Музика Іспанії дуже яскраво емоційно забарвлена, вона сповнена вогню і пристрасті, має чіткістю ритму і складними струнними партіями. Від цих звуків ноги ніби самі пускаються в танок! У даній статті представлені основні іспанські музичні інструменти, і фото з назвами.
У різних куточках країни, що колись знаходилася під владою сарацинів, чується особливий мелодійний характер, відмінний від інших областей Іспанії. Наприклад:
- Кастилія – відома плавно поточними вокальними трелями, виконуваними на фоні мелодії з непростим, ламаним ритмом;
- Каталонія – овіяна мелодійними мавританськими наспівами;
- Андалусія – знайома експресивними мелодіями, різко змінюваною з завзятий веселості, замріяну смуток;
- Арагон – музика виражає собою бурхливий веселощі нестримну волю до життя.
Список іспанських музичних інструментів
До таких інструментів належить бандуррия. Вона є справжнім національним надбанням країни. Являє собою щипковий інструмент, що має спільні риси з мандолиной. Звуковидобування – тремоло. У французькій mandoire та іспанської manduria (bandurria) до XVI століття була одна на двох історія. Але з приходом «Бароко», була створена бандуррия має плоский корпус і п’ять вбудованих в кварту пар струн. До цього в іспанських середньовічних музичних інструментах було всього три струни. З приходом «ренесансу» була додана ще одна струна. За весь час існування інструменту, проводилася не одна модернізація, і сучасна бандуррия має шість парних струн, що звучать в унісон.
Гітара. Являє собою струнний щипковий інструмент, який використовується як для акомпанементу, так і для сольної гри. Гітара сильно вплинула на розвиток світової музичної культури, і застосовується в багатьох сучасних стилях. Особливий фурор справила поява електрогітари, без якої складно уявити рок, блюз або кантрі. На даний момент є дуже багато стилів і технік гри на гітарі.
В наш час є такі види інструменту:
- Іспанська гітара (10-12 струн);
- Російська гітара (7 струн);
- Класична гітара;
- Електрогітара (6 струн);
- Бас – гітара (4-5 струн);
- Гавайська гітара (6 струн).
Іспанська гітара
Вважається, що ідея іспанської гітари була колись «підглянена» талановитим майстром у арабів. У середньовіччі інструмент еволюціонував і зазнавав множинні зміни, перетворившись, зрештою, в сучасну шестиструнку.
Створена в Іспанії гітара з п’ятьма парами струн широко поширилася в середині XV століття. А в кінці XVIII вона модернізується до шести одиночних струн. Завдяки жив у той час відомого гітариста Мауро Джуліані, віртуозно який виконував музичні партії, було створено безліч чудових мелодій, і репертуар значно розширився.
Про це іспанською музичному інструменті можна розповідати нескінченно довго. Але й інший винахід цього народу заслуговує не меншої уваги.
Іспанська ударний музичний інструмент
Найважливішим предметом культури цієї унікальної країни є кастаньєти (castanetas). Це інструмент, що складається з двох увігнутих черепашок – дощечок, що дивляться один на одного, які зверху з’єднані шнурком. Кастаньєти популярні на півдні Італії і в країнах Латинської Америки.
Надягають ці іспанські музичні інструменти на руки, ніж разюче відрізняються від інших ударних інструментів. Подібні пристосування застосовувалися ще в ритмічних піснях і танцях стародавнього світу.
Пластини кастаньєт здавна створюються з деревини твердих сортів, але в наш час традиційний матеріал все частіше замінюється склопластиком і металом. Для зручності гри в симфонічному оркестрі, придумана спеціальна «кастаньєт – машина», в якій інструмент кріпиться на підставці.
Це саме такий музичний інструмент, який використовують іспанські танцівниці в своїх повних пристрасті танцях.
Кастаньєти бувають двох видів:
- Macho – великі, які затискаються в лівій руці. Ними отстукивается головне танцювальний рух;
- Hembra – малі, які зазвичай затиснуті в правій руці. Їм відведена роль обігравання мінливою музичної теми.
Для пісенного супроводу вони застосовуються вкрай рідко, або звучать лише в перервах між руладами.
Використання кастаньєт класичних творах танцях
-
Без цього іспанського музичного інструменту просто неможливо уявити собі ні одну мелодію або танець цього народу. Адже при звучанні цієї запальної музики, в голові моментально малюється образ спекотної циганочки, з трояндою в синяво-чорних волоссі, пристрасно виконуючою фламенко.
Французький композитор Ж. у своїй опері Бізе «Кармен», спеціально додав кастаньєти для передачі південно-європейського колориту.
У бальних та сценічних народних танцях, вони застосовуються як у чоловіків, так і у музикантів оркестру, як наприклад, в балетах «Лауренция» «Кульгавий біс», «Дон Кіхот» і «Арагонська полювання».
Взагалі, етнічні танці Іспанії – це всепоглинаючий пожежа, що вирує в серці кожного її жителя. Культура країни ввібрала в себе східні мотиви, звідси й виникла її унікальний, ні з чим незрівняний музично-танцювальний стиль.
В Іспанських танцях є декілька категорій, це:
- Фламенко – ввібрав в себе традиції народів колись жили на території країни. Вважається, що його придумали саме цигани;
- Класичний танець (Estilizacion) – об’єднав в собі все краще від фламенко, фольклору та балету. Хореографія рухів чітка і відточена до досконалості, виконується під твори Іспанських композиторів;
- Танці 18 століття являють собою короткі етюди, в яких обов’язково присутні чоботи зі шпорами і іспанська музичний інструмент – кастаньєти;
- Балет – поєднав у собі одразу декілька танцювальних технік: сучасні танці, джаз і фламенко. У ньому виражений справжній темперамент цього народу, приправлений елегантністю рухів і майстерністю;
- Фольклорні танці (болеро, пасадобль, сарабанда та інші) займають особливе місце в розвитку культури, тому кожному слід розповісти докладно.
Болеро
Назва танцю походить від слова Volar – політ, під час перегляду якого, здається, що артисти немов парять над сценою. Супроводжують його чарівні звуки іспанської гітари і клацання кастаньєт. Танцюють зазвичай кілька пар.
Пасадобль
Ідею для цього танцю іспанцям підказало битва двох биків. Учасники ніби змагаються між собою, па виконані жорстко і чітко, груди гордо випинається вперед, а плечі відводяться назад. Карбований крок – основа танцю. Пасадобль – сповнений експресії, в ньому ніби чоловік – тореро, а жінка – його червоний плащ.
Сарабанда
В Іспанії цей танець з’явився вже в XII столітті, основою його став шум. Він приправлений витонченими жіночими рухами, яким акомпанують пісні відвертого характеру, тому довгий час сарабанда була під забороною в католицькій Іспанії. Можливо, тому танець чудово прижився при дворі Людовика XIV, та згодом, зазнавши численні метаморфози, став, зрештою, фаворитом серед танців Мадридського двору.
Ось це і є розширений список іспанських музичних інструментів, танців та їх територіальних особливостей.
