Біг-бенд
На початку 20-х років ХХ століття в історії музики джаз склалася форма біг-бенду, яка залишалася актуальною до кінця 40-х років. Виконавці таких оркестрів грали вивчені партії. Оркестровка передбачала яскраве звучання насичених джазових гармоній, які виконувалися мідними і дерев’яними духовими інструментами. Найбільш відомими джаз-оркестри стали оркестри Дюка Еллінгтона, Гленна Міллера, Бенні Гудмена, Каунта Бейсі, Джиммі Лансфорда. Ними були записані справжні хіти свінгових мелодій, які стали джерелом захоплення свінгом в широких колах слухачів. На «боях оркестрів», які проводилися в той час, солісти-імпровізатори біг-бендів доводили присутню публіку до істерики.
Після 50-х років, коли популярність біг-бендів знизилася, ще кілька десятиліть знамениті оркестри продовжували гастролювати і записувати платівки. Виконувана ними музика змінювалася, відчуваючи вплив нових напрямків. На сьогоднішній день біг-бенд – це стандарт джазового освіти.
