Гострий пієлонефрит – це запалення тканини нирки і чашково-мискової системи. По розповсюдженню він займає четверте місце серед дитячих хвороб після інфекцій, патологій дихального і травного апарату. Часто діагностують пієлонефрит у дітей до року життя. Дівчатка хворіють частіше, ніж хлопчики. Це обумовлено наявністю у них широкого і короткого сечовипускального каналу, який сприяє поширенню інфекції нижніх відділів сечових шляхів в ниркову тканину.
Механізм виникнення захворювання
Виникає питання: з-за чого з’являється пієлонефрит у дітей? Чому виникає запалення ниркової тканини? Адже ці органи не контактують із зовнішнім оточенням, як, наприклад, бронхи і легені?
Для того щоб інфекція потрапила в ниркову тканину, необхідні певні умови, і насамперед – порушення нормального струму сечі. Просування її по сечових шляхах відбувається внаслідок однонаправленої скорочення м’язових волокон ниркових мисок і сечовивідних каналів, яке в свою чергу регулюються вегетативною нервовою системою. У дітей вона може порушуватися, і спостерігається короткочасне закидання сечі в протилежному напрямку. Цей стан називається рефлюксом. Порушення природного перебігу сечі виникає також при вроджених аномаліях нирок, що, на жаль, спостерігається зовсім не рідко.
Причини захворювання
Виникненню гострого пієлонефриту у дітей раннього віку і сприяють анатомічні особливості: лімфатична система ниркових мисок у дітей більш тісно пов’язана з кишечником, ніж у дорослих. Саме з-за цього поширення інфекції з кишечника можливо по лімфатичних шляхах з подальшим розвитком хвороби.
Порушення обміну солей і підвищений їх кількість в утвореній сечі також можуть призвести до невеликим порушенням її відпливу, а також до мікроскопічних пошкоджень ниркової тканини, а значить бути причиною пієлонефриту у дітей.
Ще можливий висхідній інфекції. У разі запалення зовнішніх статевих органів, в результаті недостатньої міцності захисних бар’єрів інфекція може поширитися в сечовий міхур і нирки і, відповідно, призвести до розвитку циститу і пієлонефриту.
Практично всі перелічені фактори, які провокують появу цього захворювання у дітей, що з’являються при зниженні захисної функції імунної системи. Спровокувати зниження імунітету можуть перенесені хвороби, причиною яких були бактеріальні інфекції.
Ознаки захворювання
Симптоми недуги можуть відрізнятися в залежності від віку. У дітей до року пієлонефрит характеризується першим, а спочатку і єдиним симптомом – підвищенням температури. Зазвичай при респіраторних вірусних захворюваннях з її зниженням стан стає нормальним. А при пієлонефриті дитина залишається слабким, погано їсть, часто відригує, втрачає у вазі, часто мочиться. Це характерно для хворих немовлят. Занепокоєння або плач при цьому може бути симптомом пієлонефриту нирок у дітей.
Діти старшого віку скаржаться на біль в животі, погіршення загального стану, слабкість, млявість, зниження апетиту. Сеча при пієлонефриті у дитини може бути каламутним із-за наявності в ній гною і великої кількості мікробів. Цей візуальний ознака свідчить про хворобу.
Гостра форма пієлонефриту у дітей починається різко: з відчуття ознобу, підвищення температури, болю в області попереку і частого сечовипускання.
Аналізи для встановлення діагнозу
Які саме обстеження у дитини слід проводити, безумовно, визначає лікар.
Насамперед, це клінічні аналізи сечі і крові, які відразу дають можливість визначитися з діагнозом. За ним лікар визначає патологічні процеси, що відбуваються в організмі. Зміни в аналізах сечі і крові свідчать про запалення в нирках або сечових шляхах.
Для з’ясування причини пієлонефриту у дітей проводять посів сечі на мікробну флору. Цей аналіз слід складати перед початком лікування, але, якщо це неможливо, можна провести пізніше, особливо якщо лікування не так ефективно.
УЗД та рентген як діагностика
Обов’язково проводиться ультразвукове обстеження нирок. Воно виявляє або виключає розвиток аномалії органів і наявність запалення ниркової тканини.
У разі підозри на вроджену патологію знадобиться рентгенологічне обстеження з введенням в кров або в сечовий міхур рентгеноконтрастної речовини. Цей аналіз допоможе більш точно виявити порушення будови нирок, так як УЗД не завжди є достатньо інформативним.
Боротьба з хворобою
Лікування пієлонефриту у дітей проводиться в стаціонарі загального педіатричного профілю або в нефрологічному відділенні. Запалення знімається з допомогою медикаментів. Призначення антибіотиків обов’язково, адже тільки з їх допомогою можна уникнути переходу гострої стадії в хронічний пієлонефрит у дітей. Якщо препарат підібраний правильно, то температура, загальний стан дитини, зміни сечі досить швидко нормалізуються. Але це не привід припиняти їхній прийом. Зазвичай призначається не один курс антибіотиків, і з цим доводиться миритися. Питання виписки дитини із стаціонару вирішується батьками спільно з лікарем, враховуючи стан малюка і вміння рідних створити йому необхідні умови лікування і догляд в домашніх умовах.
Гострий пієлонефрит, виникнення якого не викликано аномаліями будови нирок або порушеннями обміну, навіть у важких випадках при правильному і своєчасному лікуванні в більшості випадків завершується повним одужанням.
