Гіпохромна анемія — термін, під яким об’єднують цілу групу захворювань, що супроводжуються зниженням значення кольорового показника крові. Подібні зміни свідчать про дефіцит гемоглобіну, а це, в свою чергу, загрожує дуже небезпечними ускладненнями аж до коматозного стану, що розвивається на фоні кисневого голодування.
Зрозуміло, багато людей шукають будь-які додаткові відомості про недугу. Чому розвивається захворювання? Якими симптомами супроводжується? Як проводять лікування гіпохромної анемії препаратами? Наскільки небезпечною може бути хвороба? Відповіді на ці питання важливі для багатьох читачів.
Загальна інформація про захворювання
Як відомо, кров людини складається з рідина плазмової частини і формених елементів, зокрема, еритроцитів, тромбоцитів і лейкоцитів. Еритроцити, або червоні кров’яні клітини, що відповідають за транспорт кисню до клітин, а вуглекислого газу — до тканин легенів.
Свого роду «ядром» еритроцитів є гемоглобін — складна білкова молекула, у складі якої присутній залізо. Саме гемоглобін зв’язує молекули кисню і вуглекислого газу.
Іноді з тих чи інших причин кількість червоних кров’яних клітин, так само як і рівень гемоглобіну, значно зменшується. Саме це стан і називають гіпохромною анемією. До речі, в народі цю недугу відомий під назвою «недокрів’я». Захворювання супроводжується порушенням кисневого живлення клітин, що небезпечно для всього організму.
Причини розвитку анемії
Лікування гіпохромної анемії безпосередньо залежить від причин появи патології. Недуга може розвиватися під впливом різних факторів:
- Зниження рівня гемоглобіну розвивається на тлі кровотеча, що спостерігається, наприклад, на тлі травм, а також після операцій або під час менструації.
- До факторів ризику відносять і внутрішні кровотечі, про які пацієнт може і не підозрювати. До переліку можливих причин відносять геморой, кровоточивість ясен, різні захворювання травного тракту.
- Анемія може бути результатом хронічних інфекційних хвороб, наприклад, гепатитів, туберкульозу, ентероколітів, а також різних уражень нирок.
- Залізодефіцитна анемія часом розвивається на тлі важких форм інтоксикацій, отруєння хімічними речовинами.
- До переліку причин можна віднести хвороби крові.
- Деякі аутоімунні захворювання супроводжуються загибеллю червоних кров’яних клітин, що, відповідно, супроводжується падінням рівня гемоглобіну.
- Анемія розвивається на тлі глистових інвазій.
- Недокрів’я нерідко розвивається під час вагітності, так як в цей період організму жінки і плоду потрібно більше корисних речовин і, зокрема, заліза.
- Вроджені форми анемії розвиваються на тлі інфікування плоду під час внутрішньоутробного розвитку вірусами краснухи, герпесу, а також при резус-конфлікті, після родових травм або ж в результаті неправильного харчування матері.
Форми захворювання
Як вже згадувалося, за даними термінів об’єднується ціла група захворювань, для яких характерна гіпохромія:
- Микроцитарная гіпохромна анемія (вона ж залізодефіцитна) розвивається на тлі дефіциту заліза. В організм людини цей мінерал надходить в недостатній кількості, результатом чого є поступове зниження рівня гемоглобіну. Варто відзначити, що гіпохромна залізодефіцитна анемія є найпоширенішою формою недокрів’я.
- Железоненасыщенная (сидероахрестическая) анемія має зовсім інший механізм розвитку. В організм людини надходить достатня кількість заліза. Тим не менш процеси всмоктування цієї речовини порушено, в результаті чого потрібну кількість гемоглобіну не синтезується.
- Железоперераспределительная форма анемії, як правило, розвивається на тлі туберкульозу, ендокардитів, деякі важких інфекційних і запальних захворювань. Еритроцити посилено розпадаються, залізо в організмі накопичує у формі феритів, які в подальшому не беруть участь у процесах кровотворення.
- Можливі й змішані форми недокрів’я.
На які симптоми варто звернути увагу?
Будь-яка форма недуги, в тому числі і микроцитарная гіпохромна анемія, супроводжується вельми характерними симптомами. Зрозуміло, клінічна картина багато в чому залежить від стадії розвитку захворювання — на початкових етапах захворювання може протікати і без яких-небудь симптомів:
- Пацієнти, як правило, страждають від постійної слабкості, частих запаморочень, появи «мушок» перед очима. Такі симптоми можуть з’являтися як у стані спокою, так і після різкої зміни положення тіла.
