Медикаментозна терапія
На перший погляд, езофагіт – це всього лише простий запальний процес, тому для лікування можна обійтися однією лише дієтою. При 1 ступеня катарального езофагіту правильного харчування та легкої коригування способу життя в цілому насправді буде цілком достатньо. Якщо ж неприємні симптоми дошкуляють хворого кожен день, не перестаючи турбувати його занадто довго після прийому їжі, маленькими змінами вже не обійтися. В такому випадку пора приступати до більш серйозного лікування. Крім дієти, пацієнтові призначають певні ліки:
- Кошти, відновлюючи захист слизової оболонки від шлункового соку: наприклад, “Солкосерил”, відвар лляного насіння, альгінати.
- Для швидкого і ефективного усунення печії можна скористатися антацидами після прийому їжі: наприклад, “Алмагель”, “Ренні”, “Маалокс”, “Фосфалюгель”.
- У разі виникнення больових спазмів, з урахуванням показань і скарг пацієнта можуть бути призначені “Но-шпа” і “Папаверин” внутрішньом’язово.
- Крім симптоматичної терапії, можуть застосовуватися медикаменти, які стабілізують надлишок шлункової кислоти. Такі засоби рекомендуються в обов’язковому порядку при рефлюкс-езофагіті. При цьому терапія повинна здійснюватися цілим курсом мінімально протягом місяця. Можна застосувати: “Пантопразол”, “Фамотидин”, “Омепразол”, “Лансопразол”.
Відповідну пацієнту схему лікування вибирають індивідуально, залежно від проявляються симптомів і переносимості діючих речовин препаратів. Крім того, курс терапії може включати також фізіопроцедури.
