Хронічний гепатит: причини, симптоми, діагностика і лікування

В даний час проблема хронічного гепатиту є вкрай актуальною. За статистикою, 5 % населення земної кулі страждають від недуги. Даний діагноз об’єднує групу патологій печінки, кожна з яких має різні причини і симптоми. Діагноз «хронічний гепатит» ставиться, якщо від захворювання не вдається позбутися протягом мінімум 6 місяців.

Поняття

Механізм розвитку патології полягає в загибелі клітин печінки, яка відбувається під впливом різних несприятливих факторів. При цьому процес є незворотнім. Закономірним результатом є значне збільшення навантаження на паренхіматозні клітини, що формують основну структуру органу.

Захворювання, як правило, передує гострий гепатит, лікування якого не було проведено належним чином, або на фоні терапії не спостерігалася позитивна динаміка з-за вираженого ослаблення захисних сил організму або надмірної активності фактора, що є причиною хвороб (наприклад, вірусу).

Крім того, в деяких випадках перехід в хронічну форму відбувається через відсутність симптомів. Людина може і не підозрювати, що у нього вже кілька місяців або років розвивається небезпечне захворювання, до тих пір, поки відновлююча функція життєво важливого органу себе не вичерпає.

У Міжнародній класифікації хвороб (МКБ) хронічний гепатит має код В18.0 і означає запальний процес, який розвивається в печінці, тривалість якого становить не менше півроку.

Причини

Захворювання ніколи не виникає самостійно. Запуск його розвитку відбувається тільки під впливом певних провокуючих факторів.

По етіології хронічний гепатит класифікують на такі види:

Інфекційний. Збудниками є віруси, життєдіяльність яких призводить до гепатитів В, С і D. Зараження може відбутися при парентеральному способі введення лікарських засобів (коли вони минуть шлунково-кишковий тракт і одразу ж потрапляють у кровоносне русло), під час виношування дитини (від матері до плоду), в період лактації, при незахищеному статевому контакті. У більшості випадків інфекція проникає в організм людини у процесі здійснення медичних процедур, що супроводжуються порушенням цілісності шкірного покриву. Дана ситуація виникає при відсутності ретельній стерилізації інструментів і при повторному використанні одноразових голок. Крім того, чужі манікюрні інструменти, бритвені верстати та інші особисті приналежності також становлять небезпеку. За статистикою, при трансфузії крові та її компонентів найбільш часто відбувається зараження гепатитом Ст. Хронічна форма може довгий час ніяк себе не проявляти. При відсутності лікування розвивається печінкова недостатність і цироз.

Токсичний. Розвивається внаслідок негативного впливу на клітини печінки різноманітних отруйних речовин. Найбільш часто виникає при надмірному вживанні спиртовмісних напоїв, безконтрольному прийомі медикаментів і тривалому знаходженні в несприятливих умовах (наприклад, коли діяльність людини пов’язана із шкідливим виробництвом). Ризик розвитку хронічного гепатиту збільшується при самолікуванні наступними видами фармакологічних препаратів: жарознижуючі, антибіотиками, цитостатиками, протитуберкульозними, протиаритмічними.

Аутоімунний. Виникає в результаті ураження клітин паренхіми власними захисними силами організму. Іншими словами, імунна система помилково приймає їх за чужорідні. Особливістю захворювання є те, що від нього, як правило, страждають молоді люди. Нерідко патологія розвивається одночасно з іншими недугами аутоімунного характеру.

Ішемічний. Порушення кровообігу призводить до гіпоксії, з-за якої печінка не отримує достатньої кількості кисню і поживних речовин. В результаті в органі починають накопичуватися шкідливі сполуки, які є продуктами метаболічних процесів. Найбільш часто виникає жирове переродження органу – оборотне стан, який передує цирозу.

Криптогенний. Причини його виникнення медицині невідомі, але вони відрізняються від вищеперелічених. Для точної постановки діагнозу потрібно ретельна диференціальна діагностика. У МКБ даний вид гепатиту має окремий код – В19.0.

Таким чином, в групу ризику потрапляють особи, які страждають від важких патологій інфекційного характеру, кишкових і серцево-судинних захворювань, ігнорують принципи здорового харчування, безконтрольно приймають лікарські засоби, а також люди, повсякденна діяльність яких пов’язана із шкідливим виробництвом.

Симптоми

Хронічний гепатит – захворювання, клінічна картина якого досить широка. При цьому багато пацієнтів можуть тривалий час не відчувати жодних тривожних ознак.

Симптоми хронічного гепатиту та їх вираженість залежать від форми захворювання:

Малоактивна (інша назва – персистуюча). У більшості випадків перебіг патології не супроводжується жодними ознаками. У деяких людей вони присутні, але їх вираженість настільки слабка, що вони не звертають ніякої уваги на симптоми. При цьому орган збільшується у розмірах незначно, показники загального аналізу крові у нормі, у біохімічному ж дещо підвищений рівень ферментів печінки. Під впливом негативних факторів (алкоголь, харчове отруєння тощо) відбувається загострення, при якому пацієнт скаржиться на виражені больові відчуття в правому підребер’ї. Під час пальпації лікар зазначає помірне збільшення органу в розмірах. Як правило, після усунення пускового фактора і дотримання дієти самопочуття пацієнта нормалізується.