- Шкіра хворого нерідко набуває блідого відтінку. Зовнішні покриви стають занадто сухими і лущаться. Між пальцями рук, на ступнях, в куточках губ з’являються хворобливі тріщини, які повільно загоюються.
- Спостерігаються пошкодження і запалення слизових оболонок ротової порожнини.
- Зуби пацієнтів набагато частіше піддаються каріозним процесом.
- Нерідко пацієнти скаржаться на зміну сприйняття смаків і запахів.
- Нерідко анемія пов’язана з відсутністю апетиту і, відповідно, втратою ваги.
- Можливі розлади травлення, зокрема, нудота, проноси або, навпаки, запори.
- Стан нігтів і волосся також погіршується — вони стають ламкими.
- Пацієнти мляві, страждають від постійної втоми і сонливості, їх працездатність значно знижується.
- Навіть мінімальні фізичні навантаження призводить до появи сильної задишки, що, знову ж таки, пов’язано з кисневим голодуванням тканин.
- Якщо мова йде про анемії у дітей, малюки з подібним діагнозом, як правило, слабкі, часто плачуть, вередують, погано сплять.
- Важкі стадії анемії у дітей (особливо якщо недуга вроджений) при відсутності терапії можуть призвести до затримки фізичного та психоемоційного розвитку.
Гіпохромна анемія:
Даний недуга розвивається в кілька стадій, причому кожна з них має особливості перебігу:
- Перша ступінь характеризується легким перебігом. Симптоми на даному етапі практично відсутні. Людина відчуває лише періодичну слабкість, іноді легке нездужання, яке списування на перевтому.
- Друга ступінь (середня) супроводжується вже помітними порушеннями. Бліді покриви бліднуть, з’являється задишка, періодично пацієнти скаржаться на запаморочення, прискорене серцебиття.
- Третій ступінь характеризується дуже тяжким перебігом. Слабкість наростає, з’являється задишка навіть при найменших фізичних навантаженнях. Нігті починають розшаровуватися, волосся випадає. Пацієнти скаржаться на смакові і нюхові порушення, а також оніміння кінцівок. При відсутності лікування хвороба може закінчитися гіпоксичної комою і навіть смертю.
Діагностичні заходи
Діагностика гіпохромній анемії рідко пов’язана з ускладненнями. Для початку лікар обов’язково збирає інформацію для складання анамнезу. Огляд шкіри, слизових оболонок, а також опис присутніх симптомів вже дає фахівцеві привід запідозрити гіпохромну анемію.
Аналіз крові в даному випадку обов’язковим. Під час лабораторного дослідження звертають увагу на кількість еритроцитів і рівень гемоглобіну. У чоловіків рівень цього білка не повинен бути менше 130 г/л, у жінок цей показник не повинен бути нижче 120 г/л, а у дітей віком від 1 до 6 років норма дорівнює 110 г/л.
Додатково проводиться аналіз калу на приховану кров — це дослідження допомагає визначити наявність кровотеч у травному тракті.
Якщо є підозра на наявність виразок, травм або кровотеч у шлунково-кишковому тракті, то додатково проводиться колоноскопія і гастроскопія.
Обов’язковим є аналіз сечі (перевіряють на наявність еритроцитів, солей і лейкоцитів), а також ультразвукове дослідження нирок.
У пацієнтів беруть сироватку крові для того, щоб визначити рівень заліза.
Деколи показаний забір проб кісткового мозку (допомагає виявити порушення в процесах кровотворення).
Іноді додатково проводиться рентгенограма грудної клітини.
Жінок також направляють на гінекологічний огляд, оскільки анемія може розвиватися на тлі захворювань або травм органів репродуктивної системи.
Прогнози та можливі ускладнення
З подібною недугою стикаються багато людей. Як свідчить статистика, у більшості випадків захворювання добре піддається медикаментозному лікуванню. Тим не менш, якщо мова йде про хронічної гіпохромній анемії у важкій стадії, то можливий розвиток гіпоксичної коми — стан пов’язано з вираженим кисневих голодуванням організму.
Небезпечним є недокрів’я у вагітних, так як це підвищує ймовірність передчасних пологів. Гіпохромна анемія найбільш небезпечна для дитини, так як може призвести до затримки розвитку малюка.
У дорослих пацієнтів недокрів’я часом призводить до появи виражених набряків, а також різні порушення у функціонуванні серця і судин. Часом на тлі захворювання спостерігається збільшення печінки і селезінки.
Лікування гіпохромної анемії
Терапія в даному випадку безпосередньо залежить від причин появи патології, які потрібно з’ясувати в процесі діагностики.
Якщо має місце кровотеча, то спочатку необхідно зупинити втрату крові.
У тих випадках, якщо анемія пов’язана з інфекційними та запальними захворюваннями, спочатку проводиться відповідна терапія первинної патології.
