Прийом імунодепресантів
Без цих препаратів з гранулематозом Вегенера (фото гранульом під мікроскопом представлено вище) не обійтися. Тому що це захворювання має аутоімунний характер, і прийом ліків для придушення імунної захисту обов’язково.
Два вищеперелічених препарату теж відносяться до иммунодепрессантам, причому найефективнішим. Але є й альтернативи:
- «Метотрексат». Протипухлинний засіб, що відноситься до антиметаболитам. Інгібує синтез тимидилата та пуринових нуклеотидів. Особливо активний по відношенню до швидко зростаючих клітин, надає також імунодепресивну дію.
- «Фторурацил». Його дія спрямована на блокування синтезу ДНК і утворення структурно недосконалою РНК. Так процес ділення клітин інгібується.
- «Дексаметазон». Знижує концентрацію протеолітичних ферментів, зменшує проникність капілярів, пригнічує утворення колагену і активність фібробластів.
- «Азатіоприн». Структурний аналог аденіну, гуаніна і гіпоксантину, які складають нуклеїнові кислоти. Препарат блокує проліферацію тканин і клітинне ділення, а ще впливає на синтез антитіл.
- «Хлорбутин». Надає алкилирующее дію. Препарат має цитостатичних властивістю, тому він також порушує реплікацію ДНК. Особливо сильно впливає на лімфоїдну тканину.
Перераховані ліки знижують збільшення при гранулематозі Вегенера ступінь активності імунітету, впливаючи на «к» організм. Інакше кажучи, пригнічують його реакцію.
На жаль, побічним ефектом є зниження загальної опірності організму різним інфекціям і порушення обміну речовин, однак без прийому даних препаратів з недугою ніяк не впоратися.
Що щодо доз і режиму введення? Це визначає лікар-ревматолог. Деяким пацієнтам, наприклад, підходить пульс-терапія – введення препарату у великих дозах 1-2 рази в тиждень.
