Як лікувати хронічний гайморит
Терапія даного захворювання проходить переважно консервативним шляхом. Курс лікування пацієнти проходять в амбулаторних умовах. Госпіталізація при хронічному гаймориті – рідкісне явище. Лікування в стінах ЛОР-відділення є рекомендованим для пацієнтів з осложнившимся запалення верхньощелепних синусів. Стаціонарний режим необхідний хворим з вираженими бурнопротекающими симптомами (сильний біль, істотне утруднення дихання, інтоксикаційний синдром).
Щоб назавжди вилікувати хронічний гайморит, як правило, потрібно багато часу і застосування ефективних лікарських засобів. При терапії синуситів незамінними є препарати наступних фармакологічних груп:
- Антибіотики. Для боротьби з патогенною мікрофлорою, що вразила гайморові пазухи, використовують антибактеріальні препарати на натуральній і синтетичній основі (пеніциліни, цефалоспорини, фторхінолони, тетрацикліни, макроліди).
- НПЗЗ. Ліки, що відносяться до категорії нестероїдних протизапальних, покликані боротися з жаром і надавати аналгезуючу дію.
- Протиалергічні та десенсибілізуючі препарати. Призначаються з метою профілактики алергічної реакції.
- Седативні лікарські засоби.
- Вітамінно-мінеральні комплекси. Призначаються з метою загального зміцнення організму та підвищення імунних сил.
- Муколітичні препарати. Необхідні для відхаркування та виведення мокротиння з дихальних шляхів.
- Судинозвужувальні назальні краплі та спреї.
Крім лікарських препаратів, для лікування хронічного гаймориту рекомендують фізіотерапевтичні методи:
- процедури мікрохвильової терапії та електрофорезу;
- вплив діадинамічних струмів, лазера;
- ультразвукове вплив;
- парафінові аплікації;
- інгаляції;
- промивання носової порожнини («зозуля»).
