Процедура банкрутства обов’язково реалізується в декількох послідовних етапах. Кожна дія має своїм призначенням і особливостями. Останнім етапом вважається конкурсне виробництво, що передбачає продаж всього майна, що належить боржнику. Основною метою даного процесу виступає отримання грошей після проведення торгів. Кошти направляються кредиторам для погашення заборгованості. Перед застосуванням даного методу обов’язково виконуються інші процедури, спрямовані на вивчення фінансового стану та відновлення платоспроможності компанії або приватної особи.
Призначення процесу
Основною метою всього процесу банкрутства виступає погашення боргів. Конкурсне виробництво передбачає застосування всіх цінностей, що належать боржнику. Вони продаються через спеціальні торги, що створює можливість повернути борги кредиторам, включеним до відповідного реєстру.
До інших завдань процесу відноситься наступне:
- після його закінчення проводиться ліквідація компанії;
- відбувається пошук всього майна, що належить боржнику;
- здійснюється акумулювання всіх виявлених цінностей в загальну конкурсну масу;
- продається майно, що дозволяє погасити борги.
Таким чином, дана стадія вирішує безліч завдань.
Підстави для проведення
Проводиться дана процедура виключно на підставі судового рішення. Тому потрібно для ініціювання її старту схвалення судді. Попередньо він вивчає всі документи компанії, щоб з’ясувати, чи є можливість для відновлення платоспроможності. Якщо неможливо санацією або іншими методами поліпшити фінансовий стан компанії, то приймається рішення про продаж майна боржника.
У рішенні суду додатково повинні бути відомості про те, що компанія визнається неспроможним. Призначається керуючий, який буде займатися продажем наявного майна. Зазначаються строки, протягом яких повинна проводитися процедура. Наводяться наслідки конкурсного виробництва. Таке судове рішення неодмінно публікується у відкритих джерелах.
Етапи процесу
Перед безпосереднім продажем майна боржника повинні виконуватися інші процеси, спрямовані на відновлення його платоспроможності. Якщо після вивчення його фінансового стану стає зрозуміло, що не вдасться впоратися з боргами своїми силами, то починається продаж цінностей. Процедура конкурсного виробництва поділяється на послідовні етапи:
- приймається відповідне рішення судом;
- призначається конкурсний керуючий, який займається продажем майна боржника;
- складається наказ, на підставі якого управитель отримує від власника бізнесу друк, різні матеріальні цінності та документацію компанії, причому цей процес повинен виконуватися протягом одного дня після прийняття рішення судом;
- у ФНС надсилається повідомлення, що містить інформацію про те, що компанія визнана банкрутом;
- інформація розміщується у відкритих друкованих виданнях, що дає можливість отримати дані про банкрутство усім кредиторам;
- керуючий користується різними способами, що дозволяють зберегти все майно, що належить компанії;
- судові пристави повідомляються про початок процесу, тому з цінностей знімаються раніше накладені арешти;
- в різні державні органи направляються запити, щоб отримати максимум інформації про боржника, а також виявити все майно, що належить йому;
- протягом місяця всі наймані фахівці компанії повідомляються про плановане закриття фірми та їх звільнення;
- закриваються всі рахунки, відкриті у банку, крім одного, так як саме він буде використовуватися для вступу та збору коштів, одержуваних від продажу цінностей;
- залучаються незалежні оцінювачі, які вивчають наявне майно, що дозволяє встановлювати оптимальну вартість на торгах;
- здійснюється інвентаризація всіх цінностей, а за результатами цієї процедури формується опис;
- аналізуються господарська діяльність та документація підприємства;
- всі дебітори повідомляються про банкрутство кредитора, тому вони повинні оперативно повернути кошти;
- розриваються всі раніше укладені контракти;
- вживаються різні заходи, спрямовані на пошук та повернення майна компанії;
- під час всіх цих процесів формується реєстр вимог кредиторів;
- максимум через півроку після початку процедури створюється офіційна конкурсна маса, в яку входить майно, що належить фірмі;
- далі дається тільки місяць кредиторам на розгляд наявного майна, після чого складається план з продажу цінностей;
- кожен місяць формуються звіти про виконувану роботу, які далі передаються кредиторам;
- робиться проміжний звіт;
- проводяться відкриті торги, основною метою яких виступає продаж всього майна боржника;
- реєстр вимог закривається через два місяці після опублікування інформації в відкритих джерелах;
- проводяться розрахунки зі всіма кредиторами на підставі наявних вимог, причому всі вони повинні фіксуватися в реєстрі;
- після завершення розрахунків закривається банківський рахунок;
- у ФНС платник податків знімається з обліку;
- формується ліквідаційний баланс, після чого всі документи компанії передаються в архів;
- з позабюджетних фондів запитуються різні довідки, що підтверджують відсутність претензій;
- звіт про виконану роботу передається в арбітражний суд;
- приймається рішення судом, на підставі якого закінчується стадія виробництва.
