Хвороба від котячих подряпин: симптоми, діагностика, лікування

Ускладнений перебіг фелиноза

Якщо гранульома Моллера набуває хронічне протягом, можливий цілий ряд ускладнень. У важких випадках при фелинозе нерідко уражається ЦНС. Приблизно через півтора місяці після збільшення лімфовузлів виникає неврологічна симптоматика, характерна для менінгіту, енцефалопатії, мієліту та інших захворювань. Ускладнення може бути як короткочасним отягчением стану хворого, так і призвести до коми та летального результату.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів одночасно з описаними скаргами відзначають підшкірні крововиливи, які розвиваються в результаті бактеріального ураження судин. Це прояв свідчить про поширення інфекції по організму гематогенним шляхом.

Іншими ускладненнями при фелинозе (хвороби котячих подряпин) є:

  • міокардит;
  • абсцес селезінки;
  • запалення легенів.

Діагностика

Найчастіше діагноз «доброякісний лимфоретикулез» не викликає сумнівів у досвідчених фахівців. Під час огляду хворого, збору скарг та складання анамнезу кваліфікований лікар обов’язково побачить зв’язок між контактом людини з тваринним і характерною симптоматикою у вигляді запалення лімфовузлів. Однак припущення спеціаліста про фелинозе – це ще не постановка діагнозу.

Цікаве:  Карцинома молочної залози: симптоми і лікування

Підтвердити або спростувати підозру лікаря можуть тільки позитивні результати мікробіологічного дослідження крові або гістологічного аналізу біоматеріалу, забір якого здійснюється в ході проведення біопсії. В лабораторії визначають природу папули або гнійників на шкірі. Іноді в якості зразка беруть тканини ураженого лімфовузла. Все частіше діагностика хвороби котячих подряпин передбачає використання сучасного методу – молекулярно-генетичного дослідження ДНК бактерії.

Хворим також доведеться здати розгорнутий аналіз крові, результати якого стануть ще одним підтвердженням фелиноза при наявності підвищених показників еозинофілів і швидкості осідання еритроцитів.

Для лікування доброякісної лимфоретикулеза величезне значення має проведення диференціації з такими захворюваннями, як:

  • туберкульоз лімфатичних вузлів;
  • туляремія шкірно-бубонну форми;
  • лімфогранулематоз.