Загальна інформація
«Левофлоксацин» належить до класу антибактеріальних препаратів, виготовлених промисловим шляхом. Засіб, як зазначено в інструкції до «Левофлоксацину», повністю синтетичне. Основна перевага – великий спектр ефективності. Препарат належить до класу фторхінолонів, активний компонент – один з ізомерів офлоксацину.
Потрапляючи в організм хворої людини, «Левофлоксацин» швидко впливає на патологічні форми життя, пригнічуючи активність ДНК гірази, четвертої топоізомеразу, попереджає зшивання розривів молекули, блокує суперспирализацию, уповільнює виробництво ДНК. Під впливом активного компонента змінюється морфологія цитоплазми, мембран, стінок бактеріальних клітин.
Експерименти і клінічні дослідження показали високу ефективність «Левофлоксацину» щодо широкого спектра патологічних мікроскопічних форм життя. В інструкції із застосування таблеток «Левофлоксацин» (500 мг, 250 мг) вказано на ефективність препарату при зараженні певними видами:
- ентеро-, стафілококів;
- коринебактерій;
- листерий;
- хелико-, цитрон-, ентеро-, ацинетобактер;
- гарднерел;
- эйкенелл;
- клебсиелл;
- моракселл;
- морганелл;
- нейсерій;
- протей;
- псевдомонад;
- сальмонел.
«Левофлоксацин» ефективний проти бактероїдів, клостридій, пептострептококков, бартонелл, хламідіями, легіонелами, мікоплазми, мікобактерії, уреаплазми.
В інструкції по застосуванню до пігулок «Левофлоксацин» (500 мг, 250 мг) виробник вказує на помірну чутливість до активного компонента з боку певних різновидів коринебектерий, ентеро-, стафілококів, кампілобактера.
Стійкістю до «Левофлоксацину» відрізняються резистентні до метициліну стафілококи, алкалигенесы, деякі мікобактерії.