Таким чином, даний процес вважається складним і тривалим, так як потрібно виконати досить багато різних дій.
Чим займається збори кредиторів?
Якщо ведеться процедура визнання якої-небудь компанії неспроможною, то обов’язково формується збори кредиторів. При конкурсному виробництві кредитори можуть приймати різні важливі рішення. На зборах вирішуються різні ключові питання щодо боржника. Тому можуть застосовуватися різні дії при конкурсному виробництві всіма наявними кредиторами:
- залучення незалежних оцінювачів для визначення реальної вартості майна, яке належить боржнику;
- вивчення звіту, що складається керуючим;
- встановлення порядку, на підставі якого продається майно боржника;
- складання клопотання, на підставі якого з різних вагомих підстав потрібно усунути призначеного керуючого;
- підписання мирової угоди з боржником;
- формування комітету кредиторів;
- складання скарги на дії керуючого арбітражний суд.
Всі важливі питання вирішуються шляхом голосування, але стандартні дії можуть виконуватися призначеним комітетом. При цьому важливо, щоб всі ці кредитори були офіційно включені до реєстру конкурсних виробництв.
Скільки триває процес?
Тривалість процедури залежить від різних факторів. Стандартно термін конкурсного виробництва становить півроку. Якщо є вагомі причини, то на підставі клопотання учасників процесу може продовжуватися даний період часу. Максимально пролонгація допускається на 6 місяців.
Рішення продовжити процедуру приймається тільки арбітражним судом. Зазвичай це потрібно для розшуку майна боржника. Також впливає на цей період оперативність опису цінностей, що належать боржнику в конкурсному виробництві.
Обов’язки керуючого
Неодмінно судом призначається конкурсний керуючий, який в період даного виробництва займається управлінням організацією. Він контролює все майно, яке належить компанії. До інших обов’язків фахівця належать:
- опис наявного майна;
- проведення оцінки цінностей, для чого зазвичай залучається незалежна організація;
- звільнення працівників підприємства з одночасним перерахуванням ним усіх належних виплат;
- контролювання всіх пропонованих вимог;
- підписання рішень, прийнятих зборами кредиторів;
- охорона майна.
Нерідко боржники різними способами приховують свої цінності або зовсім укладають угоди, метою яких виступає приховання об’єктів, щоб не задовольняти вимоги в конкурсному виробництві. За таких умов керівник може оскаржувати угоди. Як тільки процес буде закінчений, всі документи закритої компанії передаються фахівцем в архів.
Продається майно?
Основною метою виробництва виступає погашення заборгованості компанії. Для цього потрібно продавати майно, що належить боржнику, для чого проводиться конкурсне виробництво. Вимоги кредиторів задовольняються після отримання грошей від продажу об’єктів на торгах.
Проводяться такі торги на спеціалізованих електронних торговельних майданчиках. Участь можуть приймати фізособи або компанії, що володіють електронним підписом. Для цього потрібно внести завдаток, причому ці кошти не повертаються, якщо не будуть виграні торги.
Нюанси проведення торгів
Перед безпосереднім аукціоном проводиться оцінка майна, на підставі чого встановлюється ринкова ціна об’єктів. Саме вона виступає стартовою ціною. Торги провадяться на підвищення, тому виграє той учасник, який пропонує найвищу ціну.
Нерідко не виходить продати майно за допомогою торгів, тому щотижня знижується стартова ціна, що призводить до торгів на пониження. Якщо такі дії не призвели до продажу цінностей, то вони повертаються боржникові.
Що робити з акціями?
Якщо закривається суспільство, то виникає питання про те, як вчинити з наявними акціями. Вони виступають підтвердженням того, що конкретна людина може брати участь в управлінні підприємством.
Акціонери можуть продати чи подарувати свої акції без згоди інших акціонерів. При цьому не застосовуються будь-які обмеження до акціонерів, тому зазвичай вони просто продають цінні папери, хоча знайти покупців складно.
Наслідки процедури
Отримані від продажу майна кошти направляються кредиторам для погашення боргів. На цьому відбувається завершення конкурсного виробництва. Керуючий надсилає суду звіт про виконану роботу, після чого компанія визнається неспроможним.
До наслідків цієї процедури відноситься наступне:
- не нараховуються штрафи або неустойки;
- анулюються раніше скоєні угоди, на підставі яких продається майно боржником з допомогою сумнівних контрактів;
- розкриваються відомості про фінансовий стан компанії;
- припиняються повноваження вищих керівників підприємства;
- з майна знімаються різні обтяження.
По закінченні процедури компанія визнається банкрутом.
Висновок
Таким чином, конкурсне виробництво є остаточним етапом банкрутства. Воно передбачає оцінку та продаж майна, що належить боржнику. Процес виконується призначеним конкурсним керуючим.
За допомогою отриманих коштів погашаються борги підприємства. Після цього воно рішенням суду визнається банкрутом.
