“Книгочей” — це старе, що вийшло з ужитку слово чоловічого роду, що означало любителя книг, відповідно до словника російської мови під ред. А. П. Евгеньевой. Також може вживатися у значенні “книжник”.
Синоніми до слова “книгочей”:
- книголюб,
- бібліофіл,
- вчений,
- книжник,
- книжковий хробак.
Походження слова
Слово було запозичене зі старослов’янської. Вживалося в церковних і біблійних текстах. Слово “книгочей”, значення якого спочатку було – “законоучитель” і “знавець церковних книг”, видозмінювався. І раніше слово писалося як “книгочий”.
У XVIII і XIX століттях малося на увазі, що книгочей – це:
У підсумку початковий церковний забарвлення слово “книгочей” втратило. В художній літературі, наприклад у романі “Молода гвардія” А. А. Фадєєва, книгочей – це любитель книг.
