Лікування клімактеричного синдрому
Згасання репродуктивної функції — це фізіологічний процес. В деяких випадках він супроводжується симптомами, які погіршують якість життя жінки. Вирішальну роль у лікуванні відіграє гінеколог, у деяких випадках може знадобитися консультація лікарів інших спеціальностей, наприклад невролога або психотерапевта. На сьогоднішній момент є три основних методи терапії, кожне з яких відрізняється своїми перевагами і недоліками.
Немедикаментозну терапію краще почати ще в рамках підготовки до вступу в новий етап життя. Це допомагає значно полегшити перебіг клімактеричного синдрому, а в деяких випадках навіть дозволяє уникнути його проявів. Досить ефективні комплекси лікувальної фізкультури. Вправи, які можна виконувати в домашніх умовах, так і в групі, порекомендує лікар. Особливо корисна ходьба.
Велике значення в лікуванні клімактеричного синдрому має раціональне харчування. У меню потрібно включити побільше жирів рослинного походження, свіжих овочів і фруктів, а ось споживання вуглеводів слід обмежити. Бажано вживати побільше їжі, яка багата фітоестрогенами — рослинними замінниками жіночих гормонів. Це, наприклад, листя петрушки, лляне масло, соя. Необхідно приймати вітамінні комплекси, особливо важливі вітаміни С, Е, А.
Медикаментозна терапія застосовується при лікуванні клімактеричного синдрому середнього та тяжкого ступеня. Для нормалізації стану ЦНС жінки призначаються седативні медикаменти, в деяких випадках лікар може порекомендувати транквілізатори, антидепресанти, нейролептики. Обов’язково в курс терапії входять вітамінно-мінеральні комплекси.
Диспансерне спостереження хворих з клімактеричним синдромом обов’язково показано у випадку важких психоневрологічних порушень. У деяких жінок розвивається настільки важка депресія, що не обійтися без втручання психотерапевта або лікування на базі медичного закладу.
При повній відсутності ефекту від інших видів терапії призначається гормональна. Основною метою такого типу лікування є компенсація вікових змін, що починаються в жіночому організмі. Зазвичай конкретний метод лікар вибирає залежно від наявності або відсутності місячних і супутніх симптомів. Можуть використовуватися естрогени, гестагени та їх різні поєднання. Основне правило гормональної терапії — відсутність самодіяльності.