При залізодефіцитній гіпохромній анемії застосовують препарати заліза. Таке лікування допомагає відновити рівень цього мінералу в крові і прискорити процеси синтезу гемоглобіну. Ефективними вважаються такі засоби, як «Гемофер», «Фенюльс», «Феррум Лек», «Мальтофер», «Сорбифер». Вони випускаються у формі таблеток, розчинів для ін’єкцій, а також сиропів, які більш зручно використовувати для лікування дітей. Доза підбирається індивідуально. Терапія в більшості випадків триває близько 3 – 4 місяців.
Якщо має місце железоненасыщенная або железоперераспределительная гіпохромна анемія, препарати заліза не надають ефекту — така терапія призводить лише до скупчення даної речовини в організмі. У таких випадках пацієнтам призначають вітамінні засоби, зокрема, кобаламін і фолієву кислоту, так як обидва цих речовини беруть участь в процесах утворення гемоглобіну і еритроцитів. Зрозуміло, потрібно розібратися з причинами порушення всмоктування заліза та утворення червоних кров’яних тілець — тільки так можна позбутися від хвороби.
У найбільш важких випадках пацієнтам вводять готову еритроцитарну масу — це тимчасова міра, після якої лікарі призначають хворим відповідні препарати.
Як свідчать відгуки лікарів, подібна терапія в більшості випадків дозволяє нормалізувати роботу організму.
Спеціальна дієта для пацієнтів
Під час терапії вкрай важливо дотримуватися правильної дієти — це запорука швидкого одужання:
- Потрібно забезпечити організм достатньою кількістю заліза. Це речовина у великій кількості міститься в м’ясі. Рекомендується ввести в раціон м’ясо індички, кролика, курки, яловичини. Крім того, корисними будуть яйця, гречана і вівсяна крупи, білі гриби, бобові, какао.
- У щоденному меню обов’язково повинні бути свіжі соки і морси, фрукти (особливо корисними вважаються яблука). Справа в тому, що ці продукти є джерела органічних кислот, зокрема, янтарної, аскорбінової та яблучної. У свою чергу кислоти покращують процеси всмоктування заліза стінками кишечнику.
- Також варто включити в раціон рибу, сир, печінка та інші продукти, у складі яких присутні вітаміни групи В.
Рецепти народної медицини
Безумовно, існує величезна кількість домашніх ліків, що допомагають впоратися з анемією і покращувати роботу організму.
Відвар/настій шипшини — хороший засіб для лікування гіпохромної анемії. Приготувати його просто: потрібно просто залити столову ложку плодів рослини склянкою окропу і залишити на вісім годин (бажано в термосі). Знахарі рекомендують пити такий настій тричі на добу замість чаю (при бажанні можна підсолодити цукром або медом). До речі, такий засіб деколи використовують для профілактики анемії під час вагітності і після пологів.
Ягідні соки також нададуть непоганий ефект. Для приготування ліків треба змішати рівні кількості свіжих соків суниці, червоної горобини і чорної смородини. Дорослим пацієнтам рекомендується приймати по половині склянки двічі на день. Для дітей дозу потрібно зменшити в два рази. Таке ліки допомагає поліпшити процеси всмоктування заліза, а також активувати роботу імунної системи.
Іноді застосовуються листя суниці. Столову ложку сухої сировини треба засипати в термос, залити склянкою окропу і настоювати протягом восьми годин (ліки краще готувати на ніч). Фахівці рекомендують пити засіб двічі на день замість чаю, додаючи в нього трохи молока.
Варто розуміти, що використовувати будь-які ліки, приготовані за рецептами народної медицини, можна тільки з дозволу лікаря. Спроби самолікування при такої хвороби можуть лише нашкодити.
Профілактичні заходи
Ви вже знаєте про те, чому розвивається гіпохромна анемія і якими супроводжується симптомами. Зрозуміло, завжди можна спробувати запобігти розвитку захворювання. Профілактичні заходи насправді зводяться до кількох рекомендацій:
- потрібно дотримуватися правильної дієти, включати в меню продукти, у складі яких є достатня кількість заліза;
- якщо має місце зниження рівня гемоглобіну або ризик розвитку такої патології, слід приймати препарати заліза (наприклад, подібні засоби призначають жінкам під час вагітності, а також якщо мають місце рясні виділення під час менструацій);
- не варто забувати про регулярні профілактичні огляди і аналізи на рівень гемоглобіну.
Зрозуміло, при появі симптомів гіпохромній анемії потрібно вчасно звертатися до лікаря — чим раніше буде розпочато відповідна терапія, тим швидше відбудеться одужання.
