Історія виникнення
Походження хромолитографии – це досі спірне питання, на яке поки що не було знайдено однозначної відповіді. Вважається, що винахідником цієї техніки є Алоіз Зенефельдер, в 1818 році виклав основні її принципи у своїй книзі «Повний курс літографії». Пізніше його праця вивчив російський художник К. Я. Тромонин і застосував метод на практиці. У 1832 році він надрукував ілюстрації для книги, присвяченої князю Святославу. А в 1837 французький діяч мистецтв Годфруа Енгельман отримав патент на використання технології. Однак існує альтернативна думка, що метод застосовувався в друкуванні гральних карт задовго до його офіційного відкриття.
Популяризація шедеврів
Пік кольорової літографії припадає на другу половину ХІХ – першу половину XX століть. Тоді існувало безліч майстерень, де копіювали цим методом. У Росії найвідоміше таке місце називалося «Артистичне заклад», колишнє під проводом А. Ф. Маркса, великого книговидавця свого часу. Це ремесло сприяло широкому поширенню копій картин: ікон, живописних і графічних полотен, зробило їх більш доступними.
Хромолітографією також використовувалася для копіювання стародавніх рукописів і історично важливих документів. До цих пір одним з визнаних шедеврів в цій області вважається збори публікацій писемних пам’яток Давньої Русі, издававшееся з середини XIX століття.