Активна (інші назви – агресивна, прогресуюча). Протягом даної форми хронічного гепатиту завжди супроводжується яскраво вираженими симптомами. При цьому видимі зміни відбуваються як загалом, так і в біохімічному аналізі крові. Клінічна картина є досить багатогранною, але медики виділяють наступні основні ознаки хронічного гепатиту в активній формі: нудота, відрижка, метеоризм, діарея, здуття живота, порушення апетиту, постійне відчуття слабкості, знижена працездатність, швидка стомлюваність, зменшення маси тіла, лихоманка, кровоточивість ясен, шкірний покрив набуває жовтуватий відтінок, потемніння сечі, біль у правому підребер’ї, свербіж по всьому тілу, судинні зірочки.

Від того, наскільки сильно вражена печінка, безпосередньо залежить вираженість ознак. Крім того, за рахунок накопичення шкідливих сполук в органі пацієнти можуть скаржитися на порушення сну і нестабільність психоемоційного стану. Також до вищеперелічених симптомів можуть додатися ознаки інших аутоімунних захворювань, якщо причиною ураження печінки є атака антитілами, що виробляються власної захисною системою організму.

Прояви хронічного гепатиту у дітей такі ж, як у дорослих. Але так як їхня імунна система є не до кінця розвиненою, найбільш часто у них виявляється активна форма захворювання.

Діагностика

При появі тривожних симптомів необхідно звернутися до терапевта. Якщо він запідозрить захворювання печінки, він направить або до гастроентеролога, або до гепатологу.

У процесі прийому фахівець проводить первинну діагностику, що включає:

• Збір анамнезу. Лікарю необхідно надати інформацію щодо того, які лікарські засоби пацієнт приймав останнім часом, здійснювалися йому якісь ін’єкції, чи відвідував він салони краси, чи був коли-небудь незахищений статевий контакт і як давно, проводилося йому переливання крові та її компонентів. Крім того, фахівцю важливо знати, від яких захворювань страждає людина і його найближчі родичі.
• Огляд. Для визначення розмірів печінки лікар проводить пальпацію. Крім того, він здійснює перкусію (простукування потрібних зон) для оцінки одержуваних звукових явищ, що також дозволяє зрозуміти, збільшено орган чи ні.

Для точної постановки діагнозу необхідно пройти ретельне обстеження.

Лабораторна діагностика хронічного гепатиту передбачає проведення наступних аналізів:

Біохімічного. У пацієнта здійснюється забір крові, в якій визначається рівень білка, білірубіну, амінотрансфераз, лужної фосфатази. Також проводиться тимолова проба.

Імунологічного. Біоматеріалом також служить кров. Дослідження необхідно для виявлення та визначення концентрації в рідкій сполучної тканини імуноглобулінів G і M до вірусного гепатиту. За результатами аналізу можна судити про те, на якій стадії розвитку знаходиться захворювання.

Важливо знати про те, що при наявності хронічного гепатиту результати лабораторних досліджень можуть бути в межах норми. Для точної постановки діагнозу лікар призначає УЗД органів черевної порожнини. Крім того, за показаннями додатково можуть бути проведені: комп’ютерна томографія, МРТ або біопсія печінки.

Медикаментозна терапія

Тактика лікування хронічного гепатиту залежить від його форми і види. Якщо захворювання знаходиться в стадії загострення, пацієнта поміщають в стаціонар в гастроентерологічне відділення.

При вірусної природи патології лікар призначає глюкокортикостероїди, противірусні та інтерферон альфа. Для усунення інтоксикації показаний прийом ентеросорбентів. Курс лікування хронічного гепатиту проводиться доти, доки показники крові не нормалізуються.

Якщо захворювання носить аутоімунний характер, лікар призначає глюкокортикоїди і цитостатики. Якщо перебіг хронічного гепатиту вкрай важкий, може виникнути необхідність трансплантації органу.

При токсичному ураженні необхідно усунути провокуючий фактор. Після цього лікар призначає гепапротекторы.

Схема лікування складається в індивідуальному порядку з урахуванням особливостей стану здоров’я пацієнта і за результатами всіх аналізів. Хронічний гепатит – захворювання, при якому неприпустимо самостійно призначати собі медикаменти. У більшості випадків такі ситуації призводять до цирозу.

Дієта

Для підтримки роботи печінки і поліпшення самопочуття необхідно скорегувати раціон харчування.

