) при відсутності лікування або несвоєчасної терапії загрожує досить неприємними наслідками. Жінка не тільки заразить свого статевого партнера, але й завдасть значної шкоди самій собі і своєму здоров’ю. Статевий герпес може перейти на шийку матки і саму матку, призвести до інфікування внутрішніх органів і систем. У деяких жінок також спостерігаються психологічні проблеми і негаразди в сексуальному житті. Саме тому має значення і психологічна підтримка жінок у період терапії генітального герпесу. Відгуки пацієнток підтверджують, що іноді їм потрібна не тільки медикаментозне лікування, щоб усунути симптоми, але і консультація психолога.
Профілактика
Щоб знизити ймовірність виникнення захворювання, рекомендується відмовитися від установки спіралі як засобу контрацепції, не допускати абортів (а в разі необхідності проводити процедуру щадними методами, медикаментозно, що можливо тільки до восьмого тижня вагітності), користуватися презервативами. Бажано мати постійного партнера, у якого немає захворювань. Також необхідно регулярно здійснювати гігієнічні процедури, піклуватися про своє здоров’я і при підозрі якого-небудь захворювання відразу ж звертатися до гінеколога. Важливо пам’ятати, що профілактичні огляди рекомендується проходити один раз в півроку, не рідше.
Генітальний герпес у чоловіків
Звичайно, не тільки у жінок може виникати статевий герпес. Чоловіки також схильні до цього захворювання. Симптоми характерні всі ті ж: бульбашки і виразки, біль і печіння в області поразки, сильний свербіж, можливо загальне нездужання. Рецидиви протікають зазвичай легше, ніж перший прояв. У сильної половини людства генітальний герпес може призвести до таких патологій, як уретрит, що проявляється болем та порушеннями сечовипускання, появою домішки крові в сечі, цистит. Для останнього захворювання характерні часті позиви в туалет «по-маленькому», болючість і дискомфорт при сечовипусканні. Особливістю перебігу герпесу у чоловіків є подальше прогресуюче розвиток простатиту.
