Гіпертензійний синдром: симптоми, лікування, наслідки

Кучер В.Г.

Діагностика

Виявлення патології відбувається на підставі проведення комплексної діагностики, яка повинна включати в себе як інструментальні методики дослідження, так і клінічні. Пацієнту необхідно пройти кількох спеціалістів для уточнення діагнозу. Як правило, перш за все огляд здійснюють невролог, психіатр, офтальмолог та нейрохірург, а у випадку з новонародженими дітьми також неонатолог.

Для того щоб з’ясувати точну причину патологічного процесу і поставити діагноз “гіпертензійний синдром”, проводять наступні медичні маніпуляції:

  • Рентгенологічне дослідження черепа. У випадку дітей процедура виконується лише після досягнення дитиною однорічного віку.
  • Ехоенцефалографія виявляє можливі ураження мозку.
  • Реоэнцефалограмма. Проводиться для оцінки відтоку крові з вен.
  • Електроенцефалографія застосовується для визначення рівня мозкової активності за допомогою електричних імпульсів.
  • Обстеження очного дна з метою виявлення крововиливів, набряків і спазмів судин.
  • Цереброспінальна пункція для виявлення тиску під впливом ліквору.
  • Магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія.
    • Цікаве:  Як лікувати запор у дитини: що робити, ефективні методи

    У дітей у віці до року джерельце ще не заростає, тому у новонароджених проводиться нейросонографія з допомогою ультразвукового сканування.

    Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8