До нього обов’язково мають бути включені наступні продукти:

• хліб (пшеничний або житній);
• чай;
• цільне молоко;
• кефір;
• знежирений сир;
• сир (твердих сортів, не гострий);
• вершкове масло і рослинні масла;
• білок курячого яйця;
• супи без засмажки;
• крупи;
• пісне м’ясо, приготоване на пару, відварне або запечене (крім курятини і телятини);
• овочі (з бобових дозволений тільки зелений горошок);
• риба нежирна;
• компот;
• солодкі фрукти і ягоди;
• мед;
• варення.

З раціону повністю повинні бути виключені наступні продукти:

• гриби;
• бобові;
• оцет;
• часник;
• щавель;
• шпинат;
• какао;
• маринади;
• консерви;
• перець;
• редька;
• редис.

Всі страви необхідно запікати, варити або готувати на пару. Жирна і смажена їжа повинна бути повністю виключена. Перед вживанням продукти подрібнюються. Забороняється їсти гарячу і холодну їжу, вона повинна бути теплою.

Таким чином, дієта передбачає вживання їжі середньої калорійності з підвищеним вмістом білків. Не варто також забувати про водному балансі. Щодня необхідно випивати до 2 л чистої негазованої рідини.

Спосіб життя

Для того щоб підвищити ефективність лікувальних заходів і знизити до мінімуму ймовірність частого виникнення загострень, необхідно дотримувати наступні правила:

• Уникати інтенсивних фізичних навантажень. При появі тривожних симптомів показаний постільний режим. Графік праці повинен бути щадним, також заборонено працювати в нічні години.
• По можливості проводити відпустку в санаторіях або містах і країнах з звичними кліматичними умовами.
• Спати не менше 7 годин на добу. Повноцінний відпочинок позитивно впливає на стан імунної системи організму.
• Підтримувати нормальну роботу кишечника. Запори повинні бути виключені. При необхідності рекомендується звернутися до лікаря, який призначить безпечні проносні препарати м’якого дії.
• Не курити, не вживати наркотики і спиртовмісні напої.
• Регулярно проходити огляди у фахівця. Дотримання лікарських рекомендацій при хронічному гепатиті – єдина можливість поліпшити перебіг хвороби.

Важливо розуміти, що лікування патології в більшості випадків здійснюється всю решту життя. Перерахованим вище правилам потрібно дотримуватися завжди, а не тільки в період загострень.

Прогноз

Хронічний гепатит – це захворювання, яке загрожує не тільки здоров’ю, але і життю пацієнта. При виникненні будь-яких тривожних ознак слід звернутися до лікаря, який проведе ретельну діагностику. На жаль, багато пацієнтів ігнорують перші симптоми, звертаючись за медичною допомогою на етапі розвитку цирозу печінки та інших небезпечних ускладнень (наприклад, при шлунково-кишкових кровотечах).

В даний час для лікування хронічного гепатиту використовуються сучасні препарати, які не тільки покращують перебіг хвороби, але і запобігають подальше руйнування клітин печінки. У зв’язку з цим при своєчасному зверненні до лікаря прогноз в більшості випадків сприятливий, але він також залежить від форми патології, дотримання пацієнтом дієти і засад здорового способу життя.

Профілактика

Для того щоб запобігти розвитку захворювання, необхідно:

• своєчасно лікувати гепатити в гострій формі, не допускаючи їх переходу в хронічну;
• користуватися тільки своїми косметичними інструментами та предметами особистої гігієни;
• при відвідуванні тату-салонів і перед будь-якими ін’єкціями уважно стежити за тим, щоб голки були одноразовими;
• обмежити вживання алкогольних напоїв;
• дотримувати всі запобіжні заходи при контакті з токсичними речовинами;
• приймати лікарські засоби згідно зі схемою, розробленою лікуючим лікарем, не підвищувати їх дозування самостійно;
• батькам відповідально ставитися до вакцинації своїх дітей проти гепатиту та інших небезпечних захворювань;
• мити руки після відвідування туалету та перед кожним прийомом їжі;
• уникати випадкових статевих контактів;
• пити тільки кип’ячену або бутильовану воду.

Дотримання даних рекомендацій значно знижує ризик інфікування гепатитом будь-якого виду, а також при його наявності переходу в хронічну форму.

Висновок

В даний час захворювання печінки діагностуються так само часто, як і патології серцево-судинної системи. У більшості випадків руйнування паренхіматозних клітин органа відбувається безсимптомно, у зв’язку з чим пацієнти звертаються за медичною допомогою на етапі розвитку ускладнень. Щоб цього не допустити, необхідно при регулярних, навіть слабких нездужаннях відвідати лікаря. Він проведе первинну діагностику, при підозрі на хронічний гепатит він також призначить ряд досліджень. При підтвердженні діагнозу на індивідуальному порядку він складе схему лікування, що включає прийом медикаментів, зміна способу життя і дотримання дієти. У більшості випадків прогноз сприятливий, так як сучасні препарати не тільки покращують перебіг патології, але і здатні зупинити процес загибелі клітин печінки. Ігнорування лікарських рекомендацій, навпаки, в стислі терміни призводить до цирозу і інших ускладнень, які можуть закінчитися летальним результатом.