Композиція в дизайні. Елементи композиції. Закони композиції

Чи замислювалися ви над тим, чому на одні твори мистецтва нам приємно дивитися, а інші немає? Причина цього – вдала чи невдала композиція зображених елементів. Саме від неї залежить те, як сприймається картина, статуя або навіть цілу будівлю. Хоча на перший погляд здається, що це непросто – передбачити все, насправді створення композиції, яка буде приємна погляду, – справа не така вже складна. Однак для цього потрібно знати про закони, принципи та інших її складових. Давайте дізнаємося про все це.

Що таке дизайн і які його особливості?

Перш ніж розглянути особливості композиції, варто дізнатися про таке поняття, як дизайн. Хоча це слово часто використовується у сучасному лексиконі, далеко не кожен знає про його значення.

Так іменується вид художньо-технічної діяльності, спрямованої на формування гармонійної предметної середовища, що найбільш повно задовольняє матеріальні, а також духовні потреби особистості.

При створенні композиції в дизайні завжди у главу кута ставляться два його компоненти – практичність (функціональність), естетичність (зовнішня краса).

Види

Сам по собі дизайн дуже багатогранний. При цьому все ж таки можна виділити кілька основних видів:

• Графічний – націлений на створення шрифтів, піктограм, фірмового стилю, різноманітних візуальних комунікацій і т. д. Всі зображення такого роду створюються на площині.
• Промисловий – спеціалізується на розробці машин, приладів, обладнання, меблів, посуду, одягу. В даному випадку робота здійснюється не на площині, а за об’ємом.
• Архітектурний – націлений на розробку і будівництво споруд і їх комплексів (у тому числі інтер’єру). Творець в цьому середовищі працює з простором.
• Дизайн архітектурного середовища. Найбільш складний, оскільки націлений на розробку складно-динамічної системи середовища проживання людей.
• Дизайн сфери – це один з нових видів. До нього відноситься екодизайн, футуродизайн і т. п.
• Дизайн, націлений на результат робіт. До цього виду відносяться web-дизайн, комп’ютерний і артдизайн.

Що таке композиція і навіщо вона потрібна?

Дане слово походить від латинського compositio і означає гармонійне поєднання різних елементів твори таким чином, щоб вони створювали враження єдиного цілого.

Композиція в дизайні – це розташування і зв’язок частин виробу, обумовлених їх компонуванням. Вона повинна відповідати їх призначенню, а також художньо-образним задумом творця, який відображає ймовірні очікування кінцевого споживача проектованого продукту.

Трохи складно, чи не так? Кажучи більш звичною мовою, досліджуване явище – це створення такого твору, який сподобається замовнику. Виходячи з цього пояснення, зрозуміло і призначення композиції в дизайні – привернути увагу потенційного покупця.

Добре, хоча й трохи жорстко пояснює його мета герой фільму “Глянець”: “Справа художника – відчути те, що продається… Що не продається, то не мистецтво!”

Геометричний і композиційний центр: у чому різниця?

Отже, з чого ж складається композиція? В першу чергу, створюючи її, необхідно знайти композиційний центр. Його мета – привернути увагу глядачів до всього твору. Фактично саме ця деталь є тим якорем, який має “зачепити” побачив готовий виріб.

Крім композиційного, в будь-якій роботі виділяється також геометричний центр, який фактично є його серединою.

Для кращого сприйняття твору, звичайно, краще, коли ці два центри збігаються, проте так буває не завжди.

Існує ряд способів акцентувати увагу саме на композиційному центрі, навіть якщо він розташований не посередині:

• Виділення його з допомогою кольору.
• Виділення за допомогою відрізняється форми від інших елементів композиції.
• Виділення особливим освітленням.
• Виділення за рахунок контрастного розміру порівняно з іншими деталями.

Елементи композиції

Існують різні класифікації композиційних елементів. Більшість фахівців сходяться в тому, що основні з них три:

• Точка – це графічний акцент на площині.
• Лінія – за формою характеризується протяжністю або розвитком на площині в одному координатному напрямку (в довжину).
• Пляма – на відміну від вищезазначених елементів, воно зазвичай заповнює більшу частину графічної площині.

Основні види композиції

Як правило, виділяють три базових видів композиції.

