Терапія у дітей
Якщо недуга має вроджений характер, його лікування необхідно здійснити протягом першого року життя дитини. Дана умова пояснюється необхідністю запобігти розвитку ускладнень і відставання в розвитку.
Терапія в дитячому віці націлена на зменшення кількості вироблюваного ліквору. Крім того, необхідно прискорити процес відтоку з вен. Для досягнення цих цілей робляться наступні призначення:
Дана терапевтична схема дозволяє знизити внутрішньочерепний тиск. Коли гіпертензійний синдром не обумовлений новоутворенням в головному мозку, допустимо використовувати фізіотерапевтичні методики лікування, а також масаж.
Лікування доповнюється прийомом вітамінів групи В, «Аміналону», різних ноотропних препаратів, «Липоцеребрина» і глутамінової кислоти. Іноді використовуються лікарські засоби з седативним ефектом.
Якщо симптоми загострюються, то лікування переноситься в умови стаціонарного спостереження. Для дітей необхідно створити умови, що дозволяють скоротити кількість плачу до мінімуму. Дуже важливо налагодити режим, регулярно гуляти і уникати інфекційного зараження.
Найбільш часто вдається налагодити внутрішньочерепний тиск через 6-12 місяців терапії. Однак саме по собі захворювання може залишитися і періодично давати про себе знати. Потрібно відвідувати невропатолога двічі на рік.
Що стосується оперативного лікування, то необхідність у ньому з’являється, якщо гіпертензійний синдром обумовлений наявністю пухлини, абсцесу або гематоми. Найчастіше проводиться шунтування мозкових порожнин, що дозволяє відновити відтік ліквору. Також хірургічне втручання може знадобитися у разі, коли сталася закупорка судин.