Додаткові процедури
Такі методи, як магнітотерапія, електрофорез і фізіотерапія відмінно доповнюють ефективність традиційного лікування та корисні при хронічному пієлонефриті для придбання стійкого результату. При наявності інших хвороб необхідна терапія або медикаменти, які здатні усунути заподіяні ушкодження. Наприклад, при супутньої анемії лікар призначає ліки з вмістом заліза, при підвищеному артеріальному тиску — препарати для його зниження. Також при температурі призначаються жарознижуючі засоби. Крім цього, прописуються додаткові медикаменти, які посилюють ефективність основної терапії. Часто призначається фітотерапія хронічного пієлонефриту. Траволікування не проводять в гострій стадії захворювання, а дозування і частота прийому відварів і настоїв розраховується тільки фахівцем. Фитосборы призначаються курсом на кілька місяців, а також вживають в профілактичних цілях.
Що залежить від батьків?
По-перше, не затягувати зі зверненням до лікаря, якщо дитина не стає легше.
По-друге, точне виконання призначень спеціаліста та дотримання режиму дня. Не варто забувати, що одужує сам дитина, лікарі йому в цьому допомагають, а для цього потрібні сили. При лікуванні пієлонефриту у дітей призначається рясне пиття, постільний режим. Не допускається переохолодження.
По-третє, як і при інших захворюваннях, необхідно дотримуватися дієти. Особливих обмежень немає, але вона повинна відповідати віку. В раціон вводяться молочні продукти, соки, сечогінні.
Що не можна при пієлонефриті?
Крім цього, з раціону дитини виключаються:
- всі гострі спеції;
- консервовані страви;
- шоколад;
- кави;
- копченості;
- солоні сири;
- свіжа випічка;
- міцні бульйони;
- гриби;
- цибуля;
- часник;
- бобові;
- гірчиця;
- цитрусові.
Такої дієти необхідно дотримуватися після пієлонефриту у дитини і усунення симптомів захворювання протягом 1 року.
Рідинний режим
Вживання води зазвичай збільшують. Це необхідно для виведення шкідливих речовин, які з’являються при запаленні і загибелі мікробів. У той же час в сечі дитини повинна бути визначена концентрація антибіотика, а тому необхідно уточнити у лікаря, яку кількість рідини в добу необхідно випити дитині. Призначають журавлинний або брусничний морс, відвар кураги, груш, настій шипшини.
Як не допустити розвитку хронічної форми пієлонефриту?
Перш за все, чітко виконувати всі призначення лікаря, в тому числі і після виписки із стаціонару. Ця умова є обов’язковою при даному захворюванні.
Існує Протокол лікування гострого пієлонефриту у дітей, де досить докладно описані основні лікувальні засоби, відповідно до яких необхідно лікувати дитину, і їх дотримується лікар.
Ще один важливий момент – усунення чинників, що провокують захворювання. Для цього необхідно зміцнювати захисні сили організму, дотримання режиму сну і відпочинку, що більше стосується дітей старшого віку і підлітків. Дітям з порушенням обміну речовин разом з дієтою дуже важливо дотримуватися водного режиму, вживати достатню кількість рідини. Питання ліквідації хронічних вогнищ інфекції є актуальним в будь-якому віці. У разі вроджених захворювань, які викликають застій сечі, питання вирішується індивідуально з кожним пацієнтом.
Дитину звільняють від занять фізкультурою в загальній групі на 6-12 місяців. Ці рекомендації досить умовні, так як залежать і від причин пієлонефриту, і від його протікання або результатів лікування. Проведення профілактичних щеплень тимчасово відкладається мінімум на 6 місяців, далі питання вирішується із залученням лікарів-спеціалістів.
Застосування фітотерапії
Трави широко використовуються при хворобах нирок. Але не варто переоцінювати їх значення і, звичайно, не можна приймати їх як заміну призначених антибіотиків та інших медикаментів. При хронічному пієлонефриті при відсутності загострення хвороби їх вживання цілком виправдано. Зараз існує безліч препаратів, приготовлених на рослинній основі, але, як і раніше, збори лікарських трав надають суттєву допомогу в лікуванні і дорослих, і дітей. Трави краще купувати в аптеці – це в якійсь мірі гарантує правильний збір, обробку та зберігання.
Один з рослинних інгредієнтів – мучниця, в народі іменується як ведмежі вушка, – має у своєму складі речовину арбутин, який, потрапляючи в організм, розпадається на антисептик і глюкозу. Для приготування настою беруть 30 г мучниці на 0,5 л окропу, наполягають, вживають по 2 ст. л. 5-6 разів на день. Це рослина ефективно при наявності лужного середовища, і приймати засіб потрібно разом з мінеральними водами або содовими розчинами.
Рослина брусниця має протизапальні і сечогінними властивостями. Відвар з листя готується з 2 ст. л. сировини на 300 мл води, приймати слід по 2 ст. л. 5-6 разів на день.
Корисні фрукти і ягоди
Головна мета дієти в період лікування пієлонефриту у дітей – прискорити відтік сечі з нирок. Рясний прийом рідини промиває сечові канали, виводить шкідливі речовини з організму, нормалізує водний баланс. Тому так важливо вживати овочі, ягоди і фрукти, що насичують дитячий організм вітамінами і мікроелементами і мають сечогінні властивості:
Варто знати
Важливо пам’ятати, що особливістю захворювань нирок є те, що досить довгий час патологічні процеси в них можуть відбуватись практично безсимптомно. Ознаками пієлонефриту у дітей можуть бути млявість, часта стомлюваність, відсутність апетиту, нерідка головний біль. Якщо дитина маленька, батьків це насторожить, а ось у старшому і підлітковому віці ці симптоми нерідко пояснюють високою завантаженістю в школі, недотриманням режиму дня або хворобами шлунка. Часто так і є, але краще обстежити дитину і вчасно звернутися до лікаря, щоб не упустити уповільнені захворювання нирок. Тим більше що навіть вроджена патологія може виявитися набагато пізніше.