• Фронтальна – передбачає заповнення зображенням всій площині. Як правило, використовується при створенні орнаментів, килимів, мозаїки і т. п.
• Об’ємна – відноситься до тривимірним видами мистецтв (архітектура, скульптура, кераміка). У більшості випадків, щоб розглянути виріб такого роду, необхідно обійти його з різних сторін, оскільки воно не може бути охоплено поглядом повністю з одного ракурсу.
• Об’ємно-просторова композиція в дизайні – складається з декількох об’ємних робіт, розташованих у просторі з певними інтервалами.

Композиційні закони

Хоча кожен творець керується власним смаком (або бажанням замовника) при створенні дизайну, існують певні закони композиції, які все одно доводиться дотримуватися, причому далеко не завжди розуміючи це. Справа в тому, що вони були виділені на основі багаторічних спостережень психологів за здатність людського мозку сприймати ті чи інші комбінації елементів.

Отже, існує три закони композиції:

• Цілісність і єдність. Завдяки їм твір сприймається як єдине ціле, незважаючи на численну кількість деталей. Цей закон базується на двох складових – неподільність композиції (неможливість сприймати її як сукупність окремих складових) і необхідності зв’язку та узгодженості між елементами композиції (для цього важливо відстежувати, наскільки всі деталі “дружать” між собою і чи не є вони відірваними один від одного). Специфічність цього закону полягає в тому, що він поширюється лише на область композиції в дизайні творів мистецтва.
• Рівновага. Це такий стан, при якому всі елементи збалансовані між собою. Врівноважені частини цілого набувають так звану зорову стійкість. В основному даний стан зводиться до балансу по виразності. Рівновага у виробі може бути статичним (зображення здається стійко нерухомим) і динамічним (його складові справляють враження руху).

• Супідрядність. Це підпорядкування всіх композиційних деталей єдиним авторським задумом. Фактично даний закон передбачає створення ієрархії у творі. Згідно їй, виділяється домінанта (центр композиції), в якій підкоряються всі інші елементи.

Кошти

Розглядаючи особливості композиції, не можна обійти увагою й такого питання, як засоби для її створення. Адже саме вони допомагають художнику максимально точно передати свою думку в творі. Для багатьох людей мистецтва засоби більш відомі як принципи композиції в дизайні.

Парадоксально, але коли всі вони дотримані, зрозуміти складно. Зате якщо в готовій роботі порушений хоч один – це відразу ж впадає в очі. Давайте ж розглянемо їх, щоб знати, на що варто звертати увагу не тільки при створенні шедеврів, але і при розгляді і аналізі їх.

• Контраст – це різке розходження елементів, зіставлення їх за певними критеріями (світлий і темний, довгий і короткий тощо). Таким способом посилюється виразність готової роботи. Контраст буває як одномірним, так і багатомірним.

• Нюанс – незначні відмінності між елементами композиції в рамках однієї і тієї ж категорії. Виділяють одновимірний і багатовимірний нюанси.
• Тотожність. Так називається повторення однакових елементів, схожих по своїм якостям. Таким як розмір, форма або тон. Тотожність є ознакою статичності всієї комбінації.
• Симетрія/асиметрія. Симетрія – це рівномірність розподілу деталей відносно геометричного центру. Вона буває дзеркальною, осьовий, дзеркально-осьовий і гвинтовий. Асиметрія – це відсутність симетрії. Хоча наш мозок орієнтований на рівномірні зображення (порушення цього балансу їм сприймається не так добре), іноді асиметричні рішення виявляються більш ніж вражаючими.
• Ритм. Хоча здається, що подібне явище характерне тільки для музики, однак і для мистецтва композиції воно є важливим засобом. У даній сфері під ритмом мається на увазі чергування різних елементів в певній послідовності. Одним з найважливіших є повторюваність деталей (форм), а також інтервалів між ними. Такі повтори бувають рівномірними, зменшувальними і наростаючими.

• Модульність – це універсальний засіб дизайну, проте до цих пір немає чіткого визначення поняття “модуль”. Загалом так прийнято називати величину, прийняту за основу розрахунку якого-небудь предмета.
• Пропорційність – узгодженість, стрункість, а також співмірність у поєднанні чогось. Вона часто сприймається як співрозмірність. Цей засіб застосовується в архітектурі або мистецтві.

• Масштабність є найважливішою з засобів архітектурної композиції. Вона визначає співвідношення розмірів чогось (частин, членувань, деталей споруди), яке дозволяється створити гармонійне поєднання їх з розмірами людини і оточуючими його предметами. Цей інструмент базується на двох принципах: людський індивідуум – це міра всіх речей; масштаб визначається за допомогою співвідношення окремих частин і цілого.

Фізичні властивості форми

При створенні композиції завжди варто пам’ятати, що всі зображені предмети володіють певними просторовими властивостями:

• Геометричний вигляд. Він визначається співвідношенням розмірів геометричних фігур згідно трьом координатам простору, а також характером поверхні форми. Виділяються три види форми: об’ємна, плоска, лінійна.
• Величина – це властивість, яка оцінюється по відношенню до людських розмірами або інших форм.
• Положення. Геометричні фігури можуть бути розташовані відносно один одного глядача, як ближче, так і далі, вище, нижче, зліва або справа. Також форми здатні розташовуватися по відношенню до інших на одному або декількох рівнях.
• Колір є одним з найбільш важливих властивостей, здатних викликати різні зорові відчуття у відповідності зі спектральним складом відбиваного/випромінюваного ними світла. Він володіє такими характеристиками, як тон (відтінки), насиченість (ступінь яскравості/бляклості) і светлота (відбиваюча здатність колірної поверхні). Зазвичай кольору прийнято ділити на теплі (від жовтого до червоного ) і холодні (від зеленого до фіолетового). Такий поділ пов’язано з енергетичним спектральним балансом: теплі відтінки несуть велику частину енергії, а холодні — значно меншу. Як довели вчені, колір активно впливає на людську психіку. Він може викликати різноманітні емоції і переживання (радувати, засмучувати, бадьорити, гнітити). Саме тому так важлива добре продумана кольорова композиція в дизайні будь-якого виробу.

• Світлотінь – властивість, яка характеризується розподілом темних і світлих ділянок на поверхні фігури. Вона полегшує сприйняття об’єму та рельєфу спостерігачем, а також здатна візуально узагальнити або розчленувати обсяг або поверхню предмета. До речі, рельєф предмета та його тривимірність сприймаються такими саме завдяки градаціям і переходам від більш освітлених ділянок до менш.
• Фактура – створює зоровий образ композиції і є одним з основних джерел отримання осязательной інформації. До речі, саме відмінність фактур дає можливість відрізняти на чорно-білому зображенні схожі між собою речовини: метал і воду, сніг і папір і т. п. При плануванні вироби вибір фактури його настільки ж важливий, як і вибір матеріалу. Адже одне і те ж речовина здатна виглядати дуже по-різному при різній обробці.
• Текстура. Вона відіграє таку ж важливу роль у процесі сприйняття готової композиції, як і фактура. Адже з її допомогою вдається визначити ознаки структури матеріалу, з якого предмет виготовлений. Найчастіше подібне властивість характерна для дерева, шкіри, а також тканини. Текстури дуже часто виступають в роль декоративного елемента при опрацюванні проекту. Вдале поєднання фактури з текстурою насамперед застосовується для передачі природної якості матеріалу, розкриття його естетичної своєрідності. У тому випадку, коли фактура або текстура речовини виразні – їх вплив на глядача здатне бути більш ефективним, ніж вплив самої форми виробу. При цьому надмірна яскравість їх іноді здатна викликати зворотний ефект.

Шрифти в композиції

Крім усього перерахованого вище, досить важливу роль у створенні оригінального дизайну чогось грають написи (шрифти).

Вони постійно використовуються для оформлення меморіальних дощок, вивісок, написів на упаковках або етикетках промислових товарів і т. п.

Нерідкі випадки, коли шрифтова композиція в дизайні грає не тільки роль джерела інформації, а й забезпечує естетичне якість середовища проживання людини.

В залежності від призначення виділяються такі категорії шрифтів:

• Витончені.
• Масивні.
• Строгі.
• Мальовничі.

Основними естетичними критеріями при виборі того або іншого виду букв є гармонійність їх пропорцій, краса малюнка кожної з них, читаність, чіткість і відповідність. Для досягнення подібних цілей щорічно створюються десятки нових шрифтів, які покликані задовольнити зростаючі запити до оригінального дизайну.